Рішення № 136636918, 18.05.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/450/26

Провадження №2/338/650/26

18 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

секретар судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

26 березня 2026 року представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал"

Усенко М.І. через систему "Електронний суд" подав до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року на загальну суму 17 042 грн 10 коп., судових витрат та витрат на правову допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

14 лютого 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір №100803321, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у гривні в сумі 5 000 грн.

25 червня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №100803321 від 14 лютого 2024 року, укладеним між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, станом на день відступлення права вимоги заборгованість за договором №100803321 від 14 лютого 2024 року становить 17 042 грн 10 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 650 грн, заборгованості за процентами в сумі 11 542 грн 10 коп. та заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 850 грн.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року на загальну суму 17 042 грн 10 коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.

Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 5 000 грн від ТОВ "Мілоан".

Представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" Усенко М.І. в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням інформації про розгляд справи на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

18 травня 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин, застосувані норми права.

Судом встановлено, що 14 лютого 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100803321 в електронній формі, за умовами якого ТОВ "Мілоан" зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн, строком на 105 днів, що складається з пільгового періоду 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 29 лютого 2024 року та поточного періоду 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та завершується 29 травня 2024 року, останнього дня строку кредитування. Комісія за надання кредиту - 17% від суми кредиту - 850 грн, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 2,10% за кожен день користування кредитом та протягом поточного періоду 2,30% за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксований. Даний договір відповідачем ОСОБА_1 підписаний одноразовим ідентифікатором 322789 (а.с.7-12).

Відповідно до п. 2.3. договору передбачена пролонгація: позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6. Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 Договору та розділом 6. Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, в розмірі, що визначається змістом додатку додаткової угоди, що підписується позичальником у зв`язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за Договором (якщо передбачено додатком/додатковою угодою). Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додатку/додаткової угоди. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, а саме строк продовженння, днів та ставка комісії: 3 дні - 3,00% комісії; 7 днів - 6,00%; 15 днів - 10,00% комісії.

Умовами додатку/додаткової угоди, що підписується сторонами у зв`язку з пролонгацією, можуть передбачатись інші (індивідуальні) умови пролонгації не передбачені цим пунктом. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2. договору, якщо інше не буде встановлено додатком/додатковою угодою, що підписується у зв`язку з пролонгацією (п.2.3.1. договору).

Також до договору про споживчий кредит сторонами підписано і графік платежів про споживчий кредит №100803321 від 14 лютого 2024 року, в якому зазначена дата видачі кредиту, кількість днів у розрахунковому періоді, сума кредиту та види платежів (а.с. 13).

Із заяви на отримання кредиту №100803321 вбачається, що відповідач подав заяву-анкету для отримання кредиту для особистих потреб, де ввів особисті дані для отримання кредиту. Заява є додатком №2 до договору про споживчий кредит №100803321 від 14 лютого 2024 року та підписана електронним підписом відповідача 14 лютого 2024 року (а.с.13 зворот).

Також відповідачем надано додаткові контактні дані для взаємодії із кредитодавцем, а саме перелік телефонних номерів, які належать ОСОБА_1 та знаходяться у його володінні (а.с. 14).

Крім того, шляхом підписання електронним підписом, ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, в якій зазначена сума кредиту 5 000 грн, строк кредитування, комісія за надання кредиту, анкетні дані відповідача, а також процес оформлення та розгляду заяви №100803321, де зазначено дату та час послідовних дій відповідача ОСОБА_1 (а.с.14 зворот-15).

Отже, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом підписано, крім договору про споживчий кредит №100803321 від 14 лютого 2024 року, графік платежів, анкету-заяву.

Підтвердженням переказу кредитних коштів в розмірі 5 000 грн є інформація, надана на виконання ухвали суду АТ КБ "ПриватБанк" про те, що 14 лютого 2024 року на рахунок НОМЕР_1 зараховано переказ коштів на суму 5 000 грн (а.с.43-45).

25 червня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату право вимоги, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" прийняло та набуло право грошових вимог щодо боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №100803321 від 14 лютого 2024 року (а.с. 16-24).

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 25 червня 2024 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" прийняло реєстр боржників (а.с. 25).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року ТОВ "Мілоан" відступив ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право вимоги до відповідача за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року у сумі 17 042 грн 10 коп. (порядковий номер у реєстрі 1554) (а.с. 26 зворот).

Із копії платіжної інструкції №3446 від 25 червня 2024 року року видно, що у призначені платежу зазначено "оплата згідно договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року року", платник ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (а.с.26).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку по особовому рахунку відповідача за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року станом на 09 березня 2026 року, відповідно до якої заборгованість перед позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року становить 17 042 грн 10 коп., і складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 650 грн, заборгованості за комісією 850 грн, простроченої заборгованості за процентами в сумі 11 542 грн 10 коп. (а.с. 15 зворот).

Також, позивачем 02 березня 2026 року №23694863/3621 на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялась претензія про виконання зобов`язання за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року (а.с. 27).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі

№ 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи договори підписані відповідачем електронними підписами - одноразовими ідентифікаторами, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаних договорів.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Позивачем доведено, що між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №100803321 від 14 лютого 2024 року, за умовами якого погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів.

За умовами кредитного договору №100803321 від 14 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 5 000 грн, які повернув частково. Кредитний договір, заяву на отримання кредиту, графік платежів, анкету-заяву на кредит підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується платіжним повідомленням від АТ КБ ПриватБанк про те, що 14 лютого 2024 року на рахунок НОМЕР_1 здійснено зарахування переказу коштів на суму 5 000 грн (а.с.43-45).

Згідно з випискою з особистого рахунку за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року, станом на 09 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 17 042 грн 10 коп., що складається із заборгованості з основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 4 650 грн, за процентами в сумі 11 542 грн 10 коп. та за комісією в розмірі 850 грн (а.с.15 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 грошові кошти на погашення заборгованості сплачував частково, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) в розмірі 4 650 (5000-350), які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення процентів, які нараховані в період дії кредитного договору з 14 лютого 2024 року по 29 травня 2024 року із застосуванням визначеної п.1.5.2. та п.1.5.3. договору пільгової процентної ставки 2,10% в день та поточної процентної фіксованої ставки 2,30% в день, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023 року

№3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі Закон України №3498-ХІ). Цим Законом внесені зміни, зокрема і до Закону України "Про споживче кредитування".

У пункті 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (далі Закон України №1734-VIII) визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір укладено 14 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-ХІ.

На підставі наведенного, умови кредитного договору щодо нарахування процентів у розмірі, які визначені у п.1.5.2. та п.1.5.3. договору, пільгової процентної ставки - 2,10% в день та поточної процентної фіксованої ставки - 2,30% в день, починаючи з дня видачі кредиту 14 лютого 2024 року до закінчення строку дії договору 29 травня 2024 року не відповідають вимогам, викладеним у ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

Разом з тим, позивачем не долучено до матеріалів справи детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року від первісного кредитора ТОВ "Мілоан", а відповідно до п.1.5.2. та п.1.5.3. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом протягом всього пільгового та поточного періодів, так як в матеріалах справи дані про дату часткової сплати заборгованості за тілом кредиту відсутні, тому слід нараховувати проценти за користування кредитом на тіло кредиту в розмірі 4 650 грн, про що відомо з виписки з особового рахунку за кредитним договором (а.с.15 зворот).

Отже, з 14 лютого 2024 року по 29 травня 2024 року (105 днів) слід застосовувати процентну ставку 1 % на суму кредиту 4 650 грн, тоді розмір процентів складає 4 882 грн 50 коп. (4 650х1%х105).

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за процентами за користування кредитом на загальну суму 4 882 грн 50 коп., які слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року, а тому з нього слід стягнути заборгованість за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року: за тілом кредиту у розмірі 4 650 грн та за простроченими процентами в розмірі 4 882 грн 50 коп., всього на загальну суму 9 532 грн 50 коп.

При цьому відповідач розмір кредитної заборгованості не спростовав, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року, даних акту приймання-передачі реєстру боржників від 25 червня 2024 року та витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25 червня 2024 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року.

Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

В частині вимоги про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) суд зазначає наступне.

Згідно із п. 4 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Таким чином, нарахування на підставі кредитного договору комісії у розмірі 850 грн, та її стягнення кредитором не суперечить закону, а тому вимога про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року на загальну суму 10 382 грн 50 коп. з яких: 4 650 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 882 грн 50 коп. заборгованість за процентами та 850 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Розподіл судових витрат.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп. Оскільки судом позов задоволено частково на суму 10 382 грн 50 коп., що становить 60,92% заявлених вимог (10382,5х100/17042,1), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі

1 621 грн 93 коп. (2662,40х60,92/100).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20, провадження № 14-20цс22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8 000 грн.

До позовної заяви позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, копію ордеру на надання правничої допомоги від 20 жовтня 2025 року, акт наданих послуг №Д/19266 від 09 березня 2026 року та детальний опис наданих послуг до акту №Д/19266.

Матеріалами справи підтверджується обсяг наданих адвокатом правничих послуг по справі.

Разом з тим, суд оцінивши подані стороною позивача докази, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи в суді, та те, що підготовка позовної заяви не потребувало тривалих затрат часу, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на свою користь з ОСОБА_1 з 8 000 грн до 5 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №100803321 від 14 лютого 2024 року на загальну суму 10 382 (десять тисяч триста вісімдесят дві) грн 50 коп., з яких 4 650 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 882 грн 50 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 850 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн 93 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 ( п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", адреса реєстрації: 79029 вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя Л.Я. Рибка