Ухвала суду № 136630536, 18.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

18 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/10504/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 44633612), міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича (90300, вул. Романова, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська область, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії було задоволено: визнано протиправними дії міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича щодо неналежного розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 14 листопада 2023 року; зобов`язано Виноградівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2024 року у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР, з урахуванням висновків суду; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, вул. Романова, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська область, РНОКПП 2210321092) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) судових витрат.

Вказане рішення суду набрало законної сили з 24.06.2024 року.

29 грудня 2025 року було видано виконавчий лист у справі.

14 травня 2026 року до суду від позивача надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій ОСОБА_1 просить суд встановити факт протиправної бездіяльності відповідачів та винести окрему ухвалу за фактом виявлення недоліків у діяльності відповідача та вимагає вжити спеціальних заходів впливу на боржника для спонукання добросовісного виконання процесуальних обов`язків, а саме виконання судового рішення.

При вирішенні заяви в порядку статті 383 КАС України суд керується таким.

Загальні вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду встановлені ст.383 КАС України.

Відповідно до ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.ч.4 та 5 ст.383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

Аналізуючи наведену норму слід дійти висновку, що будь-який поданий заявником документ процесуального характеру має містити мінімальний об`єм відомостей, які дозволили б суду розглянути заяву у строк та в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.2 ст.383 КАС України у заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.

Вказана заява містить відомості про те, що 31.12.2025 року - день пред`явлення виконавчого листа. Заявник зазначає, що державний виконавець закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №260/10504/23.

Суд враховує, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18).

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою у розділі КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зміст цієї статті свідчить, що закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду.

Щодо твердження позивача про постановлення окремої ухвали, то суд наголошує заявнику те, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.

Також при розгляді заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі наводити висновки, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 383 КАС України, фактично вирішувати спір та ухвалювати нове судове рішення, для чого робити нові висновки, досліджувати нові докази тощо.

Реалізація судом відповідних повноважень та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення допускається виключно у разі, коли триває процес виконання такого рішення.

Суд звертає увагу, що постановою від 23 січня 2026 року заступник начальника відділу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчив виконавче провадження №79898990 щодо виконання виконавчого листа виданого 29.12.2025 року по справі №260/10504/23, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, під час примусового виконання рішення суду від 23 травня 2024 року у справі №260/10504/23 державний виконавець перевірив факт виконання цього рішення і встановив, що таке рішення фактично виконане.

У даному ж випадку закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у зв`язку із його фактичним та повним виконанням боржником, унеможливлює встановлення судового контролю за виконанням такого судового рішення. У такому разі, якщо позивач (стягувач) вважає, що боржником не у повному обсязі виконане судове рішення, закон гарантує право на оскарження відповідного рішення державного виконавця в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суду у постанові від 02.10.2024 року у справі №120/5179/21-а.

До заяви про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду позивач не додав доказів визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавче провадження №79898990 від 23 січня 2026 року.

Таким чином, оскільки рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 249 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поставлення окремої ухвали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, міського голови Виноградівської міської ради Бочкая Степана Золтановича, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Я. М. Калинич