Ухвала суду № 136637216, 18.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/474/26

18 травня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Зубченко Ірини Іванівни про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат Зубченко І.І. звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду по по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву представник відповідача мотивує тим, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.04.2026 у справі № 348/474/26 позовну заяву ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 907319521 від 03.09.2020 в сумі 20385,00 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 1439,56 грн судового збору та 3784,90 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, при розгляді заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суд дійшов висновку, що у зв`язку із частковим задоволенням позову ТОВ «ФК «ЕЙС» на 54,07%, на позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно покласти обов`язок сплатити на користь відповідача ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відмовлених позовних вимог (45,93%), в сумі 1837,20 грн. Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду від 16.04.2026 у справі №348/474/26, враховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, зобов`язано сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат (відповідача ОСОБА_1 ), сплатити іншій стороні (позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС) різницю присуджених судом сум витрат на професійну правничу допомогу, понесених сторонами, а саме 1947,70 грн. (3784,90-1837,20). Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 23772,26 грн.

Зазначає, що на даний час відповідач не має можливості виконати рішення суду шляхом одноразової сплати всієї суми заборгованості, оскільки це призведе до істотного погіршення її матеріального становища.

Зокрема, станом на сьогодні відповідач не працює та немає постійного доходу. Дані обставини підтверджуються Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 28.04.2026. Таким чином, фінансове становище відповідача є скрутним.

При цьому відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, має намір його виконати в повному обсязі, однак не має можливості одноразово сплатити заборгованість.

Від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС»-Сахарової О.І. поступило письмове заперечення на заяву про розстрочку виконання судового рішення, в якому зазначено, що сторона позивача не погоджується із заявою відповідача про зміну порядку виконання рішення суду та заперечує проти її задоволення.

Зокрема, за змістом норм ЦПК України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Отже, суд може відмовити у відстроченні виконання рішення за ст. 435 ЦПК України, якщо заявник не доведе наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та не зможе довести, що відстрочення не призведе до невиконання рішення або значного ускладнення його виконання. Також, суд може відмовити, якщо відстрочення перевищує встановлений законом строк (один рік з дня ухвалення рішення).

Заявник повинен надати докази, що підтверджують наявність обставин, які роблять виконання рішення складним, наприклад, фінансова скрута, хвороба, стихійне лихо тощо.

Разом з тим наведені стороною відповідача доводи не можуть розглядатися як належне та достатнє підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 435 ЦПК України, які б обґрунтовували необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Заявник та її представник в судове засідання не з`явились, представник заявника подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутності, заяву підтримує та просить її задоволити. Просить розстрочити виконання рішення суду щодо ОСОБА_1 строком на один рік, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно.

Представник стягувача ТОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно належним чином, шляхом надіслання судового виклику в електронній формі в електронний кабінет. У поданих запереченнях просила у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку про розгляд даної справи у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.04.2026 відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.04.2026 по цивільній справі № 348/474/26, позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 907319521 від 03.09.2020 в сумі 20385,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 17317,70 грн, відмовлено. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 1439,56 грн судового збору, та 3784,90 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 144-153). Рішення суду набрало законної сили.

Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2026 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» різницю присуджених судом сум витрат на професійну правничу допомогу, понесених стронами, в сумі 1947,70 грн.

Таким чином загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 23772,26 грн.

28.04.2026 боржник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі № 348/474/26.

Згідно копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 28.04.2026, загальна сума доходу, отриманого ОСОБА_1 за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року, склала 50749,00 грн, розмір утриманого податку та військового збору 172,27 грн (а.с. 183).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Таким чином, у процесі виконання виконавчого документа державним виконавцем можуть виникнути обставини, що перешкоджають або утруднюють примусове виконання.

До таких можна віднести обставини, які свідчать про те, що матеріальне становище боржника не дає змоги виконати вимоги виконавчого документа у встановлені строки чи є спосіб або порядок виконання більш вигідний для боржника.

У ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За змістом ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст. 435 ЦПК України, надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 своєї постанови від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Тобто, законом встановлено критерій визначення підстав для розстрочки виконання рішення суду - це наявність обставин, які ускладнюють його виконання. Обставинами, які ускладнюють виконання можуть бути лише ті обставини, які існують насправді, і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та в порядку, визначених в ньому.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підтвердження обставин, зазначених у заяві, представником заявника надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року.

Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд зазначає, що відповідно до положень статті 435 ЦПК України відстрочка або розстрочка виконання судового рішення є виключним процесуальним заходом, який застосовується лише за наявності обставин, що об`єктивно унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання рішення суду у встановлений строк.

При цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин, а також підтвердження того, що його майновий стан чи інші життєві обставини не дозволяють виконати судове рішення без надання відстрочки.

Разом із тим, із поданої заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається наявності особливого або надзвичайного збігу обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду у даній справі. Згіно наданих відомостей розмір отриманого заявником ОСОБА_1 доходу становить 50749,00 грн. Надані відомості про доходи заявника самі по собі не підтверджують в повній мірі такого майнового стану, який би об`єктивно виключав можливість виконання судового рішення.

Крім того суд зазначає, що статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обмеження розміру разового (щомісячного) стягнення з доходу боржника за виконавчим листом.

Так, згідно ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: -у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом - 20 відсотків.

Тому посилання представника заяника на неможливість відповідачем виконати рішення суду шляхом одноразовою сплати всієї суми заборгованості, є безпідставним, оскільки одноразове примусове стягнення всієї суми заборгованості по кредиту за рішення суду законом не передбачено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності передбачених статтею 435 ЦПК України підстав для розстрочки виконання судового рішення, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

На підставі наведенного, керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 261, 435 ЦПК України, ст.ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Зубченко Ірини Іванівни про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Міськевич О.Я.