Рішення № 136638824, 19.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3807/26

Провадження № 2/638/5867/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У лютому 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 87644 від 22 жовтня 2019 року у розмірі 28416,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за кредитним договором №87644 від 22 жовтня 2019 року, укладеним з ТОВ «ЗАЙМЕР», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 28416 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; заборгованість за процентами 1120 грн, заборгованість за пенею 23296 грн, яку відповідач не погашає у добровільному порядку.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

У встановлений судом в ухвалі суду від 09 березня 2026 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилися, позивач просив справу розглянути за його відсутністю, відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Зурахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 06 травня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2019 року TOB «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансового кредиту № 87644, відповідно до п. 1.1. якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп, на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору кредит надається строком на 14 днів, тобто до 04-11-2019. Строк дії договору 14 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Згідно з п. 1.4 Договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором .

Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п. 1.5 Договору).

У п. 2.1 Договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Згідно з п. 3.4.2., 3.4.4. Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, встановленому Договором; виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за цим Договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.

Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1 Договору).

Згідно з п. 6.3 Договору всі додатки та додаткові угоди, складені Сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами Договору.

У п. 7 Договору «Реквізити та підписи Сторін» містяться персональні дані ОСОБА_1 , а саме паспортні дані, податковий номер, поштова та електронна адреса, засоби зв`язку, банківський рахунок.

Договір підписаний ОСОБА_1 22.10.2019 о 21:30 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL5643, відправленим номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується п. 7 Договору та Довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до інформаційної довідки № 6414/05 від 15.05.2025, виданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», на сайті Торговця CLY.COM.UA через платіжний сервіс «Platon» було проведена успішну транзакція; тип транзакції: видача; дані транзакції:

Номер транзакції - 27176-90027-74257;

Номер замовлення - A128359B74060CLY87644T450572;

Сума 4000 грн;

Дата та час проведення - 2019-10-22 21:30:03;

Номер платіжної картки - НОМЕР_2 ;

Емітент платіжної картки - PRIVAT BANK;

Код авторизації - 528286;

Опис - Выдача кредита #87644.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ЗАЙМЕР», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 87644 від 22 жовтня 2019 року станом на 03 жовтня 2020 року складає 28416 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; заборгованість за процентами 1120 грн, заборгованість за пенею 23296 грн.

На підставі до Договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020, Витягу з Реєстру боржників від 11.03.2020 до Договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020, Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 11.03.2020 до Договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020, платіжної інструкції № 17844 від 11.03.2020 на суму 1170101,28 грн, ТОВ «ЗАЙМЕР» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 87644 від 22 жовтня 2019 року на суму заборгованості у розмірі 28416 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; заборгованість за процентами 1120 грн, заборгованість за пенею 23296 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем в порядку, передбаченому Закону України «Про електронну комерцію», договору про надання фінансового кредиту № 87644 від 22.10.2019, на встановлених судом умовах, а також належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання узгодженої суми кредитних коштів.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, він оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

При цьому, з огляду на умови кредитного договору, цей договір було укладено на сайті позивача та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором КL5643. При цьому, без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства та ідентифікації позичальника, такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, номер засобів зв`язку, поштову адресу та номер платіжного засобу (банківської картки) відповідача.

З наданих позивачем доказів встановлено, що позивач здійснив переказ грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_2 у розмірі, визначеному кредитним договором. Доказів того, що на банківська картка не належить відповідачу, як і доказів того, що на вказану банківську картку не були зараховані кредитні кошти від первісного кредитора, відповідачем не надано.

Таким чином, договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми та є обов`язковим до виконання сторонами.

Презумпцію правомірності вказаного договору відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин його нікчемності.

Також позивачем належними, допустимими та достовірними доказами доведено обставини щодо переходу до нього права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, тобто набуття ним прав кредитора у зобов`язанні, на підставі Договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 з додатками, презумпцію правомірності якого відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин, які би свідчили про нікчемність вказаного договору.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором ані первісному кредитору, ані позивачу, тому ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» як новий та дійсний кредитор у зобов`язанні має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов`язань щодо повернення тіла кредиту у розмірі 4000,00 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1120,00 грн, нарахованих первісним кредитором з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору як щодо розміру процентної ставки, так і щодо строку кредитування.

Крім того, відповідач не надав власного контррозрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними належними та допустимими доказами, не спростував обставини укладення кредитного договору, надання йому кредитних коштів, а також не спростував розміру заборгованості за кредитним договором.

Водночас суд не може погодитися з визначеним позивачем розміром заборгованості за пенею з огляду на таке.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері регулюються Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону станом на 22.10.2019) цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону станом на 22.10.2019) цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Пункт 1 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності з 24.12.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування» у чинній редакції, оскільки вони пом`якшують цивільну відповідальність позичальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» (в чинній редакції) сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, відповідач порушив виконання зобов`язання за кредитним договором, що є підставою для стягнення з нього пені за таке порушення. При цьому, за кредитним договором відповідачем було одержано кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн.

Таким чином, оскільки Законом України «Про споживче кредитування» сукупний розмір пені за порушення виконання зобов`язання обмежений половиною суми, одержаної споживачем за таким договором, тому відсутні правові підстави для покладання на відповідача цивільної відповідальності у виді сплати пені за порушення зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору № 87644 від 22.10.2019, в обсязі більшому, ніж 2000 грн.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4000 грн, порушення ним виконання зобов`язання за кредитним договором, суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає стягненню, пеню у розмірі 2000 грн. Натомість пеня у розмірі, що перевищує 2000 грн, тобто 21296 грн є такою, що нарахована позивачем неправомірно, а тому стягненню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 87644 від 22 жовтня 2019 року у розмірі 7200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн; заборгованість за процентами - 1120,00 грн; заборгованість за пенею 2000,00 грн, тоді як у задоволенні решти позовних вимог відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (25,337837837%), тобто у розмірі 674,59 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу складає 8000,00 грн. У позовній заяві позивач просив стягнути зазначену суду інших судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесення вказаних судових витрат позивач надав наступні докази:

- копію Договору про надання правової(правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», відповідно до п. 2.3, 2.4 якого вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8000,00 грн. без ПДВ; детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг;

- копію Акту № 573 наданих послуг від 13 лютого 2026 року, яким сторони підтвердили факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття Клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними Договору про надання правової(правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір №87644; сума наданих послуг 8000 грн;

- Детальний опис наданих послуг до Акту № 573 від 13.02.2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, згідно з яким позивачу надано наступні послуги: Усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.; Ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв.; Погодження правової позиції Клієнта у справі - 0 год. 30 хв.; Складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год. 30 хв.; Подання заяви до суду від імені Клієнта 1 шт.; усього - 6 год. 30 хв.

- копію Ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, серія ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу та характеру наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд стягує з відповідача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2027,03 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 87644 від 22 жовтня 2019 року у розмірі 7200,00 грн (сім тисяч двісті гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79018, судовий збір у розмірі 674,59 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2027,03 грн, а всього судові витрати у розмірі 2701,62 грн (дві тисячі сімсот одна гривня 62 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя І.П. Латка