Ухвала суду № 136632488, 18.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5181/25

У Х В А Л А

18 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт представника відповідача за виконанням рішення суду по справі №420/5181/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/5181/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 21.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у здійсненні перерахунку і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, у період з 29.01.2020 до 31.12.2020, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, у період з 01.01.2021 до 31.12.2021, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у період з 01.01.2023 до 15.06.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, - у період з 29.01.2020 до 31.12.2020, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, у період з 01.01.2021 до 31.12.2021, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у період з 01.01.2023 до 15.06.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 i 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік; компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2020-2024 роки; компенсації невикористаної щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2024 роки; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 i 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, компенсацію невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2017-2024 роки; компенсацію невикористаної щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2024 роки; одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

16.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Черненка В.В. (вх. №41595/26) в якій просить встановити військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі № 420/5181/25.

Ухвалою суду від 21.04.2026 постановлено зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/5181/25 від 21.05.2025, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

13.05.2026 від представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт (вх. №52234/26) з проханням прийняти звіт на виконання рішення суду зазначивши, що не зважаючи на дуже важке фінансове становище і обмежене фінансування, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року по справі №420/5181/25 було перераховано грошові кошти в сумі 1 829 542,64 (один мільйон вісімсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві гривні 64 коп.) грн. Довідка про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів від 04.05.2026 року додається. Зазначені кошти перераховано з врахуванням податків. В черговий раз акцентуємо увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості, які належать позивачу, не є власністю в/ч НОМЕР_1 , не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів, розпорядником нижчого рівня в/ч НОМЕР_1 . Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі відповідача.

Приймаючи рішення щодо розгляду звіту, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).

Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що звіт Військової частини НОМЕР_1 відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в порядку статті 382-2 КАС України, суд встановив таке.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 було зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 :

- здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, - у період з 29.01.2020 до 31.12.2020, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, у період з 01.01.2021 до 31.12.2021, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у період з 01.01.2023 до 15.06.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 i 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

- здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, компенсацію невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2017-2024 роки; компенсацію невикористаної щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2024 роки; одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 постановлено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто скаржнику.

Вказане рішення суду набрало законної сили 16.09.2025.

23.09.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Відомостей про відкриття та хід виконавчого провадження позивачем не надано.

Судом згідно даних АСВП не встановлено наявність відкритих виконавчих проваджень за виконанням рішень по справі №420/5181/25.

На підтвердження виконання рішення до суду надано довідку про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів 30.04.2026 на картку НОМЕР_2 ОСОБА_1 зарахування заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) у сумі 1829542,64 грн.

З урахуванням викладеного при дослідженні звіту та доданих до нього матеріалів, що відповідач не заперечує щодо свого обов`язку щодо виконання судового рішення, а вказує про наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють його виконання у повному обсязі. Військовою частиною НОМЕР_3 вживаються реальні заходи щодо ініціювання питання виділення необхідних коштів для виплати заборгованості та реальних потреб в коштах на кожний місяць шляхом подання відповідних заявок-розрахунків, у тому числі, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №420/1699/25.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відтак, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі № 160/13013/19.

Відповідач вказує, що виконав рішення суду та здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача, що у підсумку становить 1829542,64 грн, на підтвердження чого надано довідку про перерахунок грошового забезпечення.

Водночас, з наданого звіту та доданих до нього доказів не можливо перевірити правильність нарахованих позивачу сум, оскільки відсутні будь-які розрахунки сум перерахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, у період з 01.01.2021 до 31.12.2021, у період з 01.01.2023 до 15.06.2024, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2017-2024 роки; компенсації невикористаної щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2024 роки; одноразової грошової допомоги при звільненні.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем рішення суду в частині перерахунку грошового забезпечення, а отже наявні підстави для прийняття звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №420/5181/25 у повному обсязі, зобов`язавши відповідача у 30-денний строк з дати отримання копії цієї ухвали надати докази виконання рішення суду та/або докази вжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 80 248, 256, 295, 382-382-3 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 (вх. №52234/26 від 13.05.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі № 420/5181/25.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/5181/25 від 21.05.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/5181/25 від 21.05.2025, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА