Ухвала суду № 136638947, 19.05.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/169/26

провадження № 2/624/188/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про визнання боргу безпідставним та зобов`язання списати борг з особового рахунку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання боргу безпідставним, скасувати, а також зобов`язати списати борг в розмірі 2260,00 гривень з особового рахунку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та була споживачем послуг з постачання послуг газу, які надавав ТОВ «Харківгаз Збут». Відповідно до Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що складається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковим для всіх побутових споживачів України. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам офіційно опубліковано ТОВ «Харківгаз Збут» в газеті «Слобідський край» від 31.12.2015 за №156, та розміщено на офіційному сайті товариства. Відповідач приєднався до умов договору постачання природнього газу побутовим споживачем. Так, за вищезазначеною адресою було оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я позивача, а 01.11.2016 здійснено працівниками ПАТ "Харківгаз" незаконне відключення домоволодіння ,що встановлено судом, а саме рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 16.11.2017 (справа 624/981/16-ц). В останній час позивачу почали надходити дзвінки з різних номерів телефонів з вимогою сплатити борг та надійшли смс-повідомлення. З метою врегулювання цієї ситуації позивач звернулася до відповідача два рази з вимогою скасувати вигаданий борг, списати , але відповідач листи № 400300093124 № 640030096670 з особистих міркувань не отримував та які повернулися за закінченням терміном зберігання, що зазначено в інформації із сайту Укрпошти. Внаслідок незаконних дій та незаконних нарахувань за послуги з газопостачання відповідачем, за позивачем, як зазначає відповідач, та вимагає нібито заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 2260,00 гривень. За повідомленням ТОВ «Харківгаз Збут», що надходять на мобільний телефонний номер позивачу вказують заборгованість, а саме в розмірі 2260,00 гривень. Таким чином відповідачем вимагається в розмірі 2260,00 гривень, але ні в судовому порядку не були доведений борг, ні в будь-який інший законний спосіб. Ці дії відповідача призводять до незручностей та підриву імеджу позивача та завдають моральних страждань, що супроводжується підвищеним тиском та поганим самовідчуттям. З метою з`ясування усіх обставин незаконних дій відповідача, направлялися вимоги про скасування боргу, але відповідач не отримав та заборгованість зазначено на власний розсуд, а отже заборгованість не підтверджена жодними доказами в тому числі в судовому порядку.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 16.02.2026 провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий час для подання заяв по суті позову.

Позивач 02.04.2026 подала заяву, в якій повідомила, що при написанні позовної вимоги було допущено арифметичну помилку та зазначено борг в розмірі 2260 грн. Просить вважати правильно суму боргу 2259,31 грн, що підтверджується доданими письмовими доказами до позовної заяви.

08.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву, долучити відзив на позовну заяву до матеріалів цивільної справи, заявлені позовні вимоги залишити без задоволення. Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку, відповідач зазначає, що ухвалою від 16.02.2026 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Отже, в даному випадку останній день для подання відзиву на позовну заяву припадає на 03.03.2026. Пропуск строку на подання відзиву зумовлений наявністю об`єктивних та поважних причин, що не залежали від волі відповідача. Зокрема, станом на момент спливу встановленого судом строку, юридичний супровід діяльності підприємства забезпечується фактично одним адвокатом у зв`язку зі скороченням кадрового складу. Така обставина суттєво вплинула на можливість своєчасного та належного опрацювання значного обсягу судових справ, підготовки процесуальних документів та дотримання процесуальних строків. Крім того, підприємство здійснює свою діяльність на території м. Харкова та Харківської області, які систематично зазнають ракетних обстрілів, атак безпілотними літальними апаратами (типу «Shahed»), а також перебувають у стані постійних повітряних тривог. Вказані обставини призводять до регулярного призупинення роботи, необхідності перебування працівників в укриттях та фактичного обмеження доступу до робочих місць і технічних ресурсів. У зв`язку із зазначеним, підприємство функціонує в умовах обмеженого режиму роботи, що об`єктивно ускладнює своєчасну підготовку та подання процесуальних документів. З огляду на викладене, пропуск строку на подання відзиву є таким, що стався з поважних причин, підтверджених фактичними обставинами, пов`язаними з воєнним станом та безпековою ситуацією в регіоні.

Позивач 14.04.2026 подала відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідачем пропущений строк на подання відзиву, а тому не може бути прийнятий судом при розгляді даної справи з наступних підстав. Ухвалою від 16.02.2026 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з часу отримання цієї ухвали. Документ сформований в системі дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Отже, останній день для подання відзиву на позовну заяву припадає на 03.03.2026. Позивач наполягає, що процесуальні строки повинні бути виконані з урахуванням норм права, а поважність причин пропуску чітко зазначені в позиціях Верховного Суду, а отже «ВС наголошує, що мобілізація, бойові дії або перебування на окупованій території є поважними причинами, якщо вони безпосередньо заважали учаснику. Необхідно вказувати, як саме війна перешкодила (наприклад, відсутність доступу до системи «Електронний суд», зруйнування офісу». Отже, байдужість, незнання закону, неправильне розуміння норм права, невчасне отримання пошти через власну недбалість та сам по собі воєнний стан в Україні, а також відсутність на думку представника належної кількості юристів, адвокатів, керівника підприємства та інших співробітників, які не надали вчасно відзив у строки встановлені цивільним процесуальним законодавством не можуть бути визнані поважними судом та враховані при винесенні рішення по справі. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 30 вересня 2021 року у справі № 320/3307/21. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, відповідач не надав доказів про поважність причин пропуску строку на надання відзиву, ані Наказів про той факт, що під час повітряної тривоги співробітники знаходяться у бомбосховищі, ані підтвердження факту наявності бомбосховища на території де знаходиться офіс відповідача, не Наказів про працю на віддаленому робочому місці та підтвердження, що м. Харків є під постійними обстрілами та інше. Представник відповідача зазначає, що борг обліковується в сумі на квітень 2026 року у позивача перед ТОВ «Харківгаззбут» 2 259,31 грн тобто борг підтверджується відповідачем, а незгода чи погодження або не погодження з позовними вимогами не є підставою для винесення законного рішення судом. У зв`язку з цим позивач просить строк на подачу відзиву не поновлювати у зв`язку з пропущеним строком та відсутності обґрунтованості пропуску строку поважності причин.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву про уточнення позовних вимог підтримала, а також підтримала свої заперечення проти поновлення стоку на подання відзиву та викладені у відповіді на відзив доводи щодо відсутності підстав для такого поновлення та прийняття відзиву до розгляду при вирішенні справи.

Представник відповідача Юркова Т.С. у судовому засіданні просила поновити строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду з підстав викладених у відзиві. Проти прийняття судом уточнення позовних вимог не заперечила.

Розглядаючи заявлені клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі необхідності суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач заявляє, що нею допущена помилка в позові при зазначенні суми боргу, який вона просить списати.

Суд зазначає, що арифметична помилка не є зменшенням розміру позовних вимог, а тому суд приймає уточнення позовної заяви та розглядає справу з урахуванням цих уточнень, а саме, що борг який оспорює позивач становить 2259,31 грн.

Щодо поновлення строку для подання відзиву та прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву, суд виходить з таких положень закону.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Так, ухвалою суду від 16.02.2026 встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ця ухвала суду отримана відповідачем 16.02.2026 о 16:35:14, а також 18.02.2026 о 02:54:35.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зареєстрований у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»

08.04.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду відповідач подав відзив на позовну заяву з пропущенням процесуального строку для його подачі.

Суд зазначає, що наведені у відзиві причини пропуску відповідачем строку на подачу відзиву, а саме те що у зв`язку з дією воєнного стану, обстрілів, повітряних тривог, роботою у в умовах повітряних тривог у приміщення не обладнаних для можливості підготувати відзив, відсутність необхідної кількості працівників для своєчасного реагування на надходження документів з суду та підготовки відповідних документів підприємством не визнаються поважними.

У свою чергу, наведені представником відповідача причини пропуску строку, могли бути покладені в основу продовження судом процесуального строку, в порядку ч.2 ст. 127 ЦПК України, у випадку подачі до суду відповідної заяви, складення якої не займає великого часу, однак таких дій представником відповідача вчинено не було.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що стороною відповідача не було надано суду доказів поважності пропуску строку на подання відзиву на позов, суд, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановлено статтею 12 ЦПК України, вважає, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов необхідно відмовити, а відзив відповідача - залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 178, 187, 197, 222, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Прийняти уточнення позовних вимог.

Продовжити розгляд справи з урахуванням уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд: визнати борг безпідставним, скасувати, а також зобов`язати списати борг в розмірі 2259,31 гривень з особового рахунку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву - відмовити.

Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», поданий 08.04.2026 на позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про визнання боргу безпідставним та зобов`язання списати борг з особового рахунку, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя Т.В. Богачова