Вирок № 136627361, 19.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2402/26

1-кп/405/113/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

Подільський районний суд м. Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Кропивницькому кримінальне провадження відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100000000098 від 28.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює у ПП «Ацинус» та ПП «Лікарня Святого Луки» лікарем кардіологом, гастроентерологом та сімейним лікарем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 190 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу «Про призначення» генерального директора ПП «Приватна виробнича фірма «Ацинус» (далі ПП ПВФ «Ацинус») ОСОБА_6 від 28.12.2018 № 74-к, призначено на посаду лікаря-гастроентеролога ОСОБА_3 , яку остання обіймає по теперішній час.

Крім цього, 02.01.2024 генеральним директором ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_6 , затверджено посадову Інструкцію лікаря-гастроентеролога лікувального-діагностичного центру ПП ПВФ «Ацинус», з якою ОСОБА_3 ознайомлена.

Відповідно до п. 1.1., 1.3. Розділу 1 «Загальні положення» Посадової інструкції, метою діяльності є надання кваліфікованої діагностично-лікувальної, профілактичної та реабілітаційної допомоги населенню в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря за спеціальністю «Лікар-гастроентеролог»; у своїй роботі керується чинним законодавством України про охорону здоров`я, кодексом законів про працю та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію гастроентерологічної допомоги.

Відповідно до п. 2.1., 2.13. Розділу 2 «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції, керуватися чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію кардіологічної служби; вести лікарську документацію.

Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 «Відповідальність» Посадової інструкції, лікар-гастроентеролог несе відповідальність за свою діяльність у відповідності до чинного законодавства та нормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію алергологічної допомоги населенню.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.15 Розділу 5 «Повинен знати» Посадової інструкції, чинне законодавство про охорону здоров?я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; організацію служби інтенсивної терапії та реанімації в кардіологічній клініці; основи права в медицині; права, обов`язки та відповідальність лікаря-гастроентеролога, правила оформлення медичної документації.

Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01.08.2023 у ОСОБА_3 , яка перебуваючи на посаді лікаря-гастроентеролога виник злочинний умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами держави в особі Національної служби здоров`я України на користь ПП ПВФ «Ацинус».

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами держави в особі Національної служби здоров`я України ОСОБА_3 перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 у період часу з 18.07.2023 по 01.08.2023 здійснила медичний огляд наступних пацієнтів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що зазначені пацієнти не потребують стаціонарного лікування, з метою збагачення ПП ПВФ «Ацинус» за рахунок бюджетних коштів, використовуючи службовий комп`ютер, знаходячись на своєму робочому місці, у період часу з 18.07.2023 по 01.08.2023 внесла до інформаційної системи «Медстар» недостовірні відомості про надання медичних послуг пацієнтам, які фактично не надавались, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , чим у подальшому створила умови для безпідставного нарахування та отримання ПП ПВФ «Ацинус» коштів із державного бюджету від Національної служби здоров`я України.

За таких обставин, внаслідок зазначених дії створено підстави для безпідставного нарахування коштів із державного бюджету Національної служби здоров`я України.

У зв`язку з вищевикладеним, лікар-гастроентеролог ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_3 шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з корисливих мотивів, діючи на користь лікарні ПП ПВФ «Ацинус», заволоділа грошовими коштами, чим завдала державі в особі Національної служби здоров`я України, матеріальну шкоду на загальну суму 39 494, 84 грн. (тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні вісімдесят чотири копійки).

Крім цього, ОСОБА_3 в силу своєї фахової освіти була обізнана з Порядком функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411; Законом України «Про захист персональних даних»; Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»; Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров?я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.11.2020 № 2755.

Механізм функціонування електронної системи охорони здоров`я та її компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і документами в електронній системі охорони здоров`я визначений «Порядком функціонування електронної системи охорони здоров`я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 (далі - Порядок).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку передбачено, що електронна медична інформаційна система - інформаційно-комунікаційна система, яка забезпечує функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення).

Відповідно до пункту 5 пункту 2 Порядку передбачено, що електронний кабінет - персоніфікована веб-сторінка або інтерфейс, за допомогою яких користувач відповідно до його прав доступу має можливість створювати, переглядати, обмінюватися інформацією та документами в електронній системі охорони здоров`я.

Згідно із підпунктом 14 пункту 2 Порядку, центральна база даних - інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

Відповідно до пункту 40 Порядку доступ користувачів до інформації у центральній базі даних здійснюється через електронні кабінети. Електронні кабінети керівників та уповноважених осіб суб`єкта господарювання у сфері охорони здоров`я, медичних працівників функціонують в електронних медичних інформаційних системах, оператори яких уклали з адміністратором договір про підключення до центральної бази даних, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Разом з цим, встановлено, що ПП ПВФ «Ацинус» користувалось у період часу з 01.01.2022 по 01.10.2023 медичною інформаційною системою «Регіональна інформаціїна медична система «Медстар». Таким чином, ПП ПВФ «Ацинус» отримала доступ до користування автоматизованою системою «Медстар».

Встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді лікаря-гастроентеролога ПП ПВФ «Ацинус» та маючи доступ до електронної медичної інформаційної системи, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки, вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи «Медстар», завідомо недостовірні відомості про надання медичних послуг, які фактично не здійснювались, за наступних обставин.

Так, у період часу з 18.07.2023 по 01.08.2023 лікар-гастроентеролог ПП ПВФ «Ацинус» ОСОБА_3 перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок, 65 використовуючи особисті облікові дані (логін і пароль), здійснила вхід до системи «Медстар» та внесла до автоматизованої системи електронної охорони здоров`я, завідомо недостовірну інформацію, а саме: запис, про те, що пацієнти: ОСОБА_7 (ID ЕМЗ - abd22f42-2ad2-11ee-b97b-c2400df5f86a), ОСОБА_8 (ID ЕМЗ - f7104a20-2ad2-11ee-88a0-c2400df5f86a), ОСОБА_9 (ID ЕМЗ - 6f875956-2f8a-11ee-86cd-424d3bf2aa74), ОСОБА_10 (ID ЕМЗ - ce4ff746-2f84-11ee-9b9a-424d3bf2aa74), ОСОБА_11 (ID ЕМЗ - 5f10dc6c-3504-11ee-abfc-a6793bfb0839), ОСОБА_12 (ID ЕМЗ - a4ed984e-35bb-11ee-9789-12b35ae3af73), ОСОБА_13 (ID ЕМЗ - f65736d6-35bb-11ee-8503-12b35ae3af73), ОСОБА_14 (ID ЕМЗ - 75ce10f8-2f84-11ee-95ce-7e12b0480599), ОСОБА_15 (ID ЕМЗ - 4ebffa60-35bc-11ee-9e64-12b35ae3af73), ОСОБА_16 (ID ЕМЗ - e06747c0-35bc-11ee-b537-4e703989e58c), ОСОБА_17 (ID ЕМЗ - 6b208ce6-26ea-11ee-8952-52fa9cab7ace), ОСОБА_18 (ID ЕМЗ - 932c6f48-26ea-11ee-8426-463e10fec06c), ОСОБА_19 (ID ЕМЗ - c419ba8e-26ea-11ee-85ed-463e10fec06c), ОСОБА_20 (ID ЕМЗ - 777210c2-26eb-11ee-842a-52fa9cab7ace), ОСОБА_21 (ID ЕМЗ - a097b7e0-26eb-11ee-9c3f-463e10fec06c), ОСОБА_22 (ID ЕМЗ - d4025ea0-26eb-11ee-9c3f-463e10fec06c), ОСОБА_23 (ID ЕМЗ - f130508c-2a0f-11ee-a96e-c2400df5f86a), ОСОБА_24 (ID ЕМЗ - c8a293b8-2a10-11ee-a2be-c2400df5f86a), ОСОБА_25 (ID ЕМЗ - f9d18a00-2a12-11ee-af80-9eb3edb45b42), ОСОБА_26 , (ID ЕМЗ - 8fa956e8-2a13-11ee-91a4-c2400df5f86a), ОСОБА_27 (ID ЕМЗ - 538268ca-2bae-11ee-abd2-ba061801530f), ОСОБА_28 (ID ЕМЗ - c2e986e8-2baf-11ee-9d6b-ba061801530f), перебували на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ПП ПВФ «Ацинус». Насправді ж вищезазначені пацієнти не отримували відповідного лікування, тобто не перебували на стаціонарі і не були проінформовані про внесення таких відомостей до медичної інформаційної системи «Медстар».

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном (шахрайстві) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та ч.1 ст. 362 КК України як несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненою особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчинені злочину

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 07.04.2026 між прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.ст. 36-37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026100000000098 від 28.01.2026, з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку. Відповідно до зазначеної угоди підозрювана ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 362 КК України, повністю та беззастережно визнає, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю вчинених нею злочинів, зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Враховуючи обставини провадження, з урахуванням ступеня тяжкості злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є проступком та тяжким злочином, особу ОСОБА_3 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, а також наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю розкриттю злочинів, повне відшкодування завданої матеріальної шкоди у сумі 39 495 грн, волевиявлення ОСОБА_3 добровільно підтримати Збройні сили України шляхом внесення на рахунок одного із підрозділів коштів на загальну суму 100 000 грн, відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України, з урахуванням положень ч.5 ст. 12, ч.2 ст. 53, ч.1 ст. 69 КК України, призначити покарання більш м`яке, ніж передбачено санкцією цієї ж статті, а саме у вигляді штрафу в розмірі 5 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн, за ч.1 ст. 362 КК України у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 34 000 грн. відповідно до положень ст. 70 КК України, сторони погодились з умовами часткового складання вищевказаних покарань у вигляді штрафів, остаточно призначивши штраф у розмірі 5 883 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 100 011 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорювала, та погодилась з правильністю кваліфікації її дій. Після роз`яснення їй прав та особливостей оскарження в апеляційному та касаційному порядку вироків на підставі угоди, наслідків затвердження угоди про визнання винуватості, характеру обвинувачення, виду покарання, пояснила, що усвідомлює обмеження права оскарження вироку і що затвердження угоди призведе до відмови від здійснення деяких процесуальних прав, розуміє характер обвинувачення, вид покарання за угодою. При укладенні угоди вона діяла добровільно, будь-якого впливу для укладення угоди на неї не здійснювалося. Просила затвердити угоду.

Захисник обвинуваченої в судовому засіданні просив затвердити угоду та призначити покарання, погоджене в угоді, підтвердивши факт добровільності укладення угоди.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визання винуватості та призначити обвинуваченій покарання, погоджене в угоді.

Представник потерпілого ОСОБА_29 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі. Вирішення питання щодо виду й розміру покарання залишила на розсуд суду.

Суд, заслухавши обвинувачену, її захисника, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд може затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У ч. 4 ст. 469 КПК України також зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд у підготовчому судовому засіданні встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч.1 ст. 362 КК України, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та проступку, а тому, сторонами дотримано вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України.

Суд у підготовчому судовому засіданні переконався, що обвинувачена повністю визнає свою винуватість в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та прокурор добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Крім цього, суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Також судом встановлено, що обвинувачена та прокурор розуміють наслідки укладання та затвердження даних угод, визначені ст. 473 КПК України.

У судовому засіданні сторони угоди підтвердили, що укладання ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Зокрема, обвинувачена показала, що під час кримінального провадження вона не подавала скарг або заяв з приводу порушення її прав та інтересів.

За таких обставин, суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати в судове засідання інших осіб для допиту з метою перевірки добровільності укладення угоди сторонами. Суд об`єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.

Дослідивши зміст угоди, суд вважає, що її умови відповідають вимогам ст. 472 КПК України.

Угода складена в присутності захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , яким перевірено достовірність змісту даної угоди та її відповідність волевиявленню підозрюваної ОСОБА_3 . Судом не встановлено визначених частиною 7 статті 474 КПК України підстав для відмови в затвердженні угоди, а саме не встановлено, що: умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Кримінальним правопорушенням надана правильна правова кваліфікація, за якою ОСОБА_3 вчинила умисні дії, що виразилися у заволодінні чужим майном (шахрайстві) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчиненою особою, яка має право доступу до неї. Зазначені дії вірно кваліфікуються за ч.4 ст. 190 КК України і відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням. Крім того дії вірно кваліфікуються за ч.1 ст. 362 КК України і відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України в даному випадку угода про визнання винуватості може бути укладена.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів; повне відшкодування завданої матеріальної шкоди у сумі 39 495 грн.; перерахування на рахунок одного із підрозділів Збройних сил України грошових коштів на загальну суму 100 000 грн.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченій виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, а саме форму та ступінь її вини, особу обвинуваченої, яка на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, раніше не судима, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та має міцні соціальні зв`язки,

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставі зазченого, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням положень ч.5 ст. 12, ч.2 ст. 53, ч.1 ст. 69 КК України, більш м`якого покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.; за ч.1 ст. 362 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з урахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, що буде відповідати принципам та цілям призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази відсутні та процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 474-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07.04.2026 між прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 362 КК України та призначити їй погоджене сторонами угоди покарання:

-за ч. 4 ст.190 КК України із застосуванням положень ч.5 ст. 12, ч.2 ст. 53, ч.1 ст. 69 КК України, більш м`яке покарання, не зазначене в санкції ч. 4 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.;

-за ч.1 ст. 362 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань визначити обвинуваченій ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 5883 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 100 011 грн.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотання про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, прокурору.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_30