Ухвала суду № 136633813, 19.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19 травня 2026 року справа №520/8318/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Харкові про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Харкові про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 31 грудня 2021 року по 19 січня 2023 року, у сумі 132 407 (сто тридцять дві тисячі чотириста сім) грн 58 коп.;

- зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові (код ЄДРПОУ 23006985 (п.і. 61097, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 188-А) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 31 грудня 2021 року по 19 січня 2023 року, у сумі 132 407 (сто тридцять дві тисячі чотириста сім) грн 58 коп.;

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/8318/26.

В обґрунтування поданого клопотання представником відповідача зазначено, що позивач пропустив строк для звернення з адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що наказом Начальника відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові (про особовий склад) від 01.12.2021 №53-ОС позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31.12.2021, проте з позовною заявою звернувся лише 08.04.2026.

В подальшому, вважаючи, що з ним не проведено повний розрахунок при звільненні, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2026 позивачу здійснено виплату недоотриманих при звільненні сум в розмірі 151541,18 грн.

Враховуючи приписи ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку, а саме за період з 31.12.2021 по 19.01.2023, оскільки виплата недоотриманих при звільненні сум була проведена лише 13.03.2026, шляхом перерахування коштів на його банківську карту, що підвереджується платіжною інструкцією від 13.03.2026 №94.

Суд зауважує, що не можна ототожнювати поняття заробітної плати та складових, які входять до неї та середній заробіток у разі порушення строків виплати заробітної плати.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду по справі №755/12623/19 викладених у постанові суду від 08.02.2022, в якій зазначено: - "Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Частиною 1 ст.47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі №1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону №108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду надала висновок про визначення тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в постанові від 18 березня 2020 року у справі №711/4010/13-ц (провадження №14-429цс19), а також Верховний Суд України зробив такий висновок у постановах від 26 грудня 2011 року у справі №6-77цс11, від 24 червня 2015 року у справі №6-116цс15, від 06 квітня 2016 року у справі №6-409цс16, від 11 жовтня 2017 року у справі №311/136/16, від 08 листопада 2017 року у справі №202/4914/16-ц.».

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду по справі №160/914/23 від 07.09.2023: - «Отож звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу законів про працю України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п`ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки виплата недоотриманих при звільненні сум позивачу фактично здійснено 13.03.2026, місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за затримку такої виплати розпочав свій відлік 14.03.2026.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Даний адміністративний позов було подано позивачем до суду 08.04.2026 через систему "Електронний суд", тобто відповідно до приписів КАС України та зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, позивачем не було пропущено місячний строк звернення до суду.

За наведений обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 122, 248, 256, 257, 259, 260, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Харкові про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Харкові про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА