Ухвала суду № 136632503, 18.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11140/26

У Х В А Л А

18 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український Державний Науково-Дослідний Інститут Медико-Соціальних Проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 17.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Український Державний Науково-Дослідний Інститут Медико-Соціальних Проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення №ЦО-20296 від 13.11.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», за результатами перевірки обґрунтованості рішення Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 11.04.2024 №680 про встановлення ОСОБА_1 , третьої групи інвалідності, захворювання, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, зі строком до 01.05.2025.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 11.04.2024 №680 ОСОБА_1 , встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби) зі строком до 01.05.2025. У вересні 2025 року проінформовано про необхідність пройти медичне обстеження у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», на яку покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, відповідно до пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи». У період з 06.10.2025 по 09.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

09.10.2025, при виписці із цього медичного закладу, було повідомлено про своє бажання бути присутнім на розгляді експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи обґрунтованості рішення Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 11.04.2024 №680, з метою очного огляду членами експертної команди, надання всіх наявних в додаткових медичних документів та надання з цього приводу відповідних пояснень, а також представникам вказаного лікувального закладу мною надано за для цього всі свої контактні данні (номер мобільного телефону, електронну поштову адресу та адресу проживання). Однак, жодних повідомлень про засідання експертної команди будь-яким із можливих способів мені не надсилалось. Проте, 09.12.2025, засобами поштового зв`язку отримано витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 13.11.2025 за номером ЦО-20296.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 20.04.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Суддя, також, ухвалив витребувати від Державної установи «Український Державний Науково-Дослідний Інститут Медико-Соціальних Проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» належним чином засвідчені копії рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-20296 від 13.11.2025 та документів, на підставі яких було прийняте дані рішення.

06.05.2026 до суду від Державної установи «Український Державний Науково-Дослідний Інститут Медико-Соціальних Проблем Інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року за № 1338, яка в повному обсязі набула чинності з 01.01.2025 року, Державним бюро розслідувань було направлено на адресу ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» на який з 01.01.2025 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, лист ДБР за вих. № 10-2-02-01-19047 з додатком до нього, а саме, постановою слідчого від 01 серпня 2025 року, прийняту в рамках кримінального провадження № 62024000000000923 для її виконання, що кореспондується з абз. 1 п. 51 Порядку. Підкреслює, що встановлення чи не встановлення групи і терміну інвалідності особі є комплексною процедурою та суд не може підміняти спеціалізований орган у визначені медичних діагнозів. Відповідачем перевірка обґрунтованості рішення МСЕК була проведена на підставі всіх медичних документів, які знаходилися в медичній справі та результатів обстеження позивача у відділенні експертизи відновлення функціонування і тифлореабілітації ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» з 06.10.2025 по 09.10.2025. У пункті 13 Положення №1317 законодавець чітко розмежовує процесуальні дії такі як перевірка обґрунтованості прийнятих рішень та проведення медико-соціальної експертизи. Перша є формою перевірки медичної документації, а також медичного висновку на відповідність критеріям, визначеним Інструкцією №561. У випадку якщо за результатами аналізу документів комісія виявляє очевидну відсутність правових або медичних підстав для встановлення групи інвалідності (наприклад, невідповідність діагнозу критеріям Інструкції №561), вона має повноваження скасувати таке рішення без призначення нового огляду особи.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем до суду надано докази, які стали підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості оскаржуваного рішення, яким було скасовано рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, надаємо копію супровідного листа Державного бюро розслідування за вих. № 10-2-02-01-19047 від 04 серпня 2025 року, копію постанови слідчого ДБР від 01 серпня 2025 року по кримінальному провадженню № 62024000000000923, внесеного до ЄРДР 21.10.2024 року, копію протоколу, рішення, витягу від 13.11.2025 року за № ЦО-20296, копію листа ДБР та листа МОЗ України. Зазначено, що щодо позивача відправлялося запрошення про необхідність проходження обстеження з метою уточнення ступеня функціональних порушень й обмеження життєдіяльності особи, та останній прибув до клініки ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» і пройшов відповідне обстеження, що підтверджується випискою № 4839 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (копія виписки є в матеріалах справи).

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.

Відтак, з метою з`ясування всіх обставин у справі, а також повного, всебічного та об`єктивного вирішення даної адміністративної справи, суд вважає за необхідне витребувати від ОСОБА_1 запрошення про необхідність пройти медичне обстеження у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», на підставі якого позивач перебував на обстеженні у період з 06.10.2025 по 09.10.2025.

Суд звертає увагу, на положення частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 236, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Витребувати від ОСОБА_1 запрошення про необхідність пройти медичне обстеження у державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», на підставі якого позивач перебував на обстеженні у період з 06.10.2025 по 09.10.2025.

Зазначені відомості надати до суду у 10-денний строк від дати отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА