Ухвала суду № 136639218, 14.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9777/26

Провадження № 1-кс/643/3876/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 22026220000000067 від 16.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.114-1 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хрестище, Красноградського району, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000067 від 16.01.2026 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.114-1 КК України, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Харківською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадян України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБИ-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, у період триваючої військової агресії проти України з боку держави-агресора (російської федерації), у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.03.2026, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, виник єдиний протиправний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, який вказані особи реалізували за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 будучи обізнаним про діяльність Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених у відповідності до чинного законодавства України на території Харківської області з надання відсічі збройної агресії рф проти України, оцінивши обстановку в умовах військового стану, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, з метою особистого збагачення, вирішили вчинити дії з перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, під час активної фази бойових дій, зокрема, на території Куп`янського району Харківської області.

ОСОБА_5 та ОСОБА-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, були достовірно обізнаними про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 у зв`язку зі збройною агресією «рф», та настанням з моменту оголошення рішення про мобілізацію особливого періоду в Україні, який передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України».

В той же час ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що діяльність Збройних Сил України та інших військових формувань, як в Україні, так і в м. Харкові та області, по здійсненню відсічі збройної агресії рф проти України є вкрай важливою та полягає у захисті територіальної цілісності та суверенітету України, оцінивши обстановку в умовах військового стану, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, з корисливих мотивів, вирішили вчинити активні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, під час здійснення ними відсічі збройної агресії рф проти України, шляхом вивезення власним автотранспортом військовослужбовця ОСОБА_8 з місця несення його військової служби, що розташовано в одному з населених пунктів Вільхуватської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, за межі зони проведення активних бойових дій, у м. Харків, таким чином позбавляючи особовий склад військової частини НОМЕР_1 людського ресурсу у сфері оборони.

При цьому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ-1, стосовно якого досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, реалізуючи свій злочинний умисел, 12 березня 2026 року, у денну пору доби, перебуваючи на території непрацюючої заправки у сел. Великий Бурлук Куп`янського району Харківської області за координатами: 50.0661778, 37.3768304, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, з метою власного збагачення, в умовах дії правового режиму воєнного стану на території України, ОСОБА_5 та ОСОБА-1, стосовно якого досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, у ході особистої розмови з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходить військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Держаної прикордонної служби України, запропонували останньому за грошову винагороду в розмірі 4000 доларів США, незаконно вивезти його з місця проходження військової служби за межі зони проведення активних бойових дій, у м. Харків.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, збільшили суму винагороди за вчинення вказаних дій на 500 доларів США, при цьому обумовили, що частину грошових коштів в сумі 2000 доларів США ОСОБА_8 повинен передати одразу як вони приїдуть його забирати, а іншу частину грошових коштів в сумі 2500 доларів США необхідно передати вже по приїзду у м. Харків на обумовлену адресу.

Надалі, 19.03.2026, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, будучи обізнаними про події, які відбуваються в України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, усвідомлюючи роль та важливість кожного військовослужбовця в період дії військового стану для забезпечення законної діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, що полягає у відсічі збройної агресії рф проти України, перебуваючи у сел. Великий Бурлук Куп`янського району Харківської області, заздалегідь проінструктувавши військовослужбовця ОСОБА_8 , якому заборонено покидати військову частину без дозволу його командира, схилили останнього залишити місце несення служби та використовуючи автомобіль марки Ford Fusion, д.н. НОМЕР_3 , забрали останнього із заздалегідь обумовленого місця у сел. Великий Бурлук Куп`янського району Харківської області, де отримали частину раніше обумовленої суми грошової винагороди в сумі 2000 доларів США. У подальшому, діючи на виконання раніше розробленого плану по вивезенню військовослужбовця ОСОБА_8 з місця несення військової служби, ОСОБА_5 та ОСОБА-1, стосовно якого досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, будучи достовірно обізнаними про протиправність своїх дій, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, провезли військовослужбовця ОСОБА_8 по узгодженому маршруту з сел. Великий Бурлук Куп`янського району Харківської області до м. Харкова, через встановлені на шляху слідування блок-пости, за що, по прибуттю до обумовленого місця о 12 год. 10 хв., а саме за адресою: м. Харків вул. Академіка Павлова, 44Б (парковка ТЦ "Французький Бульвар"), отримали від ОСОБА_8 другу частину раніше узгодженої грошової винагороди у розмірі 2500 доларів США.

Таким чином, у період часу з 12.03.2026 по 19.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в іншому кримінальному провадженні, діючи з корисливих мотивів, за грошову винагороду у сумі 4500 доларів США, здійснили перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом вчинення активних дій, а саме за допомого автомобіля марки Ford Fusion, д.н. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_9 , вивезли з місця несення військової служби, розташованого у АДРЕСА_3 , військовослужбовця НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України сержанта ОСОБА_8 , який командуванням військової частини НОМЕР_1 залучається до виконання завдань із захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, чим позбавили Збройні Сили України та інші військові формування в особливий період людського ресурсу у сфері оборони, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» перешкоджає останнім вести воєнні (бойові) дії під час відсічі збройної агресії проти України.

Згідно відповіді командира військової частини НОМЕР_1 №08/3970-26-Вих від 17.03.2026 у випадку самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем можуть настати негативні наслідки для виконання бойових (спеціальних) завдань, що може призвести до тимчасового зниження боєздатності підрозділу та ускладнення виконання покладених на нього завдань.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

19.03.2026 о 13 год. 19 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

20.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави в сумі 998400 грн. строком до 17.05.2026.

13.05.2026 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 19.06.2026.

На сьогоднішній день ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні виступив з промовою, в котрій підтримав заявлене клопотання з підстав, у ньому наведених. Також, просив долучити до клопотання постанову про продовження строків досудового розслідування.

Захисник у судовому засіданні виступив з промовою, у якій проти задоволення клопотання заперечив по причині необґрунтованості, на думку сторони захисту, заявлених стороною обвинувачення ризиків. Також просив врахувати, що його підзахисний визнав вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та надав показання. Просив змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації останнього.

Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисника підтримав.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовував доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000067 від 16.01.2026 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.114-1 КК України, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

19.03.2026 о 13 год. 19 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

20.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави в сумі 998400 грн. строком до 17.05.2026.

13.05.2026 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 19.06.2026.

З матеріалів судової справи вбачається, що наведені у клопотанні дані свідчать про подальшу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.

Суд враховує, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею не встановлено доказів, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків встановлених під час обрання запобіжного заходу до ОСОБА_5 , що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також які обумовлені тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно норми ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони в сукупності з нормою кримінально-процесуального закону, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою виконання його завдань та застосування до особи належної правової процедури, виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою у спосіб продовження строку застосованого запобіжного заходу відносно особи підозрюваного у межах строку досудового розслідування, до 19.06.2026, з раніше визначеним розміром застави.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» (заява № 29761/02) від 10.06.2008, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява №33977/96) від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У кожному матеріалі слідчий суддя перевіряє, чи ґрунтується підозра на конкретних і перевірених даних, чи має вона під собою фактичну основу, а не загальні припущення, а також чи стосується вона реального правопорушення, передбаченого законом.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею не встановлено.

Дослідивши матеріали клопотання, перевіривши доведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, не спростованість їх на даний час стороною захисту, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, оскільки надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України та ч. 3 ст. 199 КПК України.

У матеріалах клопотання не містилося доказів на предмет оцінки процесуальної поведінки підозрюваного, напрямленої на співпрацю зі слідством.

Також слідчому судді не надано доказів, які могли б бути оцінені на предмет міцності життєвих зв`язків підозрюваного у місці його реєстрації, яке сторона захисту просила визначити як місце цілодобового домашнього арешту.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до норми ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Завдання кримінального провадження превалюють над будь-якими міркуваннями, припущеннями та неперевіреними відомостями.

Нормами ст. 26 КПК України чітко визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відтак інші питання, ніж досліджені в рамках розгляду матеріалів клопотання, що розглядалося, перед слідчим суддею не ставилися.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони в сукупності з імперативною нормою кримінально-процесуального закону, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою виконання його завдань та застосування до особи належної правової процедури, виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш м`яку, або відсутності підстав для продовження застосування запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою у спосіб продовження строку застосованого запобіжного заходу відносно підозрюваного у межах строку досудового розслідування, тобто до 19.06.2026, з раніше визначеним розміром застави.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Продовжити строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до 19.06.2026.

Строк дії ухвали - до 19.06.2026.

Визначену суму застави протягом строку дії запобіжного заходу у розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, можна внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 14.05.2026 у справі № 643/9777/26 (провадження 1-кс/643/3876/26) відносно ОСОБА_5 .

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 покладено наступні обов`язки: не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/місця роботи; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади Харківської області, який здійснює політику в сфері громадянства та міграції, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку офіційного місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 19.05.2026 о 10.35.

Слідчий суддя ОСОБА_1