Рішення № 136631070, 18.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Київ № 320/15030/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МОСТОСТРОЙ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МОСТОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МОСТОСТРОЙ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2024 № 161110415.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки застосування до Позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання відбулося всупереч дії встановленого законом мораторію. Позивач зазначає, що відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються, за винятком прямо визначених випадків, до яких спірне правопорушення не належить.

Крім того, Позивач вказує, що порушення строків сплати податку на прибуток було допущено у серпні 2022 року, тобто в період дії карантину, а тому застосування до нього відповідальності на підставі ст. 124 Податкового кодексу України (далі ПК України) є неправомірним. При цьому станом на дату прийняття оскаржуваного рішення податкове законодавство не містило норм, які б скасовували або обмежували дію зазначеного мораторію щодо таких правовідносин.

Також позивач зазначає, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання була зумовлена об`єктивними обставинами, що не залежали від його волі, зокрема затримкою бюджетного фінансування за договорами, укладеними з державними замовниками, у зв`язку з введенням воєнного стану та змінами у бюджетному законодавстві. За таких умов товариство було позбавлене можливості своєчасно виконати податкові обов`язки, що, на думку Позивача, додатково свідчить про відсутність підстав для притягнення його до фінансової відповідальності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідач проти позову заперечує та подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МОСТОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОСТОСТРОЙ» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Між Службою автомобільних доріг у Полтавській області (код ЄДРПОУ 25898491) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОСТОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОСТОСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31317397) укладено договір № 62-01-21 від 15.09.2021, предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту правобережних заплавних прогонів мосту через р. Сула км 170+867 автомобільної дороги державного значення Н-08 БориспільДніпроЗапоріжжя (через м. КременчукМаріуполь), Полтавська область.

Відповідно до розділу XII договору, його невід`ємною частиною є, зокрема, договірна ціна (кошторис підрядних робіт), протокол узгодження цін на матеріальні ресурси та календарний план виконання робіт.

До зазначеного договору сторонами укладено додаткову угоду №06 від 03.08.2022, якою, зокрема, доповнено банківські реквізити Підрядника та визначено рахунок в органах Державної казначейської служби України: UA058201720355339590000006583 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Факт виконання робіт за договором підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) № 2 за лютий 2022 року, а також актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Згідно з довідкою форми КБ-3, загальна вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 40 166,89318 тис. грн (з початку будівництва), у тому числі за звітний період 20 344,16777 тис. грн.

Крім того, відповідно до рахунку на оплату № 9 від 05.08.2022, виставленого ТОВ «МОСТОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОСТОСТРОЙ» Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області, вартість робіт за договором становить 9 988 986,54 грн, у тому числі ПДВ 1 664 831,09 грн.

Судом встановлено, що розрахунки за вказаним договором здійснювались через органи Державної казначейської служби України.

Відповідно до електронного повідомлення про відкриття рахунку, рахунок Позивача в Державній казначейській службі України (ДКСУ м. Київ, МФО 820172) відкрито 28.07.2022.

Згідно з випискою з рахунку Позивача від 10.08.2022, на зазначену дату залишок грошових коштів на рахунку становив 0,00 грн, при цьому 10.08.2022 на рахунок Позивача надійшли грошові кошти у сумі 9 988 986,54 грн.

Після надходження вказаних коштів Позивачем здійснено їх часткове спрямування на виконання податкового обов`язку, що підтверджується платіжним дорученням №7 від 15.08.2022 на суму 4 588 000,00 грн, оформленим через Державну казначейську службу України.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Позивача щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт від 14.02.2024 №11469/Ж5/26-15-04-15-03.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4 583 420,00 грн, із затримкою на 14 календарних днів, оскільки граничний строк сплати припадав на 02.08.2022, тоді як фактична сплата здійснена 15.08.2022, що підтверджується даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 №161110415, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання, що становить 229 171,00 грн, за порушення строків сплати податку на прибуток підприємств. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 08.03.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 05.03.2024 №161110415 протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних систем електронного адміністрування податків, а також інших інформаційних баз даних, що використовуються контролюючими органами.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника контролюючого органу або направлення на її проведення.

Камеральна перевірка здійснюється без участі платника податків та не потребує його присутності або повідомлення про її проведення.

Згідно з п. 76.2 ст. 76 ПК України результати камеральної перевірки у разі встановлення порушень оформлюються актом у порядку, визначеному ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та підписується такими особами.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої декларації.

Отже, обов`язок платника податків полягає у своєчасному перерахуванні узгодженого податкового зобов`язання до бюджету у визначений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено, що граничний строк сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств припадав на 02.08.2022, тоді як фактична сплата відповідної суми у розмірі 4 583 420,00 грн здійснена позивачем 15.08.2022, тобто із затримкою на 14 календарних днів.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Разом з тим, сам по собі факт порушення строку сплати податкового зобов`язання не є безумовною підставою для застосування фінансової відповідальності, оскільки така відповідальність має застосовуватись з урахуванням спеціальних норм податкового законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Зокрема, за затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання до 30 календарних днів включно застосовується штраф у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Саме на підставі вказаної норми контролюючим органом до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що положення ст. 124 ПК України не можуть застосовуватися ізольовано, без урахування інших норм цього Кодексу, зокрема спеціальних положень, які регулюють особливості притягнення платників податків до відповідальності у період дії карантину та воєнного стану.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас, правовідносини щодо застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати грошових зобов`язань регулюються положеннями Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення».

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Зазначеним Законом змінено редакцію п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, зокрема абзаци 9 18 викладено у новій редакції.

Разом з тим, аналіз зазначених змін свідчить про те, що законодавцем не було скасовано положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, якими встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у період дії карантину.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються, крім прямо визначених виключень.

Постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020 та № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами) карантин на території України було встановлено з 12.03.2020 та продовжено до 30.06.2023.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (серпень 2022 року) діяв встановлений законом мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

При цьому порушення строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств не віднесено Податковим кодексом України до виключень, на які не поширюється дія зазначеного мораторію.

Разом з тим, суд вважає за необхідне окремо звернути увагу на положення п.п. 69.1-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Відповідно до зазначеної норми платники податків, які є виконавцями договорів, укладених відповідно до ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, що виникають у зв`язку з виконанням таких договорів, за умови дотримання визначених цією нормою строків.

Судом встановлено, що Позивач є виконавцем договору №62-01-21 від 15.09.2021, укладеного зі Службою автомобільних доріг у Полтавській області, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з умовами зазначеного договору, а також з урахуванням положень Бюджетного кодексу України, оплата виконаних робіт здійснюється в межах бюджетного фінансування та залежить від фактичного надходження коштів через органи Державної казначейської служби України.

Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України використання бюджетних коштів здійснюється у межах фактичних надходжень таких коштів, що об`єктивно впливає на строки виконання грошових зобов`язань.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 24-2 Бюджетного кодексу України кошти державного дорожнього фонду спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення.

Судом встановлено, що з метою отримання оплати за договором № 62-01-21 від 15.09.2021 позивачем відкрито рахунок в органах Державної казначейської служби України 28.07.2022.

Водночас, як встановлено судом, до моменту надходження бюджетних коштів на зазначений рахунок позивач не мав об`єктивної можливості здійснити сплату податкового зобов`язання.

Лише 10.08.2022 на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 9 988 986,54 грн, після чого позивачем у максимально короткий строк - 15.08.2022 - було здійснено сплату податкового зобов`язання.

Таким чином, фінансування робіт за договором та, відповідно, можливість виконання податкового обов`язку безпосередньо залежали від фактичного надходження бюджетних коштів, що не перебуває під контролем платника податків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання була зумовлена об`єктивними причинами, що не залежали від волі Позивача.

Відповідно до п.п. 69.1-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники податків, які є виконавцями договорів, укладених відповідно до ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, що виникають у зв`язку з виконанням таких договорів, за умови дотримання визначених цією нормою строків.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п.п. 69.1-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом до Позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання здійснено без належних правових підстав.

Висновки акта перевірки щодо порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов`язання самі по собі не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки не враховують встановлених судом обставин виконання Позивачем договору, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також положень п.п. 69.1-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Судом встановлено, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання була зумовлена об`єктивними причинами, що не залежали від волі позивача, а саме затримкою бюджетного фінансування та залежністю розрахунків від органів Державної казначейської служби України, після надходження яких позивачем податковий обов`язок виконано у максимально короткий строк.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3437,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 794 від 19.03.2024.

З огляду на задоволення позовних вимог, зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 05.03.2024 №161110415.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСТОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОСТОСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 31317397) судовий збір у розмірі 3437,57 грн (три тисячі чотириста тридцять сім гривень 57 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.