Рішення № 136646387, 24.04.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7067/19

н/п 2/766/621/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» в особі його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» у квітні 2019 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 3178017621-035698 від 24.08.2018 року в розмірі 6022,58 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.08.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Є Гроші» та відповідачем укладено договір № 3178017621-035698 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідачу перераховані кошти в розмірі 1000,00 грн., які вона зобов`язалася повернути не пізніше 23:00 23.09.2018 року, проценти за користування позикою 2% за кожний день користування (730% річних), процентна ставка фіксована. Договором передбачено сплата пені в розмірі 3% від залишку заборгованості.

Станом на 15.01.2019 року заборгованість відповідача складеться з тіла кредиту 963,70 грн., заборгованості по процентам 2138,97 грн., заборгованість за пенею 2919,91 грн., а разом 6022,58 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання.

15.01.2019 року між TOB «Фінансова компанія Є Гроші» та ТОВ «Фінансова компанія Преміум Актив» укладено договір факторингу 1501/1, за яким передано права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 .

17.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» укладено договір факторингу № 17-06-24ПА, на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» набуло право вимоги за Кредитним договором №3178017621-035698 від 24.08.2018 року, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші» та ОСОБА_2 .

Відповідач свої обов`язки за договором не виконує, заборгованість за кредитом та відсотками так і не сплатила, що є порушенням законних прав та інтересів позивача у зв`язку із чим останній звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.04.2019 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Розпорядженням керівника апарату суду № 01-09/471/2025 від 25.09.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 766/7067/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, справа №766/7067/19 надійшла до провадження судді Шестакової Я.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.10.2025 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від учасників справи заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.01.2026 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс». У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості замінити позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» (код ЄДРПОУ 43868852, вул. Глобинська, буд. 2, м. Дніпро, 49005).

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідача.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 24.08.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Є Гроші» та відповідачем укладено договір № 3178017621-035698 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідачу перераховані кошти в розмірі 1000,00 грн., які вона зобов`язалася повернути не пізніше 23:00 23.09.2018 року, проценти за користування позикою 2% за кожний день користування (730% річних), процентна ставка фіксована. Договором передбачено сплата пені в розмірі 3% від залишку заборгованості.

Станом на 15.01.2019 року заборгованість відповідача складеться з тіла кредиту 963,70 грн., заборгованості по процентам 2138,97 грн., заборгованість за пенею 2919,91 грн., а разом 6022,58 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання.

15.01.2019 року між TOB «Фінансова компанія Є Гроші» та ТОВ «Фінансова компанія Преміум Актив» укладено договір факторингу 1501/1, за яким передано права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 .

17.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» укладено договір факторингу № 17-06-24ПА, на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» набуло право вимоги за Кредитним договором №3178017621-035698 від 24.08.2018 року, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші» та ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

При цьому, згідно з ч.1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Тлумачення ч. 1ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» має право на звернення до суду з дійсним позовом оскільки ТОВ «ФК «Преміум Актив» передало йому право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4 , яке в свою чергу отримало це право від первісного кредитора ТОВ «ФК Є Гроші».

ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» є належним позивачем у справі та за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Договори факторингу не визнані судовим рішенням недійсними, вказані договори на підставі ст. 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Отже, відповідач була вільна в укладанні зазначеного кредитного договору та була обізнана з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши електронним підписом кредитні документи. Проте, в свою чергу, свої зобов`язання виконувала не в повному обсязі, доказів протилежного не надала, як і доказів повного чи часткового погашення заборгованості. Тому позов ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідно до умов договору факторингу про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором відповідача ТОВ «ФК «Преміум Актив» відступило позивачеві право вимоги до боржника на суму 6022,58 грн. Відтак новий кредитор набув права грошової вимоги до відповідача щодо стягнення саме цієї суми заборгованості.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що сторонами не заявлено клопотань про звільнення від сплати судового збору та відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд здійснює розподіл судових витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення № 1498 від 21.02.2019 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь у повному обсязі, а саме в сумі 1921,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 610-611, 625, 627, 628, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 19, 141, 247, 264-265, 268, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» заборгованість за кредитним договором № 3178017621-035698 від 24.08.2018 року в сумі 6022 (шість тисяч двадцять дві) гривні 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» 1921 (одну тисячу дев`ятносот двадцять одну) гривню в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Найменування сторін :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», юридична адреса: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро вул. Глобинська, буд. 2. Код ЄДРПОУ 43868852.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 24.04.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова