Ухвала суду № 136637344, 15.05.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/607/23

Номер провадження 1-кп/383/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, об`єднане кримінальне провадження №12022120000000911 та №12023121050000085 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

До суду від процесуального прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 строком до 60 днів без визначення розміру застави, оскільки цей строк тримання під вартою закінчується 18.05.2026 року, проте останній обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, у тому числі і за ч. 1 ст. 255-1 КК України, яке є тяжким злочином, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зникли, обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватися від прокурора та суду, ухилятися від відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, яке просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, та заявив клопотання, де просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який, домашній арешт чи застосувати альтернативний захід у вигляді застави, посилаючись на те що вже довгий час тримається під вартою, має хворобливий стан здоров`я і йому потрібне фахове лікування, також вказав, що має родичів, які спроможні сплатити суму застави, у разі, якщо суд змінить йому запобіжний захід.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає можливим клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково, та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 також задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.04.2023 року.

Ухвалами Бобринецького районного суду Кіровоградської області строк тримання під вартою ОСОБА_4 в подальшому неодноразово було продовжено, востаннє до 18.05.2026 року.

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255-1 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого та за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Частиною 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Так, при вирішені питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , якому крім інших також інкриміновано кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 255-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також його суспільну небезпечність.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому числі і за скоєння тяжкого злочину, що свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діяння, в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, та враховуючи наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, та суворість можливого покарання, обвинувачений зможе без перешкод залишити своє місце проживання, крім того перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

Проте, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому числі й за ч.1 ст.255-1 КК України, проте ч.4 ст.183 КПК України визначає право судді, а не його обов`язок не застосовувати альтернативний запобіжний захід - заставу при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ст.255-1 КК України.

Суд звертає увагу, що 28.02.2023 року під час досудового розслідування ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, однак даний запобіжний захід було неодноразово продовжено на час судового розгляду та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , утримується під вартою протягом значного періоду часу, має хронічні хвороби, і на виконання ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.03.2026 року з приводу медичного обстеження ОСОБА_4 , до суду надійшла відповідь філії Державної установи ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях, згідно якої обвинувачений ОСОБА_4 потребує систематичного огляду лікаря-кардіолога та періодичного стаціонарного лікування, суд вважає обґрунтованим його клопотання про визначення розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Тому, враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченого, його сімейний стан, сталі соціальні зв`язки, та стан його здоров`я, відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом та його належної поведінки, таким чином відхиливши доводи прокурора в цій частині клопотання про неможливість застосування альтернативного запобіжного заходу та у зв`язку з чим його клопотання підлягає частковому задоволенню.

При визначенні суми застави, судом враховується, що застава для ОСОБА_4 не є надмірним тягарем і не призводить до його скрутного матеріального становища. Застава лише має забезпечити виконання особою обвинуваченого процесуальних обов`язків на час судового розгляду.

Також, при визначенні розміру застави суд зважує не лише на обсяг обвинувачення та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання переховуватися.

При цьому, суд враховує, що розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин кримінального правопорушення, яке їй інкриміновано, тому суд вважає, що розмір застави сімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232960,00 грн зможе нівелювати всі ті ризики, які зазначені вище та спонукати обвинуваченого до належної процесуальної поведінки.

Отже, запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 232960,00 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень) з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків буде достатнім для забезпечення дієвості кримінального провадження на даному етапі судового провадження та достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, зникло бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому відповідні клопотання прокурора та захисту підлягають частковому задовленню.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені цією нормою та ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182- 183, 194, 197, 199, 205, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст. 309 КК України, продовжити строком на 60 днів, тобто до 13 липня 2026 року.

Строк дії ухвали до 13.07.2026 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232960,00 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень), та яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: «застава за ОСОБА_4 у справі №383/607/23, провадження № 1-кп/383/34/26 кримінальне провадження №12023121050000085, №12022120000000911 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України, Бобринецький районний суд Кіровоградської області» із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до прокурора або до суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити з дня внесення застави до 13 липня 2026 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, чи до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 19 травня 2026 року о 15 год 30 хв.

Суддя ОСОБА_1