Постанова № 136642254, 19.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4163/26

Пр. 3/336/1929/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №783, складеним головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Хайдуковою С.В. від 28.04.2026, ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме:

1. Проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій, а саме: при продажу 1 пачки сигарет «KENT NANO TEK»» за ціною 155,00 грн. та 1 пляшки слабоалкогольного напою «Бренді кола» 0,33 л скло за ціною 41,00 грн., всього на загальну суму - 196,00 грн., програмний реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 196,00 грн. не видавався.

2. За результатами проведеної фактичної перевірки відповідно до аналізу даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, встановлено випадки створення в РРО (фіскальний N? 3001198954) розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку в розрахунковому документі. У відповідній графі почекових даних РО при продажу алкогольних напоїв відсутня відповідна інформація про серію та номер марок акцизного податку на загальну суму - 2472,00 грн.

3. За результатами співставлення даних Z-звітів РРО (фіскальний номер 3001198954, з 06.02.2026 ПРРО фіскальний номер 4001339591) з даними виписок з поточного рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 по розрахункам з еквайрингу (14360570), перевіркою встановлено випадки проведення ФОП ОСОБА_1 розрахунків з еквайрингу через платіжний термінал S1170SJ АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), зареєстрований на ФОП ОСОБА_1 , без застосування РРО на суму - 11038,82 грн.

4. Перевіркою встановлено використання режиму попереднього програмування найменувань та цін товарів, обліку їх кількості з порушенням порядку встановленого законодавством - відсутність відповідного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у фіскальних касових чеках при продажу товарів підакцизної групи.

Таким чином, як стверджується в протоколі, ОСОБА_1 порушено п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 N265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).

Порушення встановлено 20.04.2026 при перевірці крамниці(м.Запоріжжя, вул.Ігоря Сікорського, буд.35), акт фактичної перевірки N 7184/08/01/07/08/ НОМЕР_2 від 27.04.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 проти змісту протокола, що надійшов на розгляд суду, заперечувала.

Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як передбачено ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Відповідно, протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Суддя наголошує, що згідно з положеннями розділу ІІ п. 2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566, у разі вчинення однією особою кількох адміністративних правопорушень протоколи складаються окремо щодо кожного з вчинених правопорушень.

Проте, в порушення зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення №985 від 02.11.2023 зазначено декілька самостійних складів адміністративного правопорушення, при цьому, деякі зі складів без конкретизації дат вчинення, а саме: «перевіркою встановлено випадки проведення ФОП ОСОБА_1 розрахунків з еквайрингу через платіжний термінал S1170SJ АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), зареєстрований на ФОП ОСОБА_1 , без застосування РРО на суму - 11038,82 грн».

Крім того, в порушення вимог ст.256 КУпАП, в протоколі стосовно кожного епізоду не зазначені ні місце, ані фактичний час вчинення адміністративного правопорушення, що має бути чітко встановлено особою, якою складено протокол за результатами виявлення правопорушення, форму вини, а саме, в чому полягали протиправні дії ОСОБА_1 , які становлять склад даного правопорушення.

Суд зауважує, що саме по собі посилання посадовою особою, якою складено протокол, на зміст акта перевірки не може бути прийнято до уваги судом, оскільки він є доказом на підтвердження обставин, які мають бути вичерпно відображені саме в протоколі.

Крім того, за умови доведеності кожного з викладених вище епізодів правопорушень, дати їх вчинення не пов`язані в жодний спосіб із датою перевірки або складання акту за результатами її проведення.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, склад якого становить порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - визначається ставленням особи, яка його вчинила, до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.

Разом з цим, нормами ст.10, 11 КУпАП врегульовано, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Натомість, оцінки діям ОСОБА_1 на предмет наявності умислу, або, навпаки, необережності дій, посадовою особою при складанні протоколу не надано.

До протокола не додано й докази здійснення ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем за адресою, вказаною у протоколі, господарської діяльності, відсутній відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), на переконання суду, дані, відображені у протоколі, щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тому, враховуючи вищезазначене, суд позбавлений можливості та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, безпосередньо перебиратиме на себе функції обвинувача.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, 155-1, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік