Рішення № 136637265, 19.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/595/26

Номер провадження 2/350/625/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Рожнятів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЙКВІТАС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

установив:

І. Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЙКВІТАС» заборгованість за кредитним договором № СІК-040220/042-61 від 04.02.2020 року у загальному розмірі 123172,12 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04.02.2020 між ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № СІК-040220/042-61, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 130000,00 грн. зі сплатою процентів та щомісячної комісії. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

27.11.2025 між ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» та ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, однак відповідач заборгованість у добровільному порядку не погасив, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» звернулося до суду з даним позовом про стягнення заборгованості та понесених судових витрат з метою захисту та поновлення порушених прав.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 04.02.2020 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № СІК-040220/042-61 шляхом підписання відповідачем Заяви-Пропозиції про приєднання до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», розміщених на офіційному веб-сайті банку.

Відповідно до умов укладеного договору відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 130000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18,99 % річних, а також щомісячної комісії у розмірі 0,99 %.

Заявою-Пропозицією та Графіком платежів/розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів, щомісячної комісії, реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача.

Судом встановлено, що кредитні кошти у сумі 130000,00 грн. були фактично отримані відповідачем готівкою через касу банку, що підтверджується Заявою на видачу готівки №214511 від 04.02.2020. Згідно із наданим позивачем розрахунком відповідачем частково погашено:56032,59 грн. заборгованості за тілом кредиту; 57270,46 грн. процентів за користування кредитом; 38610,00 грн. щомісячної комісії.

Разом з тим відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 27.11.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 123172,12 грн., яка складається із:73967,41 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 13168,71 грн. простроченої заборгованості за процентами; 36036,00 грн. простроченої заборгованості за комісією.

27.11.2025 між ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» та ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» укладено Договір про відступлення права вимоги №27112025/01, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № СІК-040220/042-61 від 04.02.2020 року.

Аналізуючи подані позивачем письмові та електронні докази, сформовані та подані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому законом порядку, є взаємоузгодженими між собою та підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, часткового виконання зобов`язань, переходу права вимоги до позивача та наявність заборгованості. Подані через підсистему «Електронний суд» електронні документи були безпосередньо досліджені судом та визнаються належними електронними доказами у справі.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору та непогашення відповідачем заборгованості, що є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, а також не спростовано поданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЙКВІТАС» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За правилами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи на підставі поданих доказів щодо обсягу наданих послуг та їх вартості.

У постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №463/2001/19 зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «АЙКВІТАС» понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги №01-01-26/ПД від 01.01.2026, детальним описом робіт та актом приймання-передачі наданих послуг від 09.04.2026.

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, підготовку процесуальних документів, а також принципи розумності, співмірності та справедливості, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКВІТАС» (код ЄДРПОУ 43884125) заборгованість за кредитним договором № СІК-040220/042-61 від 04 лютого 2020 року у розмірі 123172 (сто двадцять три тисячі сто сімдесят дві) гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКВІТАС» (код ЄДРПОУ 43884125) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя