Постанова № 136636786, 14.05.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/414/26

Провадження № 3/193/155/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 травня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., за участі: секретаря судового засідання Губи О.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Захарової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді машиніста екскаватора КП «Софіївське» (ЄДРПОУ 37019085), РНОКПП: НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

17.03.2026 о 10:05 год в сел.Софіївка по вулиці Лікарняна, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 "а" ПДР України, керував т/з екскаватором-навантажувачем Хюндай, н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810, результат 0,62 проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні іадміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України не визнав, пояснив, що не вживав алкогольні напої, тільки обробив хворий зуб після відвідування стоматолога прописаною лікарем настоянкою. В той день він був абсолютно тверезий, перед початком робіт проходив інструктаж, спілкувався з директором, але погано себе почував із-за зубного болю. Директор повідомив що необхідно виїзджати на ліквідацію аварії на водогоні, отже він будучи впевненим що не вживав алкогольні напої, виїхав на роботи по ліквідації такої аварії та був зупинений працівниками поліції. На місці зупинки працівники поліцї звинуватили його, що він керує з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Він намагався пояснити їм що вживав ліки від зубного болю. Далі йому запропонували пройти тест на стан сп`яніння за допомогою алкотестера, на що він погодився та пройшов такий тест. Після тесту, працівники поліції не запропонували йому його право пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, а одразу склали протокол.

Захисник Захарова М.В. у судовому засіданні провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 просила закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Додатково пояснила, що у дійсності ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння, а такі результати алкотестеру виникли виключно в результаті використання ліків на спиртовій основі для обробки тканин навколо зуба в ротовій порожнині. З самого ранку 17.03.2026 ОСОБА_1 відвідував стоматолога, який йому лікував зуб та призначив настоянку прополісу на спиртовій основі, а потім прибув на роботу, що підтверджується довідкою від лікаря стоматолога. По прибуттю на роботу до КП «Софіївське», де він працює на посаді машиніста екскаватора, йому було видано наряд на терміновий виїзд по ліквідації пориву водогону, куди він і поїхав та під час слідування був зупинений поліцейськими, які склали на нього протокол. Оскільки в нього дуже болів зуб та кровили ясна, він поклав невеличку аплікацію з настоянкою прополісу до рота на відповідну ділянку ясен. На роботі він був оглянутий медичним працівником, який ознак сп`яніння в нього не встановив та допустив його до роботи, після чого він одразу вирушив на ліквідацію пориву, що підтверджується нарядом та подорожнім листом. Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено на місці зупинки транспортного засобу і йому не було видано направлення для проходження такого огляду в лікувальному закладі та не було роз`яснення можливості проходження огляду в лікувальному закладі у разі незгоди з результатами алкотестеру. Поліцейський при цьому не видав йому направлення на проходження такого огляду, хоча ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що використовував ліки. Відповідно до ст.266 КУпАП, пункту 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, яким встановлено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, та п.9 та 12 Розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р.№1452/735, яким встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог вказаної Інструкції, вважаються недійсними.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив що працює директором КП "Софіївське". 16.03.2026 вечером до нього зайшов водій ОСОБА_1 та попросив дозволу зранку відлучитися ло лікаря-стоматолога бо дуже болів зуб, був підпухлий. На наступний день зранку ОСОБА_1 був направлений на ліквідацію аварії. В них на підприємстві є медичний працівник, ОСОБА_1 був оглянутий та допущений до роботи, був абсолютно тверезий. Даний працівник характеризується позитивно, працює на підприємстві з 2013 року, жодного випадку перебування його в стані сп`яніння зафіксовано не було.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Захарової М.В., пояснення свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.245,251,252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Склад правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається: керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз`яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Отже, доказуванню по цій справі підлягає факт керування транспортним засобом, факт перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння або факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.; та порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.

На підтвердження обставин викладених у протоколі та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, надані такі матеріали: - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617061 від 17.03.2026; - копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6850539 від 17.03.2026 за ч.2 ст.122 КУпАП; - рапорт; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських, препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.03.2026 згідно якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота; огляд проводився за допомогою Алкотестеру Драгер 6810, результат огляду становив 0,62 проміле; - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений поліцейським у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,62 проміле; - письмові пояснення ОСОБА_1 від 17.03.2026 згідно яких вказав, що 17.03.2026 о 08:00 год прийшов на роботу, отримав завдання їхати до с.Петрове для усунення пориву води, пізніше о 10:00 годині був зупинений працівниками поліції, які повідомили йому, що має запах алкоголю із порожнини рота, на що пояснив поліцейським що вживав ліки на спиртовій основі та положив аплікацію для виходу гною із хворого зуба; - роз`яснення про відсторонення від права керування транспортним засобом від 17.03.2026 відповідно до якого ОСОБА_1 було ознайомлено з вимогами ст. 266 КУпАП, а саме щодо відсторонення останнього від права керування транспортним засобом, що підтверджується його підписом; - відеозаписи з нагрудної камери поліцейського; - результат тесту технічного засобу «Drager Alkotest 6810» від 17.03.2026, який показав рівень алкоголю у крові ОСОБА_1 0,62 проміле; - довідку інспектора САП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції О.Бакун згідно даних якої ОСОБА_1 має посвідчення тракториста машиніста НОМЕР_3 від 07.05.2013 (а.с.1-10).

Згідно ст.55 Конституції України,права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стан сп`яніння встановлюють виключно шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення водіїв для огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка послідовність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у провину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суд, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП, врегульовано декількома інструкціями і наказами, порушення яких при складенні матеріалів співробітниками поліції не допускається.

Щодо оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, то з таких убачається, що на диску наявний відеозапис, на якому зафіксовано процес спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та складання процесуальних документів. ОСОБА_1 не погодився із результатом огляду на місці та пояснив можливу причину їх спотворення (вживання спиртовмісного лікарського засобу). В той же час, працівник поліції після проведення огляду на місці та встановлення його результатів не роз`яснив ОСОБА_1 його право на огляд в медичному закладі на стан сп`яніння, хоча останній пояснював йому що використовував ліки, дія яких може мати скороминучий характер.

У відповідності до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Згідно протоколу, в провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.2.9 а ПДР України, згідно якого водієві забороняється керування т/з у стані сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ж п.2.9 б ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції та увагу.

Вказані у протоколі дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 а Правил Дорожнього руху України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні встановлено та не було оспорено водієм ОСОБА_1 , що він сів за кермо екскаватора навантажувача після відвідування лікаря-стоматолога у хворобливому стані, після прийому ліків, чим порушив вимоги п.2.9 б ПДР України, а не як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення п.2.9 а ПДР України.

У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Виправити ці недоліки суд шляхом зміни фабули протоколу про адміністративне правопорушення та перекваліфікації дій водія з пункту 2.9 а на пункт 2.9 б ПДР України, не вправі, оскільки це погіршить становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є не припустимим.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Сукупність викладених в матеріалах справи обставин вказує на те, що позиція інспектора поліції щодо винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 а ПДР України та тим самим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.

Судом також враховується, що працівник поліції після проведення огляду на місці та встановлення його результатів не роз`яснив ОСОБА_1 його право на огляд в медичному закладі на стан сп`яніння, хоча останній пояснював йому що використовував ліки, дія яких може мати скороминучий характер, внаслідок чого такий огляд в лікарні проведений не був, що позбавляє суд у даній ситуації стверджувати поза розумним сумнівом про винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Також суд приходить до висновку, що не можуть бути належними та допустимими докази, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.

Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Таким чином, доводи поліцейського, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, про порушення громадянином ОСОБА_1 п.2.9 а ПДР України ґрунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази, які б підтверджували винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП, тому вважаю що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.247 п. 1, ч.1 ст.130, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.А.Кащук