Ухвала суду № 136646990, 21.04.2026, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/3177/25

Номер провадження 4-с/736/3/26

У Х В А Л А

21 квітня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Кутового Ю.С.,

за участі секретаря Батюк Я.С.,

представника приватного виконавця - Прокоф?єва Б.І.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Корюківці у приміщені суду Іваненка Миколи Михайловича на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із скаргою до суду і просив:

визнати дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М, з приводу стягнення з його пенсійного рахунку НОМЕР_1 в Ощадбанку його пенсійних коштів в розмірі 2336,60 грн. протиправними.

зобов`язати негайно повернути йому кошти на його зазначений вище рахунок в Ощадбанку, з якого вони були протиправно стягнуті;

стягнути з приватного виконавця Приходька Ю.М. понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію. Також, наказом № 376 від 28.02.2025 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Він чинний з 20.03.2025. Отже, відповідно до Закону України № 3048-ІХ, що набрав чинності 06.05.2023, заборонено в період дії воєнного стану в Україні вжиття заходів примусового виконання рішень на території Корюківської міської територіальної громади, яка входить до вказаного переліку. З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить задовольнити її скаргу в повному обсязі.

В судове засідання скаржник не з?явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Представник стягувача в судовому засіданні не з`явився, про час слухання заяви повідомлений належним чином, надав заперечення у якому просив відмовити у задоволенні скарги, а також просив стягнути зі скаржника суму понесених витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., адвокат Прокоф`єв Б.І. заперечив проти доводів викладених у скарзі та просив відмовити у її задоволенні. Крім того, представник приватного виконавця просить стягнути з скаржника на його користь суму понесених витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про таке.

Як свідчать матеріали справи та матеріали виконавчого провадження № 77183760 на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича перебувають:

виконавчий лист № 736/1003/24 виданий 22.01.2025 Корюківським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» по 1 514 грн. судового збору з кожного;

виконавчий лист № 736/1003/24 виданий 22.01.2025 Корюківським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» по 3 250 грн. з кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

виконавчий лист № 736/1003/24 виданий 22.01.2025 Корюківським районним судом Чернігівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 85889 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 73 коп.

виконавчий лист № 736/1003/24 виданий 04.02.2025 Корюківським районним судом Чернігівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) 5000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Приватним виконавцем 12.02.2025 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 77184386, № 77184070, № 77184231, 19ю02.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77237054 якими Боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Виконавчі провадження було об`єднано у зведене виконавче провадження № 77185513. Копію постанов про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження, про що свідчать матеріали виконавчого провадження.

Виконавцем також була винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 77184386 від 12.02.2025.

20.02.2025 року виконавцем відповідно до заяви боржника від 19.02.2025 року, після перевірки наявності інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи-юоржника, винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 для здійснення видаткових операцій та направлено до АТ «Ощадбанк» для виконання через документообмін в АСВП в електронному вигляді.

17.12.2025 року виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» в АТ «Ощадбанк» було направлено платіжну інструкцію на списання коштів, а саме на рахунок НОМЕР_1 .

Платіжна інструкція була опрацьована банко 18.12.2025 року та на депозитний рахунок виконавця зараховано 2336,60 грн.

Відповідно до абзацу 6 п. 10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №2-812/11, від 07.09.2022 у справі №199/7977/16, від 09.11.2022 у справі №460/2253/19, від 17.11.2022 у справі №331/6440/21, від 28.12.2022 у справі №183/4809/19, від 25.01.2023 у справі №2605/16037/12, від 15.02.2023 у справі №204/75/21, від 24.04.2023 у справі №756/3067/14, від 09.11.2023 у справі №161/7017/15-ц зазначено: «виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь - які кошти на рахунках боржника в банківських установах; «при цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»

У постанові Верховного Суду від 18.10.2024 у справі №199/6670/15-ц зазначено: «якщо банківська установа відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначила можливість накладення арешту на грошові кошти на банківському рахунку або списання коштів у примусовому порядку й приватний виконавець звернув стягнення на кошти, на які законом не заборонено накладення арешту та/або звернення стягнення, відсутні підстави для задоволення скарги боржника про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на такі кошти»

Також, у вказаній постанові Верховного Суду від 18.10.2024 у справі №199/6670/15-ц зазначено, що відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом». Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом частини другої статті 48 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом». Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках».

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь - які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» - постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19».

Таким чином, на момент списання грошових коштів в сумі 2336,60 грн. з рахунку боржника НОМЕР_1 , АТ «Ощадбанк» визначив можливість накладення арешту на кошти на рахунку, списання коштів в примусовому порядку, платіжну інструкцію приватного виконавця виконав, тобто не визначив кошти на ньому у відповідній сумі такими, на які законом заборонено звертати стягнення.

Щодо вжиття заходів примусового виконання на території Корюківської міської територіальної громади то суд зазначає наступне.

Особливості примусового виконання рішень у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX визначені пунктами 10-2 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Абзацом п`ятим підпункту 5 пункту 10-2 зазначеного розділу Закону встановлено, забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 307 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік).

Корюківська міська територіальна громада входить до цього переліку, та ОСОБА_1 зареєстрований на території Корюківської міської територіальної громади.

Верховний суд у постанові від 27.02.2025 справі № 904/3743/22 зазначив, що аналіз наведених норм свідчить, що законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.

Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі № 910/5953/17, від 10.05.2023 у справі № 904/1708/22.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження виконавче провадження було відкрито до внесення Корюківської територіальної міської громади до Переліку. Платіжну вимогу було виставлено до АТ «Ощадбанк» головний офіс якого знаходиться 01001, Україна, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12г. Тобто, юридична адреса обслуговуючого Банку не входить до Переліку та із урахуванням правових позицій Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі №910/5953/17, від 10.05.2023 у справі №904/1708/22, від 27.02.2025 у справі №904/3743/22 на цю територію (м. Київ) примусового виконання рішення суду (списання грошових коштів з рахунку Боржника) не розповсюджується відповідна заборона.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у приватного виконавця була відсутня заборона на відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій у провадженні, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на території зони активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, а тому суд не знаходить підстав для визнання протиправними дій приватного виконавця Приходька Ю.М., а тому скарга не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Отже, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Наведена позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Під час розгляду скарги судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та адвокатським бюро «Юлії Чміль» було укладено договір про надання правової допомоги № 02/01-24 від 02.01.2024. Згідно із умовами договору вартість наданих юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних у додатку № 1 до договору та виставляє клієнту відповідний рахунок. За результатами надання юридичної допомоги співробітником адвокатом Бюро складається акт, що підписується представниками з обох сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги та її вартість. Між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та адвокатським бюро «Юлії Чміль» було складено акт надання правничої допомоги № 0411-25 від 04.11.2025 щодо надання юридичних послу по справі № 736/1003/25, що розглядається в Корюківському районному суду Чернігівської області і вартість таких робіт становить 5500,00 грн.

Також судом встановлено що між Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_3 та адвокатом Прокоф`євим Богданом Івановичем було укладено договір про надання правової допомоги № 01/09/22 від 01.09.2022. За умовами цього договору клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги виходячи з тарифу 1000 (одна тисяча) грн.. 00 коп за одну годину часу, витраченого на виконання адвокатом роботи на користь клієнта. Клієнт проводить оплату на підставі акту виконаних робіт, який підписується обома сторонами договору. Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем та адвокатом Прокоф`євим Богданом Івановичем було підписано детальний опис робіт і визначено загальну вартість наданих послуг 7000,00 грн. також адвокатом до заперечень додана квитанція до прибуткового касового ордера на суму 7000,00 грн.

За час розгляду скарги, скаржник повідомлялася про неодноразове відкладення слухання, а також отримував клопотання про стягнення з ньогоеї витрат на правову допомогу, про що свідчать відповідні квитанції про отримання документів в підсистемі «Електронний суд», однак заяв про зменшення суми судових витрат від нього не надходили. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути із скаржника понесені боржником та приватним виконавцем судові витрати у розмірі, що зазначені вище, як такі що підтверджені належним чином та не спростовані.

Разом з тим, заява стягувача в особі ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про стягнення з скаржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки стягувачем не надано жодних доказів понесених ним даних витрат.

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 та необхідність задоволення клопотання інших учасників процесу про стягнення на їх користь судових витрат.

Керуючись статтями 44, 258, 259, 260, 268, 450-451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Миколайовича відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, пр.. Перемоги, 139 оф. 420, рнокпп НОМЕР_4 ) 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.С.Кутовий

повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.05.2026