Рішення № 136628667, 19.05.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/421/26

Провадження № 2/715/302/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19 вересня 2023 року виконавчим комітетом Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, актовий запис № 14.

Вказує, що від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує на те, що сімейне життя у них не склалося через те, подружні відносини між ними фактично припинені, як подружжя вони не проживають та не ведуть спільного господарства. Вважає, що сім`я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер, а примирення між ними неможливе. На підставі наведеного просить шлюб розірвати та стягнути із відповідача документально підтверджені судові витрати по справі, після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, справу просила розглянути у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій вказав, що позов визнає, проти розірвання шлюбу із позивачем не заперечує, просив суд про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні норми закріплені в ч. 1 ст. 24 СК України.

Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 19 вересня 2023 року у виконавчому комітеті Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 14. Після укладення шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Крім того, встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Причиною розірвання шлюбу є те, що у сторін різні погляди на життя та вони втратили почуття любові один до одного, через що виникають постійні сварки та непорозуміння.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти його розірвання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Суд встановив, що сім`я розпалась через непорозуміння, які виникли в сім`ї. Як подружжя сторони не проживають. Відсутність взаєморозуміння між сторонами призвела до втрати почуття любові та поваги, а тому, суд приходить до висновку, що збереження сім`ї між сторонами неможливе, збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення в справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки, відповідач визнав позов, позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, решту 50 відсотків судового збору.

Керуючись ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.142 та ст.234 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19 вересня 2023 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у виконавчому комітеті Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис № 14 розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області з рахунку UA 838999980313131206000024305, код ЄДРПОУ: 37836095, Банк одержувача Казначейство України (ел. адм.подат.), отримувач коштів Чернів.ГУК/Глибоцька ТГ/22030101, повернути платнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканці с. Луковиця Чернівецького району Чернівецької області 50 % сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн., згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1.519551583.1 «ПриватБанку» від 06.02.2026 року, за подання позивачем позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя