Ухвала суду № 136632946, 19.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18738/25

УХВАЛА

19 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 420/18738/25 в порядку ст.382 КАС,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, виходячи з фіксованої величини 3844,40 грн. в загальній сумі 222 975,20 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, виходячи з фіксованої величини 3844,40 грн. в загальній сумі 222 975,20 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 12.05.2025 року, виходячи з фіксованої величини 3844,40 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 12.05.2025 року, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII без урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 12.05.2025 року, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 05.11.2025 року.

11.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить:

- встановити судовий контроль за виконанням Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №420/18738/25;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №420/18738/25.

18.05.2026 року від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення на заяву.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024 КАС України доповнено статтею 381-1 «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення є інститут судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі і такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення; ними регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, а для застосування таких процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови: наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Тож вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, необхідно з`ясувати: чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Як встановлено судом та підтверджується наданими матеріалами, що на виконання рішення суду відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 проведено нарахування ОСОБА_1 iндексацiї грошового забезпечення. Нарахована Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу сума iндексацiї грошового забезпечення становить 550 532,00 грн. згідно з заявкою-розрахунком на виплату iндексацiї грошового забезпечення по рішенню суду військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 . Також відповідач сформував заявку-розрахунок на виплату грошового забезпечення по рішенню суду військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 .

З наведеного слідує, що Військова частина НОМЕР_1 , яка є розпорядниками коштів нижчого рівня, у межах повноважень та можливостей добровільно вчиняє послідовні дії, спрямовані на виконання судового рішення: позивачу проведено нарахування грошового забезпечення (відповідно до резолютивної частини рішення суду), натомість виплата заборгованості за рахунок Державного бюджету України можлива після надходження коштів від головного розпорядника.

Тож наразі відсутні підстави для висновку про намір відповідача як суб`єкта владних повноважень ігнорувати судове рішення чи ухилитися від його виконання.

За таких обставин, без надходження цільових бюджетних асигнувань, встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт не призведе до виплати заборгованості, а за відсутності підтверджених належними доказами підстав вважати, що рішення суду без встановлення заходу судового контролю залишиться невиконаним, побоювання позивача є необґрунтованими.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 370, 372, 373, 382, 382-1 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 420/18738/25 в порядку ст.382 КАС відмовити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко