Ухвала суду № 136644427, 19.05.2026, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/889/26

НП: 2-з/453/8/26

УХВАЛА

іменем України

19 травня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

заявники та особи, які можуть отримати статус учасників справи:

заявник 1 (особа, який може набути статусу позивача) ОСОБА_1 ;

заявник 2 (особа, який може набути статусу позивача) ОСОБА_2 ;

особа, який може набути статусу відповідача ОСОБА_3 ;

особа 1, яка може набути статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області;

особа 2, яка може набути статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»;

особа 3, яка може набути статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області;

ймовірні вимоги позову не зазначені;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, заяву представника обох осіб, які можуть набути статусу позивачів адвоката Хурдепи Ю.Ю. про забезпечення доказів до подання позовної заяви, за участі адвоката Хурдепи Ю.Ю., -

в с т а н о в и в:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.

Особи, які можуть набути статусу позивачів, - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Хурдепа Ю.Ю., засобами поштового зв`язку 11.05.2026 року скерували в Сколівський районний суд Львівської області заяву, що надійшла 13.05.2026 року і була зареєстрована в діловодстві за вх. №3922, за змістом її прохальної частини, просять суд заяву про витребування доказів задовольнити та: 1) витребувати в ПАТ «Львівобленерго» інформацію, чи зареєстровані за об?єктами нерухомого майна, а саме: а) будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та б) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які договори про розподіл електричної енергії, технічні умови або інші документи, що підтверджують підключення об?єкта до електромереж та надати копії таких документів; 2) витребувати в Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області копії рішень про оформлення права власності на будинок та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та на будинок і земельні ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) витребувати в КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», копію інвентаризаційної справи на об?єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а сторони у ймовірній справі є дітьми померлої ОСОБА_4 .. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина. Оскільки за життя ОСОБА_4 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не склала, то спадкування повинно відбуватись за законом в порядку черговості. До спадкової маси належить нерухоме майно а саме: житловий будинок площею 62 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та земельні ділянки загальною площею 1,31 га., з яких 0,10 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибної ділянки), 0,04 га., з них рілля 1,17 га., за вказаною адресою. Однак, як стало відомо особам, які можуть набути статусу позивачів, особа, яка може набути статусу відповідача у справі оформив право власності на спірний будинок на підставі рішення виконавчого комітету Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області № 54 від 25.12.2009 року «Про оформлення права власності на житловий будинок». Втім, з отриманих документів на адвокатські запити було виявлено ряд неточностей в документах, у зв`язку із чим представником осіб, які можуть набути статусу позивачів, - адвокатом Хурдепою Ю.Ю. подано цю заяву про забезпечення доказів до подання позову, з метою витребування доказів.

Заявники та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, на виконання вимог ч. 3 ст. 118 ЦПК України, повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання щодо вирішення заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, яке призначено на 19.05.2026 року о 12:00 год., однак у таке судове засідання не з`явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Натомість, у призначене судове засідання з`явився представник осіб, які можуть отримати статус позивачів, - адвокат Хурдепа Ю.Ю., й надав пояснення, згідно котрих він повністю підтримує подану заяву з підстав, що в ній викладені і просить її задовольнити, витребувавши необхідні на його переконання для подання позовної заяви докази.

Джерела права, якими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.

Положеннями частин 1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

За змістом частин 1-4 ст. 116 ЦПК України, суд, за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 367/6751/18-ц викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч. 1 ст. 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно із ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

В силу частин 5, 9 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

Висновок суду за результатами вирішення заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Ознайомившись та дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, належить виснувати, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Іншими словами, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, котрі стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 9901/385/19.

Тому, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, особи, які можуть набути статусу позивачів, - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять суд заяву про витребування доказів задовольнити через те, що з отриманих документів на адвокатські запити їх представника адвоката Хурдепи Ю.Ю. було виявлено ряд неточностей в документах, у зв`язку із чим, власне й подано цю заяву про забезпечення доказів до подання позову, з метою витребування доказів.

Однак, ані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у змісті своєї заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, ані їх представник адвокат Хурдепа Ю.Ю. безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду такої заяви по суті, не навели обґрунтованих доводів, що витребувані ними докази в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим.

Незважаючи на те, що законодавець в ЦПК України відмежував ці поняття, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 помилково ототожнюють витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як сприяння суду сторонам в поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно.

Доводи заяви про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не можуть самостійно отримати необхідну інформацію для того, щоб усунути неточності, суд вважає безпідставними, оскільки утрудненість та неможливість самостійного отримання доказів не може бути підставою для їх витребування шляхом забезпечення доказів.

Окрім наведеного, суд також враховує вимоги ч. 4 ст. 116 ЦПК України, відповідно до яких забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять витребувати докази не лише у Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, а й у ПАТ «Львівобленерго» та у КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», місцезнаходження яких знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Сколівського районного суду Львівської області, зокрема у містах Львів Стрий. При цьому, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не наведено жодних доводів та не подано доказів того, що відповідні засоби доказування знаходяться у межах територіальної підсудності Сколівського районного суду Львівської області або що процесуальні дії щодо забезпечення таких доказів повинні бути вчинені саме цим судом.

Суд звертає увагу, що положення ч. 4 ст. 116 ЦПК України встановлюють спеціальні правила територіальної підсудності для розгляду заяв про забезпечення доказів до подання позовної заяви, які є обов`язковими для дотримання особою, котра звертається із відповідною заявою. Натомість подана заява фактично стосується витребування доказів у юридичних осіб та установ, які знаходяться за межами територіальної юрисдикції цього суду, що також свідчить про недотримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правил територіальної підсудності при зверненні із цією заявою.

Окремо належить наголосити, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у змісті заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви не вказано, з якими ж позовними вимогами вони мають намір звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та/чи законного інтересу, як і не міг розкрити цього питання й їх представник адвокат Хурдепа Ю.Ю., надаючи пояснення під час розгляду вказаної заяви судом по суті.

За таких обставин, суд доходить висновку, що подана заява не містить належного обґрунтування ані необхідності забезпечення доказів у розумінні статей 116-118 ЦПК України, ані дотримання встановлених процесуальним законом правил територіальної підсудності для розгляду такої заяви, відтак належить постановити ухвалу, передбачену положеннями ч. 5 ст. 118 ЦПК України, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 116-118, 247, 258, 260-261, 268 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви осіб, які можуть набути статусу позивачів, - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.

Ухвала суду, в силу положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена учасниками цієї справи у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ухвалу проголошено у повному обсязі: 19 травня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН