Ухвала суду № 136633059, 19.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6394/26

УХВАЛА

19 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №420/6394/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

15 травня 2026 року та додатково 18 травня 2026 року засобами поштового зв`язку до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом:

заборонити затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки кадастровий номер: 5121884200:02:002:0546 площею 0,0108 га за адресою (місце розташування): АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/6394/26;

заборонити Знам`янській сільській раді Березівського району Одеської області вчиняти дії щодо реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5121884200:02:002:0546 площею 0,0108 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/6394/26.

Подана заява обґрунтована тим, що, на думку позивача, у разі ухвалення такого рішення земельна ділянка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, що призведе до виникнення нових правових наслідків та ускладнить або зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду у справі № 420/6394/26. Зокрема, як вважає позивач, відбудеться легалізація фактично незаконно встановленої тимчасової споруди, буде створено новий об`єкт права, що може бути предметом подальших правочинів (оренди, користування), що ускладнить поновлення порушених прав; виникне ризик подвійного регулювання правовідносин - суд може скасувати попереднє рішення, але нове рішення ради створить інший правовий статус тієї ж земельної ділянки.

Отже, на переконання позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення суду по суті.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши подані докази, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про забезпечення позову, зазначає таке.

Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.

Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.

Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У своїй заяві позивач просить забезпечити позов шляхом заборони затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки кадастровий номер: 5121884200:02:002:0546 площею 0,0108 га за адресою (місце розташування): АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/6394/26 та заборони Знам`янській сільській раді Березівського району Одеської області вчиняти дії щодо реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5121884200:02:002:0546 площею 0,0108 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/6394/26.

Позивач вважає протиправним рішення Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області від 25 лютого 2026 року №70/1468-VIII «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га із земель житлової та громадської забудови, для розміщення та обслуговування будівель торгівлі за адресою (місце розташування): Одеська область, Березівський район, с. Знам`янка, вул. Центральна, 35-А», у зв`язку з чим ним оскаржено відповідний акт до суду.

Суд звертає увагу позивача, що подані матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження того, що затвердження технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки саме по собі може спричинити для позивача будь-які негативні наслідки або призвести до порушення його прав чи інтересів.

Суд зазначає, що розроблення технічної документації із землеустрою є процедурною стадією формування земельної ділянки та саме по собі не створює загрози для майна позивача.

Позивачем до суду не надано доказів того, що існують обставини, які б свідчили про те, що відбудеться легалізація фактично незаконно встановленої тимчасової споруди, буде створено новий об`єкт права, що може бути предметом подальших правочинів (оренди, користування), що ускладнить поновлення порушених прав; виникне ризик подвійного регулювання правовідносин. Означені твердження, на переконання суду, є припущенням позивача.

Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки суд здійснює захист реально порушених прав позивача, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019р. у справі №826/13306/18.

Натомість, встановлення заборони на розробку технічної документації буде безпосереднім втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування та встановленням фактичної переваги позивачу, чиє право не є належним чином підтвердженим. Отже, відсутні докази очевидної протиправності прийнятого відповідачем рішення.

Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Так, заява про забезпечення позову містить тільки загальні покликання на протиправність дій відповідача щодо необхідності заборони затвердження технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, однак не визначає конкретних підстав для прийняття рішення про забезпечення позову.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності спірного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 р. у справі №826/14303/ 18, від 12.02.2020 р. у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 р. у справі №640/16242/19 вказано, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Таким чином, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття таких заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є вкрай вагомими підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі, адже, як вже наголошувалося вище, такі обставини підлягають встановленню та доведенню в процесі розгляду справи по суті.

Отже, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/протиправності спірного рішення, на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Наведені позивачем узагальнені доводи щодо порушення принципу ефективного судового захисту та ускладнення відновлення порушених прав у разі задоволення позову не є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими ст.150, 151 КАС України.

Отже, у контексті наведених обставин, судом не встановлено підстав для забезпечення позову, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Зважаючи на фактичне перебування судді у відряджені з 11.05.2026 до 16.05.2026, заяву про забезпечення позову отримано суддею у перший робочий день після повернення з відрядження 18.05.2026 та розглянуто на другий робочий день після отримання в порядку ч.1 ст.154 КАС України.

Керуючись ст.150, 151, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх.№53775/26 від 15.05.2026 та за вх.№ 54178/26 від 18.05.2026 в адміністративній справі №420/6394/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Дмитро БАБЕНКО