Постанова № 136647506, 18.05.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/689/26

Провадження № 3/499/247/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши об`єднані матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

До Іванівського районного суду Одеської області від ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які об`єднані в одне провадження (протоколи про адміністративне правопорушення: серіїі ЕПР1 №656125 від 03.05.2026 року; серії ЕПР1 № 656145 від 03.05.2026 року)

Так, ОСОБА_1 03.05.2026 року о 13:15 за адресою: вул. Садова, буд. 36, с. Знам`янка Березівського району Одеської області керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 2106» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у лікаря, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року.

Окрім того, ОСОБА_1 03.05.2026 року о 13:15 за адресою: вул. Садова, буд. 36, с. Знам`янка Березівського району Одеської області керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 2106» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року.

Повідомлений про розгляд справи ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надавав, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника.

Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Однак, статті 126, 130 КУпАП в цьому переліку відсутні, тому, зважаючи на зазначене, беручи до уваги приписи ст. 277 КУпАП, суддя вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме:

фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення: серіїі ЕПР1 №656125 від 03.05.2026 року; серії ЕПР1 № 656145 від 03.05.2026 року, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;

відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини вчинених адміністративних правопорушень, підтверджені суть правопорушень та описані установлені обставини у протоколах про адміністративне правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, не маючи права керування транспортним засобом, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, погоджуючись, що вживав алкогольні напої;

письмовими поясненнями: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

постановою судді Іванівскього районного суду Одеської області від 01 квітня 2026 року, що набрала законної сили 13.04.2026 року, та якою ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП;

листом ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 12.05.2026 року №168363-2026;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 03.05.2026 року.

За приписами 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пункт 2.5 ПДР встановлює, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.1а, 2.5 ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини та характер скоєного, повторність вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, то суддя вважає, що необхідним та достатнім є застосування відносно ОСОБА_1 адміністративних стягнень у виді:

штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без оплатного вилучення транспортного засобу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП;

штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без оплатного вилучення транспортного засобу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Що ж стосується призначення додаткових стягнень, то суд дійшов цих висновків, виходячи з такого.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 25 КУпАП за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно з довідкою від 12.05.2026 року за відомостями ІПНПУ «ГСЦ Посвідчення водія» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Разом з тим, суддя, аналізуючи практику ВС в кримінальних провадженнях, як, наприклад, постанова ОП КС ВС у справі № 702/301/20, зауважує на тому, що висновки ВС в цій справі стосуються позбавлення права займатись певною діяльністю, як одного з вида покарань, передбачених КК України і його призначення/непризначення судом як додаткового покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Так, у згаданій постанові вказується, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відтак, підлягає застосуванню додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суддя виходить з такого.

Як того вимагає ст. 28 КУАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилучення за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові, з відрахуванням витрат на реалізацію вилученого предмета.

Як убачається з роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Суддею враховується, що ОСОБА_1 систематично не дотримується правил дорожнього руху, керуючи при цьому транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, а також бере до уваги тяжкість ймовірних наслідків, однак, зважуючи, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо належності транспортного засобу особі, що притягується до адміністративної відповідальності, то у суду немає підстав для застосування адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в такому випадку може бути порушене право власності третьої особи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 130, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення у виді:

штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без оплатного вилучення транспортного засобу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП;

штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених і остаточно призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Реквізити для сплати штрафу: по КБК 21081300 - "Адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі); № рахунку: UA848999980313080149000015001; Отримувач: ГУК в Од.обл./ Одеська обл./ 21081300; ЄДРПОУ: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО: 899998.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./смт Іванівка/22030101. ЄДРПОУ: 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП.). Рахунок отримувача: UA808999980313101206000015674. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. МФО: 899998.

За приписами ч.4 ст. 308 КУпАП документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ