Ухвала суду № 136633804, 19.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

19 травня 2026 р. справа № 520/15128/25

Харківський окружний адміністративний суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі №520/15128/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії визначений пенсіонером банківський рахунок.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії до дати фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 520/15128/25 - скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії до дати фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок. Прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 520/15128/25 - залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 11.02.2026.

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позивачу видано виконавчі листи у даній справі 11.03.2026.

Представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву в порядку ст.382 КАС України, в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі №520/15128/25.

Вирішуючи заявлену заяву, суд зважає на таке.

Судом встановлено, що заява підписана та подано до суду представником позивача Акерман О.М. На підтвердження повноважень надано довіреність, складена в м. Бат Ям, держава Ізраїль, разом з відсканованим апостилем на представництво Шварцман Галини Олександрівни.

Згідно ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 55 КАС України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10.01.2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції (в тому числі держава Ізраїль), що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.

Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Передбачений у частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою (стаття 4).

Відповідно до статті 5 Конвенції апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред`явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.

Пунктом 13 Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 №237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 за №1151/8472 визначено, що апостиль проставляється у формі відбитка штампа, візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою інформаційної системи. Розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю не дозволяється.

Суд зазначає, щодо представником позивача до заяви надано відскановане засвідчення справжності підпису з апостилем, у той час як пунктом 13 Правил чітко визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостиля.

Вказана правова позиція вказана в ухвалі Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №804/2989/18.

Таким чином, оскільки заяву підписано особою, повноваження якої не підтверджено, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі №520/15128/25 - залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА