Рішення № 136643822, 19.05.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/146/26 Справа №447/2688/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

19.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Бачуна О.І. за участю секретаря судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

встановив:

02.09.2025 представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №844183551 від 06.03.2021 в розмірі 78254,00 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 06.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №844183551 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Заповненням анкети заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. 06.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22000 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 . ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідача. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №844183551 від 06.03.2021 становить 78254,00грн., яка складається з: 22000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 56254,00 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Відповідно до договорів факторингу право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Позивач набув право вимоги до боржника та належним чином повідомив його про заборгованість за кредитним договором №844183551 від 06.03.2021, проте відповідач не виконав свого зобов`язання за вищевказаним кредитним договором. Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс в зв`язку з розглядом даної справи становить 9422,40грн., а саме: 2422,40 грн. судовий збір; 7000,00грн. витрати на професійну правничу допомогу.

16.09.2025 ухвалою судді Миколаївського районного суду прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, постановлено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено по справі судове засідання.

Ухвала суду, копія позовної заяви та доданих до неї документів суд надсилав відповідачу на адресу місця його проживання та реєстрації.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шелудько подав до суду 29.09.2025року відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу з стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Вказав, що для підтвердження своїх вимог позивачем подано ряд документів. Зокрема, для підтвердження виконання ним своїх договірних зобов`язань Позивачем надано, зокрема, Виписку з особового рахунку. Проте, вважаємо, що даний документ не може бути визнаний достовірним доказом по справі, оскільки така складена ТОВ «Юніт Капітал», хоча останнє не було стороною у кредитних взаємовідносинах з Відповідачем, а лише отримало право вимоги до останнього, що ставить під сумнів достовірність наведених у цій виписці відомостей. Крім цього, вказує, що кредитний договір укладено 06.03.2021року, а первинний договір факторингу № 28/1118-01 укладений 28.11.18 р. Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» щодо Відповідача на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не було, відтак сторони не могли передбачити, що 06.03.2021 року цим Товариством буде укладено договори позики з Відповідачем. З урахуванням викладеного, можна зробити висновок, що Позивачем не доведено порушення його прав з боку Відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитом

Щодо правомірності вимоги про стягнення з Відповідача процентів за кредитом зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 нараховано проценти за користування кредитом в сумі 56 254,00 грн., що нараховані з 06.03.2021 року по 03.07.2021 року. Залишок несплачених процентів, який позивач вимагає до сплати 56254,00 грн. Відповідач звертає увагу на те, що строк повернення кредитних коштів встановлений в 30 днів з дати їх отримання. Також, умовами Договору передбачено можливість пролонгації Договору за зверненням позичальника та автоматичної пролонгації у зв`язку із відкладальною умовою (ст.212 ЦК України). Як відкладальну умову в договорі визначено невиконання позичальником своїх зобов`язань по поверненню суми кредиту та сплати процентів за його користування в межах строку користування кредитними коштами. Вважаємо, що такі умови договору не відповідають вимогам закону ЗУ «Про споживче кредитування» . Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування за кредитними договором, саме у 30 днів, а за умовами про пролонгацію за відкладальною умовою, що є завуальованою формою відповідальності для позичальника в умовах його законодавчого звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань по поверненню кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. За таких умов, належною сумою до сплати мала б бути 792,00 грн. процентів за 30 днів користування кредитом. Відповідач вважає, що Позивачем не доведено перед судом з допомогою належних та достовірних доказів розміру заборгованості, що згідно з усталеною судовою практикою в кредитних правовідносинах є підставою для відмови в задоволенні позову.

30.09.2026 представник позивача Хлопкова М.С. подала до суду відповідь на відзив, вважає, поданий стороною відповідача відзив на позовну заяву необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Строк чинності договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 укладеного між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс відповідно до пункту 8.2 закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 11.05.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №133 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 51 436,00 грн.

Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 11.05.2021, тобто після укладання Кредитного договору №844183551 від 06.03.2021. Отже, Відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього.

Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Представник Відповідача стверджує, що Позивач неправомірно стягнув відсотки після закінчення кредитного договору. Представник позивача звертає увагу суду, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.

При укладенні кредитного договору, відповідачу було надано в повному обсязі всю необхідну інформацію щодо умов кредитування, розміру загальної вартості кредиту. Підписавши кредитний договір. Представник позивача вважає, що розрахунок заборгованості проведено відповідно до вимог Закону, а тому просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості 78254,00грн., витрати на правову допомогу в сумі 7000грн. та судовий збір.

03.11.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Максимів В.М. подав до суду додаткові пояснення. Вказує, на те, що ні паспорт споживчого кредиту, ні Договір 844183551 не підписаний одноразовим ідентифікатором. Запис про використання одноразового ідентифікатора міститься лише в додатку № 1 до вказаного Договору. Таке ставить під сумнів укладення договору № 844183551 від 06.03.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , і, як наслідок, підставність вимоги позивача. Як вбачається із матеріалів справи, що подані до позовної заяви, зокрема, з договору, останній містить вказівку на строк користування кредитними коштами, що складає 30 днів та передбачає, що такий договір може бути пролонгований Позичальником шляхом вчинення ним певних дій. Відповідач-позичальник за даним договором таких дій по пролонгації строку користування кредитними коштами не вчиняв. Однак, позивач стверджує, що дію строку кредитування коштами продовжена та проценти за користування такими коштами нараховано правомірно. Оскільки, в договорі № 844183551 від 06.03.2021 року і у паспорті кредиту вказаний строк кредиту (користування кредитними коштами) 30 днів з моменту отримання позичальником коштів, неповернення ним коштів після закінчення 30-денного строку користування такими коштами слід розцінювати, як прострочення виконання заобов`язання, а проценти, що продовжили нараховуватися за збільшеною процентною ставкою видом відповідальності за таке прострочення. Врахування того, що вказані правовідносини виникли і відбувались у вказаний у п. 6 перехідних і прикінцевих положень ЗУ «Про споживче кредитування» період, вважає, що обґрунтованою до стягнення мала б бути сума процентів 792,00 грн.

05.11.2025року представник позивача - адвокат Хлопкова М.С. подала до суду додаткові пояснення. Вказує, що доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV785WB направлено Відповідачу 06.03.2021 о 17:57:19 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній Товариства 06.03.2021 о 17:58:13. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Зазначений QR-код знаходиться на графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору № 844183551 від 06.03.2021 року. Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказується зазначається особисті данні Позичальника, Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Відповідач порушено норми матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умови договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

Ухвалою суду від 24.11.2025року витребувано докази із АТ КБ « ПриватБанк».

15.12.2025року від АТ КБ « ПриватБанк» на адресу суду надійшли витребувані докази.

14.04.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Максимів В.М. подав до суду додаткові письмові пояснення. Відповідач заперечує укладення вказаного договору через неналежність документів, що подані в якості доказів цього до матеріалів справи. Зокрема, відповідач та представник вказували, що доказів підписання вказаного електронного кредитного договору № 844183551 віл 06.03.2021 р. відповідачем з використанням одноразового цифрового підпису не подано суду. Також, вказувалось, що подані документи, заявка на видачу кредиту, анкета споживача, договір № 844183551 віл 06.03.2021 р. та паспорт споживчого кредиту не є електронними доказами, а є лише копіями письмових доказів. Відповідач вважає, що Позивачем повинен бути наданий для дослідження в судовому засіданні саме оригінал кредитного договору, який начебто був укладений з відповідачкою а також докази надання оригіналу вказаного документа Відповідачу.

Після спливу строку надання кредиту, а саме з 04.04.2021 р., припиняється право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за договором та інших платежів за цим договором. Доказів, що відбулась пролонгація договору, відповідно до його умов, позивач не надав, і матеріали справи таких відомостей не містять. Оскільки, п. 6 Перехідних і прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування» споживачі звільняються від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання в договорах споживчого кредиту, що укладені після 01.03.2020 року, в тому числі і від сплати процентів за таке прострочення, нарахування процентів первісним кредитором та ТОВ «ТаліонПлюс» суперечить вимогам законодавства. Тож з урахуванням, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 04.04.2021 р., заборгованість за Кредитним договором № 844183551 від 06.03.2021 р. з урахуванням підтвердження узгодження суми кредиту в 22000,00 грн. повинна становити 792 грн. (22000,00 грн. сума боргу за тілом кредит * 0,12/100 * 30 днів). Натомість, Позивач безпідставно пред`являє позовні вимоги про стягнення суми процентів в розмірі 56 254,00 грн. Так, наведений Відповідачем контррозрахунок мав би місце ВИКЛЮЧНО за умови доведення Позивачем переходу права вимоги до нього та надання Позивачем відповідних доказів первинної бухгалтерської документації. У зв`язку із відсутністю у матеріалах справи відповідних доказів, позовні вимоги Позивача є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Вартість правничої допомоги в сумі 7 000,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання позову є неспівмірним. Відповідач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже вартість правової допомоги є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

17.04.2026 представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення, вважає позовні вимоги належно обґрунтованими, а заперечення відповідача безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача позовну вимоги підтримав в повному обсзі та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутнотсі, однак в процесі розгляду справи, в попередніх судових засіданнях, проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає, що такі заявлено безпідставно і задоволенню не підлягають.

Суд встановив:

06.03.2021року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір №844183551.

Судом встановлено, що 06.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №844183551 у формі електронного документу. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV785WB .

Відповідно до 1.1.-1.5. Кредитного договору №844183551 від 06.03.2021, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту .

Відповідно до п1.4. Договору, За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 43,80 процентів річних, що становить 0,12 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 452,74 процентів річних, що становить 1,24 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. 1.4.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.

Згідно з п.1.7 договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладною обставиною в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом ( продовження загального строку дії договору).

Згідно з п.1.7.1 договору, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Крім цього, 06.03.2021року ОСОБА_1 підписав Додаток №1 до Договору №844183551, а саме Графік розрахунків.

06.03.2021 ОСОБА_1 підписав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої анкетні дані та номер картки на яку необхідно перерахувати кошти: 4149-60ХХ-ХХХХ-7173.

Також ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №844183551 від 06.03.2021.

На підтвердження надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту, ТОВ «Юніт Капітал» надало копію платіжного доручення від 06.03.2021 на суму 22000,000 грн, в якому зазначено отримувачем ОСОБА_1 , номер картки № НОМЕР_3 , та копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» про проведення платежів, в тому числі платежу від 06.03.2021 на суму 22000,000 грн на рахунок 4149-60XX-XXXX-7173.

Крім цього, судом отримано відповідь із АТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2025року із якої вбачається, що ОСОБА_1 має в АТ КБ « ПриватБанк» емітовану картку № НОМЕР_4 . В анкетних даних знаходиться номер НОМЕР_5 . На вказаний рахунок 06.03.2021року зараховано кошти в сумі 22000гривень, що підтверджується випискою.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01..

Пунктом 2.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №133 від 11.05.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, від ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №844183551 від 06.03.2021, де боржником є ОСОБА_1 .

Крім цього між вказаними сторонами укладено ряд Додаткових угод про продовження строку дії договору факторингу, зокрема №26 від 31.12.22020, № 27 від 31.12.2021року, №31 від 31.12.2022року, №32 від 31.12.2023року

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанси» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

Пунктом 2.1. договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанси» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №844183551 від 06.03.2021, де боржником є ОСОБА_1 .

Крім цього між вказаними сторонами укладено ряд Додаткових угод про продовження строку дії договору факторингу, зокрема №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022року

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю.

Пунктом 4.1 договору факторингу №04/06/25-Ю визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Реєстру прав вимог.

Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 за договором факторингу №04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 на за Договором №844183551 від 06.03.2021 на суму 78254,00грн.

Відповідно до розрахунків наявних у матеріалах справи, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №844183551 від 06.03.2021 складає суму у розмірі 78254,00грн, яка складається з наступного: 22000,00 грн - заборгованість по кредиту; 56254,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників і прав вимог, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та підтверджують, те, що позивач набув права вимоги до відповідача.

Висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 підтверджує: майбутня вимога індивідуалізується на момент виникнення, рамковий договір факторингу з пролонгаціями дозволяє передачу прав за реєстрами після виникнення зобов`язання, підписання реєстру засвідчує перехід права. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) діє, доки договір не визнаний недійсним судом.

Реєстри підписано після виникнення зобов`язання, отже, перехід прав вимоги відбувся законно, а тому узгоджуються із практикою ВС від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 щодо майбутніх вимог та презумпції правомірності правочину.

Разом з тим, позивачем надано докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, тому позивачем доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».

Судом встановлено, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за договором №844183551 від 06.03.2021, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак останній в порушення умов договору №844183551 від 06.03.2021 не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань щодо повернення кредиту.

Разом з тим, суд не може погодитись з позовними вимогами в частині визначення розміру нарахованих процентів за користування кредитом №844183551 від 06.03.2021, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами договору №844183551 від 06.03.2021, сторони встановили строк кредитування 30 днів (п.1.2. договору), однак позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Доказів того, що позичальник ОСОБА_1 ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Оскільки договором №844183551 від 06.03.2021 визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки тривалістю 30 днів, тому заборгованість, яку слід стягнути з відповідача за відсотками за договором, становить за період з 06.03.2021 по 04.04.2021).

Умовами кредитного договору, зокрема п. 1.4.3. встановлено, що якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 здійснював будь-які проплати на виконання договору №844183551 від 06.03.2021.

Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений та згідний з умовами договору, що підтверджується його електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Уклавши договір, підтвердив, що ознайомився повністю, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримувались Правил надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, текст яких розміщений на сайті www.moneyveo.ua.

Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стверджується, що заявку на отримання кредиту ОСОБА_1 подано 06.03.2021 року, цього ж дня договір відправлено позичальнику, акцепт оферти позичальника (підписання договору одноразовим ідентифікатором) та перераховано грошові кошти позичальнику 06.03.2021 року, а також зазначено паспортні дані і номер телефону позичальника.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Закон №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до ст. 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3-5 ст.11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до ст. 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд погоджується з аргументами позивача, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, надані у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та доповнюють один одного.

Відповідач свої зобов`язання за договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед новим кредитором.

Суд критично оцінює покликання сторони відповідача вказані в відзиві на позовну заяву. При укладенні кредитного договору, відповідачу було надано в повному обсязі всю необхідну інформацію щодо умов кредитування, розміру загальної вартості кредиту. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 надав згоду на сплату усіх зазначених у них платежів , які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані в судовому порядку.

У матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору після закінчення дисконтного періоду передбаченого п.1.4 Договору, зокрема здійснення позичальником ОСОБА_1 сплати нарахованих усіх процентів , що визначені у п. 1.4.1 Договору.

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» кредиту в сумі 22000,00 грн. та процентів за користування кредитом за період з 06.03.2021 по 04.04.2021

Щодо нарахування відсотків, суд зазначає, що такі необхідно стягнути із урахуванням умови договору №844183551 від 06.03.2021 в якій визначений строк його дії, а саме 30 днів, протягом цього строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки в розмірі 1,7% , тому заборгованість, яку слід стягнути з відповідача за відсотками за договором, становить за період з 06.03.2021 по 04.04.2021, і становить суму 11200грн. ( 22000грн. сума кредиту *1,7%*30днів).

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити частково.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, виглядає наступним чином: 78254 х 2422,40 : 33220 = 1036,79.

У зв`язку з наведеним, та з частковим задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1036,79грн. судового збору.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. суд зазначає наступне.

За п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У матеріалах справи міститься: копія договору надання правничої допомоги від від 05.06.2025 №05/06/25-01 , протокол погодження вартості послуг до Договору №05/06/25-01, додаткова угода №25770509765, Акт прийому передачі наданих послуг

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. правової допомоги.

Керуючись статтями 81,89,141,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 зареєстрований АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №844183551 від 06.03.2021 року у розмірі 33220 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту 22000грн. та заборгованості по несплачених відсотках 11220 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 зареєстрований АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір у сумі 1036,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 зареєстрований АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 19.05.2026.

Суддя Бачун О. І.