Ухвала суду № 136638604, 14.05.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/575/25 Провадження № 2/395/24/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

14 травня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орендовського В.А.,

за участі секретаря Піддубної Н.С.,

представника позивача Любченко В.В.,

представника відповідача Коротченка О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача Коротченка О.О. про залишення позовної заяви без руху, подане у цивільній справі за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2025 року до суду подана позовна заява заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки, в якій він просив:

- визнати недійсними пп.1.115 п.1 рішення шістнадцятої сесії VIII скликання Новомиргородської міської ради №500 від 18.02.2022 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам», в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, пасовища, кадастровий номер 3523883200:51:0000437, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиргородської міської територіальної громади с. Каніж;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку кадастровим номером 3523883200:51:0000437, площею 2,0000 га, вартістю 76849,46 грн., здійснену 07.06.2022 державним реєстратором, на підставі рішення Новомиргородської міської ради №500 від 18.02.2022, із вчиненням Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності: 47022416 і припинити речове право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна реєстраційним номером 2597114635238 - земельну ділянку з кадастровим номером 3523883200:51:0000437.

26.03.2025 року ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

29.01.2026 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, згідно якої просив суд:

- визнати недійсними пп. 1.115 п.1 рішення шістнадцятої сесії VI скликання Новомиргородської міської ради №500 від 18.02.2022 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам», в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, пасовища, кадастровий номер 3523883200:51:0000437, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новомиргородської міської територіальної громади с. Каніж;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Новомиргородської міської ради (код ЄДРПОУ 0405510) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, пасовища, кадастровий номер 3523883200:51:000:0437.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2026 року прийнято до провадження зміни до позовної заяви заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки.

18.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_3 подане клопотання в якому він просить позовну заяву, з урахуванням змін до позову від 29.01.2026 року - залишити без руху, надавши позивачу строк для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, та надання документів, що підтверджують таке внесення, а також доказів здійснення експертно-грошової оцінки земельної ділянки в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви.

09.04.2026 прокурором подано заперечення на вказане клопотання в якому зазначено, що в його задоволені необхідно відмовити, оскільки положення Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX«Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (09.04.2025 набув чинності) не можуть бути застосовані.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У позовній заяві позивач вказує ціну позову 82 997,42 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За аналізом наведених правових норм, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Звертаю увагу, що відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року №658 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24), строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно надати до суду відповідні докази на підтвердження визначеної вартості нерухомого майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З даних АСДС «Д-3» видно, що позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 9 384 грн.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребувати земельну ділянку, тобто фактично у позовній заяві об`єднано одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Позивачем не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна, що позбавляє можливості встановити ціни позову щодо вимоги майнового характеру, а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви документ щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду з заявою про зміну предмету позову, зокрема 29.01.2026 року вказавши дійсну ціну позову та додати документи, що підтверджують сплату судового збору у відповідності до встановленої ціни позову.

Крім того, 09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ).

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду"».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Враховуючи положення частини четвертої статті 177 ЦПК України, а також частини другої статті 185 ЦПК України, яку доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Отже, на підставі частини четвертої статті 177 ЦПК України, суд зобов`язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Заперечення прокурора, про те, що положення Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (09.04.2025 набув чинності) не можуть бути застосовані, судом не приймаються до уваги, оскільки обставини, на які посилається прокурор, наразі є такими, які підлягають встановленню під час судового розгляду.

Тож, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (код ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно статті 3 ч.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Враховуючи зазначену норму та зміну предмета позову позивачем 29.01.2026 року, суд зобов`язаний застосувати положення ч.4 ст.177 ЦПК України, з урахуванням змін, згідно із Законом України від 12.03.2025 року № 4292-IX.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 187 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Артема Бреуса в інтересах держави до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності та права оренди земельної ділянки залишити без руху.

Роз`яснити стороні позивача про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали суду недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду, та попередити, що у разі не усунення таких, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 18 травня 2026 року.

Суддя В.А.Орендовський