Ухвала суду № 136629228, 19.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

19 травня 2026 р. Справа № 120/4541/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 60 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 року №36/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2023 №975: батьку, дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини головного сержанта, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.05.2023 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, головного сержанта, ОСОБА_2 (чоловіка), внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату належної частки одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішенням, оформленим протоколом від 03.05.2024 №36/975, пунктом 60 позивачеві призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023. Водночас позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги саме у розмірі 15 000 000 грн, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 та ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому п. 60 рішення комісії Міністерства оборони України від 03.05.2024 є протиправним.

Ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача докази.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення оборони держави. Сам факт проходження служби в районі бойових дій чи виконання завдань із захисту держави не замінює передбаченої законом вимоги щодо встановлення безпосередньої причини смерті.

Крім того, позивачка звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 та за формою, передбаченою додатком 10 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Саме за результатами розгляду такого звернення і було прийнято рішення Комісії від 03.05.2024 № 36/975 (пункт 60) про призначення позивачці одноразової грошової допомоги.

Для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачено окрему адміністративну процедуру та подання заяви за формою, визначеною додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, разом із визначеним переліком документів. Позивачка не зверталася до Міністерства оборони України із заявою, оформленою за вимогами наказу № 45, та не подавала належного пакета документів для призначення допомоги відповідно до постанови № 168. У зв`язку з цим Комісія Міністерства оборони України не розглядала питання щодо призначення такої допомоги, не приймала рішення про відмову у ній та не вчиняла жодної бездіяльності в межах відповідної процедури.

Представник відповідача зазначає, що в даному випадку позивачці вже призначено одноразову грошову допомогу за передбаченою законом підставою. Вимога про додаткове отримання іншого виду виплати за тією самою подією фактично спрямована на повторну реалізацію одного й того самого права, що суперечить змісту зазначеної норми закону.

Таким чином, представник відповідача вважає, що рішення Комісії Міністерства оборони України, оформлене пунктом 60 витягу з протоколу № 36/975 від 03.05.2024, є законним, обґрунтованим та прийнятим у межах повноважень відповідача. Правові підстави для його скасування та для зобов`язання Міністерства оборони України призначити позивачці одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Крім того, представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду, оскільки даний адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що рішення Комісії Міністерства оборони України було ухвалене та оформлене протоколом №36/975 від 03.05.2024, а його реалізація відбулася шляхом перерахування коштів позивачу та іншим отримувачам 22.05.2024 року, що підтверджується наданими банківськими документами. Саме факт отримання грошових коштів є беззаперечним та об`єктивним підтвердженням того, що позивач була обізнана про існування рішення, його зміст, зокрема щодо визначеного відповідачем розміру виплати, а також правові наслідки його прийняття. Таким чином, не пізніше 22.05.2024 року позивач: мала реальну можливість дізнатися про прийняте рішення; фактично дізналася про результат його реалізації шляхом отримання коштів; повинна була усвідомлювати, що її право реалізовано у визначеному відповідачем обсязі. Відтак, саме з цього моменту розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Представником відповідача також надано витребувані судом докази.

12.05.2026 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що починаючи з 24.02.2022 (від дати введення воєнного стану) особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця виплачується така допомога у розмірі, визначеному п.2 Постанови №168, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-XII та п.11 Постанови №975. Також зауважує, що коли вона зверталася з документами про призначення одноразової грошової допомоги їй не пояснювали в ТЦК та СП за якою саме постановою має виплачуватися одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень, чи по постанові КМУ 975 чи по постанові КМУ 168.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку, що слід залишити позов без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Суд звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, касаційне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З огляду на зміст позовних вимог позивач просить суд, зокрема, скасувати пункт 60 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 року №36/975, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2023 №975: батьку, дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини головного сержанта, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.05.2023 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

Позивач зазначає, що про прийняте рішення її було повідомлено 11 лютого 2026 року у вигляді надання копії Витягу з протоколу засідання комісії міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2024 року №36/975.

Проте, суд зазначає, що позивач зверталася до уповноваженого органу із заявою про призначення та виплату ОГД саме за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, а не за нормами Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Рішенням від 03.05.2024 року №36/975, оформленим протоколом, призначена ОГД: батьку, дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини головного сержанта, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.05.2023 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

При цьому, сума ОГД позивачу у розмірі її частки 671000,00 грн сплачена 22.05.2024, що підтверджується банківськими документами.

Отже, вже станом на 22.05.2024, позивачу було достеменно відомо про суму (розмір) ОГД, яка її фактично виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Відтак, строк звернення до суду сплив 22.11.2024, тоді як позивач з даним адміністративним позовом звернулася лише 03.04.2026, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Зазначене вище свідчить про те, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та наданням доказів поважності причин його пропуску.

За правилами визначеними частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 7- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна