YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Запорізька область

/

Запорізький окружний адміністративний суд

Рішення № 136630837, 19.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

19.05.2026

Номер справи

280/2628/26

Номер документу

136630837

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 травня 2026 року Справа № 280/2628/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Головка Олега Євгеновича (код ЄДРПОУ 0290997325, 69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53) в інтересах держави в особі Південно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ 44980060, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38), Державного агентства лісових ресурсів України (код ЄДРПОУ 37507901, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А), Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (код ЄДРПОУ 43877338, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А)

до: Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 04353285, 70005, Запорізька обл., с. Павлівське, вул. Залізнична буд. 28)

про: визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

27.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області Головка Олега Євгеновича в інтересах держави в особі Південно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (далі позивач 1), Державного агентства лісових ресурсів України (далі позивач 2), Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі позивач 3) до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі відповідач), в якому позивачі просять:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 про віднесення 4 вкритих лісом земельних ділянок, загальною орієнтовною площею 20, 8487 га до самозалісених земель;

зобов`язати відповідача розглянути на сесії ради подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 з прийняттям відповідного рішення у порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані таким.

05.09.2025 позивачем 1 на адресу відповідача було направлено подання № 01-08/1382, згідно додатку до якого на території відповідача ідентифіковано 4 ймовірно вкриті лісом земельні ділянки, загальною площею 20, 8487 га:

- земельна ділянка, площею 9,5705 га, кадастровий номер 2321587200:02:001:0068, тип власності комунальна;

- земельна ділянка, площею 3,2024 га, кадастровий номер 2321586100:01:002:0109, тип власності державна;

- земельна ділянка, площею 6,5058 га, кадастровий номер 2321582000:03:003:0027, тип власності комунальна;

- земельна ділянка, площею 1,57 га, кадастровий номер відсутній, земельна ділянка не сформована, суміжний кадастровий номер 2321582000:11:001:0051.

26.11.2025 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області було направлено відповідачу лист № 54-9617вих-25 із проханням надати інформацію щодо результатів розгляду роботи комісії з виявлення земельних ділянок, які відносяться до категорії самозалісених, а також чи приймалось відповідачем рішення за результатами розгляду подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382.

05.12.2025 листом відповідача № 01-30/02173 Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області повідомлено, що комісію з виявлення земельних ділянок, які відносяться до категорії самозалісених створено ще не було, що унеможливлює, на переконання відповідача, прийняття рішення з питання віднесення до самозалісених земельних ділянок, які визначені в поданні позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382.

25.01.2026 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області було повторно направлено до відповідача лист № 54-583ВИХ-2654-1644-24, в якому просила повідомити чи приймалося рішення за результатами розгляду подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382.

У листі відповідача від 25.02.2026 № 01-30/0385 Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області було повідомлено, що ним було утворено комісію з обстеження самозалісених земель комунальної власності на території відповідача та запропоновано позивачу 1 визначити дату обстеження таких земельних ділянок.

Зі змісту позовної заяви, на момент звернення до суду з позовом у даній справі відповідачем не було винесено на розгляд сесії ради подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 про віднесення 4 вкритих лісом земельних ділянок, загальною орієнтовною площею 20, 8487 га до самозалісених земель. Позивачі вважають таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що суперечить інтересам держави в цілому та територіальної громади зокрема. З огляду на викладені обставини, позивачі просять суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження), про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (а.с.98), у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву, а також не надіслав суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача 1 зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 08.12.2022 (а.с.19-21). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача 2 зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 11.02.2011 (а.с.28-37). Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача 3 зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 20.10.2020 (а.с.38-43). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу орган місцевого самоврядування 21.05.1997 (а.с.44-49).

05.09.2025 позивачем 1 на адресу відповідача було направлено подання № 01-08/1382, згідно додатку до якого на території відповідача ідентифіковано 4 ймовірно вкриті лісом земельні ділянки, загальною площею 20, 8487 га:

- земельна ділянка, площею 9,5705 га, кадастровий номер 2321587200:02:001:0068, тип власності комунальна;

- земельна ділянка, площею 3,2024 га, кадастровий номер 2321586100:01:002:0109, тип власності державна;

- земельна ділянка, площею 6,5058 га, кадастровий номер 2321582000:03:003:0027, тип власності комунальна;

- земельна ділянка, площею 1,57 га, кадастровий номер відсутній, земельна ділянка не сформована, суміжний кадастровий номер 2321582000:11:001:0051 (а.с.79-82).

26.11.2025 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області було направлено відповідачу лист № 54-9617вих-25 із проханням надати інформацію щодо результатів розгляду роботи комісії з виявлення земельних ділянок, які відносяться до категорії самозалісених, а також чи приймалось відповідачем рішення за результатами розгляду подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 (а.с.51).

05.12.2025 листом відповідача № 01-30/02173 Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області повідомлено, що комісію з виявлення земельних ділянок, які відносяться до категорії самозалісених створено ще не було, що унеможливлює, на переконання відповідача, прийняття рішення з питання віднесення до самозалісених земельних ділянок, які визначені в поданні позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 (а.с.52).

25.01.2026 Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області було повторно направлено до відповідача лист № 54-583ВИХ-2654-1644-24, в якому просила повідомити чи приймалося рішення за результатами розгляду подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 (а.с.54-55).

У листі відповідача від 25.02.2026 № 01-30/0385 Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області було повідомлено, що ним було утворено комісію з обстеження самозалісених земель комунальної власності на території відповідача та запропоновано позивачу 1 визначити дату обстеження таких земельних ділянок (а.с.56-59).

Зі змісту позовної заяви, на момент звернення до суду з позовом у даній справі відповідачем не було винесено на розгляд сесії ради подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 про віднесення 4 вкритих лісом земельних ділянок, загальною орієнтовною площею 20, 8487 га до самозалісених земель. Доказів зворотного відповідачем надано не було.

Оцінюючи правомірність бездіяльності відповідача, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання позивача 1 від 05.09.2025 № 01-08/1382 про віднесення 4 вкритих лісом земельних ділянок, загальною орієнтовною площею 20, 8487 га до самозалісених земель, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України від 20.06.2022 № 2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» (далі Закон України від 20.06.2022 № 2321-IX), Указами Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 № 675/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року "Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період» передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.

Нормами ч.ч. 2 та 3 ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

За приписами ч. 12 ст. 1 ЛК України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

До лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі (ч. 1, ст. 4 ЛК України).

У ст. 7 ЛК України законодавець закріпив, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України. Порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених визначений нормою ст. 57-1 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

За приписами ч. 3 ст. 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Водночас віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч. 4 ст. 57-1 ЗК України).

Згідно з ч. 5 ст. 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Нормою ст. 184 ЗК України (з урахуванням внесених Законом України від 20.06.2022 № 2321-IX змін та доповнень) визначення самозалісених ділянок віднесено до змісту землеустрою.

У ч. 1 ст. 36 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі Закон України від 22.05.2003 № 858-IV) ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення самозалісених ділянок, земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ.

Відповідно до п. «ґ» ч. 2 ст. 36 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV отримана в процесі обстежень інформація використовується, зокрема, для прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів, передачу в постійне користування державним та комунальним лісогосподарським підприємствам самозалісених ділянок тощо.

Частиною 2 ст. 20 ЗК України закріплено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється, зокрема, щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту (абз.1 ч. 3 ст. 20 ЗК України).

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках, зокрема, віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення (абз.2 ч. 3 ст. 20 ЗК України).

За приписами ч. 4 ст. 20 ЗК України при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 ЗК України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Нормою п. 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, законодаць закріпив процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР).

Частина 1 ст. 10 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За приписами ч. 1 ст. 46 та ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, судом встановлено, що 05.09.2025 позивачем 1 на адресу відповідача було направлено подання № 01-08/1382, згідно додатку до якого на території відповідача ідентифіковано 4 ймовірно вкриті лісом земельні ділянки, загальною площею 20, 8487 га: