Ухвала суду № 136629335, 19.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

19 травня 2026 р. Справа № 120/4316/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 07.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. В даній ухвалі звернуто увагу позивача на необхідність сплати судового збору або подання додаткових доказів на підтвердження незадовільного майнового стану. Також звернуто увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

16.04.2026 від позивача надійшла заява щодо виконання ухвали суду від 07.04.2026 та уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року позивачу продовжено строк виконання ухвали суду від 16.04.2026 року на 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви.

14.05.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій зазначив, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху варто залишити без задоволення.

Разом з тим, слід вказати, що наведені позивачем причини, якими він обґрунтовує свою позицію щодо небажання виконувати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху є нічим іншим, як довільне та помилкове трактування ним положень статті 160 КАС Україні.

Як вже було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України встановлено, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що 19.03.2026 він хотів потрапити на особистий прийом до керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, як зазначає позивач, йому повідомили, що прийому не буде, у зв`язку з чим позивач зателефонував на гарячу лінію 102 та викликав поліцію, для фіксації порушення прав позивача.

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставини, а саме факту звернення до відповідача з метою попасти на прийом до керівника, відмову у такому прийому, виклик поліції, до позовної заяви не додано.

Більше того, зі змісту заяви від 14.05.2026 року прослідковується не так неможливість позивача надати будь-які докази на підтвердження своїх позовних вимог, як його небажання це зробити у зв`язку з переконаннями, що у позивача немає такого обов`язку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у запропонований судом термін позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав. Поважних причин невиконання вимог ухвали суду не наводиться.

Крім того, частина 2 статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Норми статті 94 КАС України є обов`язковими для всіх письмових доказів, які подаються учасниками процесу, незалежно від стадії, на якій були подані.

Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.01.2026, однак, вказаний документ не завірений належним чином та поданий до суду у вигляді звичайної копії, яку позивач долучив до позовної заяви у якості доказу, не засвідчена у встановленому КАС України порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що належним засвідченням копій документів КАС України визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.

Оскільки позивач долучив до позовної заяви зазначений доказ він, в силу вимог статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа. Покликання позивача на зворотне, а також про незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб`єкта такого засвідчення) суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб`єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.

Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.

Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.

Так, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності рішень, дій чи бездіяльності, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення, дія, бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Разом з тим, в порушення положень пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, позовна заява не містять визначених процесуальним законом обов`язкових доводів, щодо порушення прав позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у запропонований судом термін не виконав.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду залишились не виконаними в повному обсязі, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Одночасно суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: