Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 19.05.2026
Справа № 334/5186/24
Провадження № 1-кп/334/204/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурору відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 від процесуального керівництва у розгляді кримінального провадження №334/5186/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України
в с т а н о в и в:
25 червня 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про відвід прокурору ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Мотивуючи своє клопотання захисник зазначав, що прокурор, на відводі якого він наполягає, 18.05.2026 року вручив ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зі змісту даного клопотання вбачається, що ОСОБА_4 , будучи на запобіжному заході у вигляді застави, продовжив свої дії направленні на вчинення інших злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, досудове розслідування по якому наразі триває. Отже, формулювання, які використані прокурором ОСОБА_3 в клопотанні від 15.05.2026 р. про зміну обвинуваченому іншого запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою є категоричними, а не будь-якими припущеннями про дії або поведінку ОСОБА_4 , тобто свідчать про офіційне обвинувачення офіційною посадовою особою - прокурором ОСОБА_3 , особи ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, при цьому таке обвинувачення здійснено у позапроцесуальний спосіб, який не дозволений діючим законодавством України для початку притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Такі твердження та дії прокурора ОСОБА_3 , на думку захисника є серйозними та суттєвими, спричинили хвилювання та істотний нервовий розлад у ОСОБА_4 , однак при цьому такі висловлювання офіційної особи - прокурора ОСОБА_3 , є очевидно безпідставними, свавільними і незаконними, і свідчать про упереджений характер дій прокурора ОСОБА_3 .
Упереджений характер дій прокурора ОСОБА_3 свідчить про неможливість його участі у розгляді даної кримінальної справи, та свідчать про необхідність його відводу від розгляду цієї справи.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні висловив свою думку та вважає, що заявлений відвід зводиться до незгоди з процесуальними діями прокурора при проведенні іншого досудового розслідування.
Стаття 436-2 КК України, за якою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026080000001325 від 08.05.2026 року, звучить як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників. Дана стаття відноситься до розділу особової частини Кримінального кодексу України «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Саме тому, у своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу ним було зазначено лише розділ особової частини Кримінального кодексу України. Жодних особистих стосунків з ОСОБА_4 або захисником ОСОБА_5 або «помсти» або «розквитатися» зі стороною захисту у нього не має та не може бути.
На думку прокурора, сторона захисту вже котре заявляє відвід прокурору по даному кримінальному провадженню, що на його переконання є тиск на суд та сторону обвинувачення. Просив суд відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Суд, вислухавши пояснення захисника, обвинуваченого, доводи прокурора щодо заявленого відводу, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень суду належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор, слідчий підлягає відводу визначений ч.ч. 1, 2 ст. 77 КПК України.
У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, визначено одну з підстав для застосування відводу прокурора, слідчого - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому, вдаючись в аналіз вищезгаданої норми, безумовною підставою для відводу прокурора, слідчого є його особиста зацікавленість в ході здійснення досудового розслідування або судового розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Аналогічні положення містяться в ч. 5 ст. 40 КПК України стосовно слідчого.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Обставини, на які посилається суб`єкт звернення, щодо неналежного виконання прокурором функцій або його висловлювання поза межами судового розгляду, може свідчити про наявність в діях останніх ознак дисциплінарного проступку чи кримінального правопорушення, проте не доводить його упередженості.
На переконання суду, посилання захисника ОСОБА_5 не містять абсолютних підстав для відводу прокурора у розумінні ст. 77 КПК України.
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не розглядалося, з`ясування обставин подання відповідного клопотання або його формулювання у контексті вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень також не було предметом судового розгляду.
Отже, посилання захисника на той факт, що прокурор заздалегідь висунув обвинувачення ОСОБА_4 у позопроцесуальний спосіб та безпідставно стверджує про вчинення ОСОБА_4 нових злочинів, направлених проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Інших порушень прокурором ОСОБА_3 правил прокурорської етики та загальнолюдських правил поведінки судом не добуто.
На переконання суду, вказані в заяві захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурору ОСОБА_3 обставини, не свідчать про упередженість прокурора при розгляді справи чи його особисту зацікавленість в результатах провадження, або його не етичну поведінку, а є суто суб`єктивною оцінкою процесуальної діяльності прокурора та його процесуальних рішень.
Виходячи з вищевикладеного, заява про відвід прокурору не містить підстав для його задоволення, а доводи захисника є лише його припущенням, а звідси не є обставинами для відводу прокурора в розумінні ст. 75-76 КПК України.
Керуючись ст. ст. 77, 80, 81, 83, 309 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурору ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 22024220000000089 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 114-2 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 136642022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 19.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5186/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: