Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 404/11285/25
Номер провадження 2/404/4223/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропи вницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», у червні 2025 року, звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 8304070525 від 25.05.2025 року в загальній сумі 21090,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 9000,00 грн, заборгованості по відсоткам в сумі 10740,00 грн, заборгованості за комісією в сумі 1350,00 грн. Позов мотивований тим, що 25.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та відповідачем був укладений договір позики № 8304070525. Оскільки відповідач зобов`язання за договором позики № 8304070525 від 25.05.2025 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, в загальній сумі 21090,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 9000,00 грн, заборгованості по відсоткам в сумі 10740,00 грн, заборгованості за комісією в сумі 1350,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 13).
На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 грудня 2025 року, позивачем подано заяву (вх. № 51596 від 12.12.2025 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 05.12.2025 року (а.с. 16-25).
Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 23 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання. За клопотанням позивача, на підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» докази (а.с. 26-27).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив, про розгляд справи за відсутності представника позивача, та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 1-7).
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 42), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавала.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
На підставі договору надання грошових коштів у позику № 8304070525 від 25.05.2025 року ОСОБА_1 отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» позику в сумі 9000,00 грн (пункт 2.3 договору), строк кредиту 360 днів (пункт 2.5 договору), орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: пункт 2.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3195.29% річних, пункт 2.9.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3195.29% річних. Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту (пункт 2.7 договору).
Отримання відповідачем коштів підтверджується рухом коштів по картці від 24.04.2026 року (а.с. 37-42).
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 8304070525 від 25.05.2025 року становить в загальній сумі 21090,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 9000,00 грн, заборгованості по відсоткам в сумі 10740,00 грн, заборгованості за комісією в сумі 1350,00 грн, яку і заявив до стягнення позивач.
На підставі рішення № 05-09/2025 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» від 05 вересня 2025 року змінено назву Товариства з «Іннова Фінанс» на «Іннова-Нова» (а.с. 24).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, Правила надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статтей 641, 644 Цивільного кодексу України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованості за основною сумою боргу в сумі 9000,00 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 10740,00 грн.
У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно договору надання грошових коштів у позику № 8304070525 від 25.05.2025 року сторони погодили відсоткову ставку за користування позикою. Відповідач ознайомилася з даними умовами кредитування, про що засвідчила електронним підписом на вказаному договорі.
Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні позики ознайомлена з відсотковою ставкою по договору позики, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 10740,00 грн.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача комісію в сумі 1260,00 грн.
Пунктом 2.7 кредитного договору № 8304070525 від 25.05.2025 року комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту). Відповідач погодилася зі встановленим розміром комісії, про що засвідчила електронним підписом на вказаному договорі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 дійшла такого висновку:«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1 і 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.».
Сторони кредитного договору погодили розмір комісії за надання кредиту 15.00 % від суми наданого Кредиту, що не суперечить вищевказаним вимогам. А відтак, враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлена з розміром відсотковою ставки за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» комісії в сумі 1350,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» задоволено в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», статями 516, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 137-141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованості за кредитним договором № 8304070525 від 25.05.2025 року в загальній сумі 21090,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 9000,00 грн, заборгованості по відсоткам в сумі 10740,00 грн, заборгованості за комісією в сумі 1350,00 грн, а також 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок № 10, поверх № 2, офіс № 5;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 19.05.2026 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка
Судове рішення № 136638450, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 19.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/11285/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: