Ухвала суду № 136630891, 19.05.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"19" травня 2026 р. справа № 300/3157/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дію або бездіяльність військової частини та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 300/3157/25 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця за період з 27.02.2022 по 12.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 27.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 12.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Судове рішення набрало законної сили 04 вересня 2025 року.

08.05.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю в межах виконання рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 300/3157/25.

Заява обґрунтована тим, що, незважаючи на набрання судовим рішенням законної сили, відповідач фактично не забезпечив його повного та належного виконання, оскільки виплата пенсії здійснюється частково та із застосуванням механізму, який ставить виконання рішення у залежність від бюджетного фінансування. На думку позивача, такий підхід свідчить про формальне, а не повне виконання судового рішення та порушує принцип його обов`язковості. У зв`язку з цим позивач вважає, що наявні підстави для застосування судового контролю, оскільки відповідач не надав чіткого та повного звіту про стан виконання рішення, не визначив строків його фактичного виконання та фактично ухиляється від належного виконання покладених на нього обов`язків. Представник позивача також наголошує, що виконання судового рішення не може ставитися у залежність від наявності бюджетних асигнувань, а, відтак, вважає необхідним зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення та забезпечити його повне і своєчасне виконання шляхом встановлення судового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься клопотання заявника розгляд вказаної заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, то суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Водночас, особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).

Як унормовано частиною 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами, внаслідок чого, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункт 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Як обумовлено частиною 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Як встановлено судом, підставою звернення до суду з вказаною заявою є не виконання військовою частиною рішення суду у справі № 300/3157/25, яке набрало законної сили 04.09.2025.

На підтвердження вказаного, представником позивача надано лист військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2026, за змістом якого встановлено, що: «У відповідності алгоритму опрацювання документів щодо не оскарження рішень судів, виконання рішень судів, які набрали законної сили та потребують видатків державного бюджету для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям затвердженого департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/1587 від 23.02.2024 подано клопотання щодо виконання судового рішення 300/3157/25 з долучення довідки-розрахунком на виконання рішення суду. В подальшому, при отриманні дозволу розпорядника фінансових асигнувань другого рівня, кошти будуть замовлені за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші видатки». Вказане рішення буде виконано при надходженні фінансових асигнувань в найкоротші терміни».

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем судового рішення на час розгляду заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконання судового рішення у даній справі.

Водночас, позивач в заяві про встановлення судового контролю просить суд встановити строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 300/3157/25 15 днів.

Вирішуючи питання про встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З урахуванням обставин справи, та факту воєнного стану, який ускладнює виконання рішення суду в даній справі, зважаючи на те, що повне виконання рішення суду напряму залежить від бюджетного фінансування, яке з об`єктивних причин здійснюється в обмеженому розмірі, оскільки на даний час в Україні введено воєнний стан, що зумовлює акумулювання державних фінансових ресурсів у першу чергу на потреби забезпечення безпеки та оборони країни, суд вважає, що розумним та достатнім строком для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі є строк три місяці з дати отримання цієї ухвали.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 300/3157/25.

На підставі викладеного, керуючись статті 241, 243, 248, 249, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представник позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 300/3157/25 задовольнити частково.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 30.07.2025 у справі № 300/3157/25.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.