Ухвала суду № 136644620, 18.05.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/4422/25

Провадження № 1-кп/459/288/2025

УХВАЛА

судового засідання

18 травня 2026 року колегія суддів Шептицького міського суду Львівської області

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141150000666 від 20.10.2025 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

15.12.2025 в провадження Шептицького міського суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141150000666 від 20.10.2025.

Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 26.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 26 березня 2026 року по 24 травня 2026 року включно.

Обвинувачений подав клопотання про зміну обраного щодо нього запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обгрунтовуючи його тим, що він є єдиним близьким родичем його батька, у якого різко погіршився стан здоров`я, та він потребує постійного стороннього догляду.

Окрім цього, прокурор подав клопотання про продовження стосовно обвинуваченого строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не відпали, а попередньо обраний строк тримання під вартою спливає.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підтримав та щодо клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу заперечив.

Також потерпіла підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому та щодо клопотання обвинуваченого заперечила.

Обвинувачений у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечив та просив змінити застосований до нього запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні також заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, підтримав клопотання обвинуваченого про зміну обраного йому запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думки учасників справи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Згідно із ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 26.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 26 березня 2026 року по 24 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною першою ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою подано з дотриманням вимог ст. 184 КПК України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення існує й надалі.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

В п.36 Рішення від 20.05.2010 р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Зважаючи на тяжкість та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років і це реально може спонукати обвинуваченого, до втечі. Також, в останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим наявність вказаного ризику, на думку суду, є доведеним.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК), як зазначив прокурор, наявність цього ризику підтверджується тим, що на даний час свідки ще не допитані у судовому засіданні і перебуваючи на свободі, обвинувачений може впливати на них.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та ч. 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки допит свідків на стадії судового розгляду ще не здійснено, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати щодо обвинуваченого.

Також прокурором доведено, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вироком Сокальського районного суду Львівської області від 31.03.2026 останні засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу.

Зважаючи на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченою у разі зміни запобіжного заходу, суд вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, так як ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.

Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу, у зв`язку з чим клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжуючи стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що необхідно продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити, а у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну обраного йому запобіжного заходу, відмовити.

При цьому, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає можливим не визначати обвинуваченому заставу.

Керуючись ст.ст. 183, 331 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити, а у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, терміном на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 18 травня 2026 року по 16 липня 2026 року включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3