Ухвала суду № 136629850, 19.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у поверненні помилково сплаченого сплати судового збору

19 травня 2026 року Справа №160/980/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача Ярошенка Олександра Олеговича про повернення помилково сплаченого судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Ярошенка Олександра Олеговича до Головного управління Національної гвардії України, третя особа-1: ОСОБА_2 , третя особа-2: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.01.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_3 , яка діє як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 до Головного управління Національної гвардії України, третя особа - військова частина НОМЕР_1 , в якій представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України щодо не призначення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька малолітньої - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №942/168 від 18.09.2025 року;

- зобов`язати Національну гвардію України повторно розглянути заяву ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька малолітньої - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_5 є матір`ю та законним представником малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки у шлюбі між собою не перебували. ОСОБА_6 був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шипилівка Луганської області. Факт батьківства був встановлений рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року у справі №195/321/23, яке набрало законної сили 09.08.2025 року. Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_5 отримала нове свідоцтво про народження, в якому батьком малолітньої ОСОБА_1 зазначений ОСОБА_6 . Оскільки ОСОБА_6 загинув у грудні 2022 року, а судова справа про встановлення факту батьківства закінчилася у серпні 2024 року, тобто майже через два роки після загибелі батька дитини, одноразова грошова допомога була призначена лише матері загиблого - ОСОБА_2 . Одноразова грошова допомога ОСОБА_2 призначена рішенням комісії ГУ НГУ щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24.02.2022 року і до закінчення воєнного стану, оформленим протоколом №303/168 від 17.08.2023 року. Оскільки малолітня дитина має право на частку одноразової грошової допомоги, ОСОБА_5 звернулася до Головного Управління Національної Гвардії України із заявою, в якій просила вирішити питання щодо призначення їй одноразової грошової допомоги та перерозподілу виплат. Заява не розглядалася відповідною комісією, а було зареєстроване як звернення щодо надання інформації. Листом від 02.12.2024 року Головне Управління Національної гвардії повідомило про те, що здійснення перерозподілу одноразової грошової допомоги законодавством не передбачено. Також у квітні 2025 року ОСОБА_5 подала заяву про зупинення чергових виплати ОСОБА_2 . Листом від 08.05.2025 року командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомив, що з 01.05.2025 року виплати були призупинені. У травні 2025 року ОСОБА_5 , через військову частину, звернулася із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, яка оформлена відповідно до встановленого законодавством порядку. Рішенням комісії ГУ НГУ щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24.02.2022 року і до закінчення воєнного стану, оформленим протоколом №942/168 від 18.09.2025 року, вирішено: призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 , яка діє в інтересах та як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , за заявою, поданою 05.06.2025 року, після призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого солдата ОСОБА_6 , на виконання вимог пункту 15 Порядку та умов (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.09.2024 року №659) не здійснювати. Підставою відмови стало те, що ОСОБА_5 звернулася із заявою про призначення одноразової грошової допомоги вже після її призначення матері загиблого - ОСОБА_2 , а ні Законом, ні Постановою, ні Порядком та умовами не передбачено повноважень на перегляд раніше прийнятих рішень Головним управлінням НГУ щодо перерозподілу призначеної одноразової грошової допомоги. Позивач вважає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до законодавства має право на частину одноразової грошової допомоги. На думку позивача, в контексті ОСОБА_6 , є дві особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а саме малолітня дитина - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_2 , якій ця допомога була призначена. ОСОБА_5 звернулася до Запорізького районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_2 - про перерозподіл одноразової грошової допомоги. Справа № 317/3467/25 знаходиться у провадженні суду. Разом із тим, в межах суду загальної юрисдикції неможливо вирішити питання перерозподілу в повному обсязі, оскільки одноразова грошова допомога, призначена ОСОБА_2 виплачена не повністю, а частково. Станом на травень 2025 року (момент зупинення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 ) їй виплачено 9 000 000 грн. Оскільки вона має право на 1/2 частку одноразової грошової допомоги (тобто 7 500 000 грн.), то переплата становить 1 500 000 грн. Саме таку суму необхідно стягнути на користь позивача з ОСОБА_2 . Зазначене питання може бути вирішене в Запорізькому районному суді Запорізької області - оскільки це і є спором між особами, які мають право на одноразову грошову допомогу - тобто справа підсудна суду загальної юрисдикції. Разом із тим, частина одноразової грошової допомоги в розмірі 6 000 000 грн. залишилася невиплаченою - тобто грошові кошти знаходяться у розпорядженні Національної гвардії України. Нормативні акти не містять заборони ГУ НГУ здійснювати перерозподіл одноразової грошової допомоги, яка ще не виплачена, у випадку звернення протягом встановленого строку іншими особами. Тож, за наявних фактичних обставин їх виплату необхідно здійснювати саме ОСОБА_5 - як законному представнику малолітньої ОСОБА_1 . Підставою ж для виплати цих коштів має бути відповідне рішення комісії відповідача. Відповідно до п.17 Порядку та умов, призначена сума одноразової грошової допомоги виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісяця, частками впродовж 40 наступних місяців. Таким чином, на думку позивача, Комісія відповідача повинна була прийняти наступне рішення: призначити ОСОБА_5 , як законному представнику малолітньої ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю батька малолітньої дитини - ОСОБА_6 в розмірі 1/2 частки, допомоги, визначеної постановою КМУ №168, тобто 7 500 000 грн. Припинити виплату ОСОБА_2 залишку призначеної їй у зв`язку із загибеллю сина одноразової грошової допомоги. Виплачувати ОСОБА_5 залишок невиплаченої одноразової грошової допомоги шляхом виплати 1/5 належної їй суми, тобто 7 500 000:5 = 1 500 000 грн. на першому етапі (після призначення) та виплати залишку невиплаченої суми протягом 40 місяців.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Кальнику В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року (суддя Кальник В.В.) відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 року (суддя Кальник В.В.) в задоволенні клопотання Головного управління Національної гвардії України про залишення позову без розгляду у справі №160/980/26 відмовлено.

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року № 412 д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» у зв`язку з призначенням судді Віталія Кальника суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 24.02.2026 №165/2026, відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 11.11.2024 №39, погодженого ДСАУ від 29.11.2024 №529 та пункту 2.13 Розділу 2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/980/26 за позовом ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За відомостями протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви із доказами направлення відповідачу, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та вірним найменуванням відповідачів (відповідача); заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України.

18.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.03.2026 року через систему «Електронний суд» заява представника позивача адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про усунення недоліків до якої було долучено уточнену позовну заяву та заяву про залучення третіх осіб.

У встановлений ухвалою суду від 12.03.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у 1) Головного управління Національної гвардії України, 2) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою щодо не призначення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька малолітньої - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №942/168 від 18.09.2025 року; засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє як законний представник в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 - про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька малолітньої - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 ; засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України заяву ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 ; поданням до суду інформації про те, в якому саме розмірі вже нарахована та виплачена одноразова грошова допомога ОСОБА_2 . Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 23.04.2026 року. Судом попереджено 1) Головне управління Національної гвардії України, 2) військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Клопотання представника позивача адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про залучення третіх осіб задоволено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.

12.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформоване 11.05.2026 року через систему «Електронний суд» заява представника позивача Ярошенка О.О. про повернення судового збору, в якому містилось клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору з огляду на приписи п.1.ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір". Вказане клопотання обґрунтовано тим, що при зверненні до суду ОСОБА_5 сплатила судовий збір в сумі 1064,96 грн., що підтверджується квитанцією №2206-7706-1296-0374 від 15.01.2026 року. При поданні заяви про забезпечення позову ОСОБА_5 також сплатила судовий збір в сумі 798,72 грн., що підтверджується квитанцією №2308-5950-9879-0278 від 27.04.2026 року. Разом із тим, відповідно до п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Оскільки ОСОБА_5 по даній справі діє виключно як законний представник малолітньої дитини і захищає права саме дитини, то судовий збір за подання цієї заяви не сплачується. Таким чином, по цій справі судовий збір не справляється, тобто ОСОБА_5 сплатила судовий збір помилково.

Повернути ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , помилково сплачений судовий збір: в сумі 1064,96 грн., сплачений згідно квитанції №2206-7706-1296-0374 від 15.01.2026 року; в сумі 798,72грн., сплачений згідно квитанції №2308-5950-9879-0278 від 27.04.2026 року.

Ознайомившись із означеним клопотанням, суд доходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову сплачується 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову становив 798,72 грн (3328х0,3х0,8).

Як установлено судом у даній справі, 30.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено повністю.

При цьому, представником позивача за заяву про забезпечення позову було сплачено судовий збір у сумі 798,72 грн.

Також, суд вказує, що згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2026 рік, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.00 коп.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду позов в електронній формі, яким заявлено одну вимогу немайнового характеру, та останнім сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн.

До того ж, як вказано вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.

Натомість, у поданій до суду клопотанні про повернення помилково сплаченого судового збору представник позивача вказує, що відповідно до п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Оскільки ОСОБА_5 по даній справі діє виключно як законний представник малолітньої дитини і захищає права саме дитини, то судовий збір за подання цієї заяви не сплачується. Таким чином, по цій справі судовий збір не справляється, тобто ОСОБА_5 сплатила судовий збір помилково.

Так, пунктом 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.

При цьому, пункт 12 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах неповнолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.

Слід звернути увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір», містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Так, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Частиною сьомою статті 160 КАС України, передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає порядок та умови участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Нормами статті 53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Водночас, згідно із нормами частини першої статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої, його мати - ОСОБА_5 , діє як законний представник неповнолітньої, в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19.

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Таким чином, з аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах з адміністративним позовом в загальному порядку, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, чинне законодавство України не звільняє позивача ОСОБА_5 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дитини.

Посилання представника позивача на приписи п.1.ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" судом до уваги не береться, оскільки позивач у даній справі як не зменшувала розмір позовних вимог так і не вносила судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, клопотання представника позивача Ярошенка Олександра Олеговича про повернення помилково сплаченого судового збору не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 143, 243, 248, 256, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача Ярошенка Олександра Олеговича про повернення помилково сплаченого судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С. В. Прудник