Вирок № 136648742, 19.05.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/20143/25

Провадження №1-кп/523/938/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19.05.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12025163490000597 від 16.09.2025 рокувідносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сербка, Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст.89 КК України не має судимості,

по звинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача від 24.02.2022 року №64/2022 та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який неодноразово продовжений, останній раз Указом Президента України від 15.04.2025 № 13172/2025, затвердженого Законом України від 16.04.2025 №4356-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 строком на 90 діб, скоїв умисний, корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, 16.09.2025року о 14 год. 00 хв. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. М. Грушевського, біля буд. 15 А, підійшов впритул до потерпілого ОСОБА_5 , після чого непомітно для останнього та оточуючих викрав із сумочки мобільний телефон марки Redmi моделі: 22101316UG, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , ємністю 256 ГБ, у корпусі чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5 , після чого, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 8650,50 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, по суті справи пояснив, що він дійсно знав, що на території України запроваджено воєнний стан, при цьому у зазначений день викрав мобільний телефон, який на наступний день повернув співробітникам поліції. У скоєному кається, просить суворо не карати, та надати йому ще один шанс.

Від потерпілого по даному кримінальному провадженню надійшла заява с проханням розглянути справу за його відсутності, призначити покарання згідно діючого законодавства.

Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:

-за ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану;

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який, не має судимості, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання відсутні.

Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК Україні, думку обвинуваченого, який погодився із запропонованим прокурором покаранням, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із позбавленням волі.

Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні. Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міра запобіжного заходу до ОСОБА_4 не застосовувалась та скасуванню не підлягає.

Речові докази, а саме мобільний телефон марки Redmi моделі: 22101316UG, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який був повернутий потерпілому ОСОБА_5 під розписку вважати переданим за належністю.

Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.

На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя: