Вирок № 136626989, 19.05.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/78/26

Провадження №1-кп/197/18/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041740000265 від 04.09.2025 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, директора ФГ «ДИМЕТРА 1», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, та

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до пункту частини 1 статті 115 Земельного кодексу України зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об`єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об`єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах

Так, ОСОБА_6 у період часу з початку квітня 2025 року по 16 липня 2025 року, в денний час доби (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства, достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу у його власність або надання у користування земельної ділянки державної власності, а саме: земельної ділянки №9 з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, розташованої на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, використовуючи техніку невстановленої моделі та оснащення здійснив розорювання земельної ділянки загальною площею 8,4938 га, яка належить державі в особі Міністерства оборони України, та яка перебуває в постійному користуванні у КЕВ м. Дніпра, відноситься до земель оборони, тобто землі в зонах особливого режиму використання.

Таким чином ОСОБА_6 у період часу з початку квітня 2025 року по 16 липня 2025 року здійснив самовільне зайняття земельної ділянки в зоні особливого режиму використання, загальною площею 8,4938 га, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, розташованої на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка належить державі в особі Міністерства оборони України, перебуває в постійному користуванні в КЕВ м. Дніпра, завдавши таким чином вказаному власнику матеріальний збиток на загальну суму 53319,11 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення за вказаними віще обставинами визнав повністю, фактичні обставини, зазначені в обвинувальному акті не оспорював та пояснив, що дійсно з початку квітня 2025 року по липень 2025 року здійснив самовільне зайняття та оброблення земельної ділянки, загальною площею приблизно 8,5 га, яка розташована на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Для оброблення цієї земельної ділянки він використовував техніку та оснащення, яке належить фермерському господарству. Те, що ця земельна ділянка належить державі в особі Міністерства оборони України, він не знав. Вважав, що ця земля перебуває у приватній власності. Завданий його діями матеріальний збиток на суму 53319,11 гривень він добровільно відшкодував ще в ході досудового розслідування даного кримінального правопорушення. Щиро кається у вчиненому.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно та досить повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим злочину, підстав для самообмови судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що обвинувачений розповів про обставини кримінального правопорушення, ніхто із учасників не заперечує їх, кваліфікацію дій обвинуваченого та доказів кримінального провадження, не має наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухавши прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого, його захисника, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, та керуючись ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 , а також дослідивши в межах судового розгляду матеріали кримінального провадження, які характеризують його особу, суд погоджується з кваліфікацією дій останнього за ч.2 ст.197-1 КК України, що виразилось у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому щодо земель в зонах особливого режиму використання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 відповідно до положень, передбачених ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_6 за місцем свого проживання характеризується позитивно, скарг до органів місцевого самоврядування на нього не надходило, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Хворіє на цукровий діабет 2 типу з 2014 року, у зв`язку з чим потребує постійного лікування.

Крім цього, обвинувачений є керівником Фермерського господарства «ДИМЕТРА 1». Відповідно до даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області у платника податків ФГ «ДИМЕТРА 1» відсутня будь-яка заборгованість з обов`язкових платежів перед бюджетом.

Також обвинувачений періодично та добровільно перераховує грошові кошти з власного заробітку на потреби ЗСУ. Має двох синів, які у теперішній час проходять військову службу в ЗСУ та мають статус «учасників бойових дій».

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, і це було підтверджено представником потерпілої юридичної особи під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_6 добровільно відшкодував завданий кримінальним правопорушенням збиток в розмірі 53319,11 гривень, у зв`язку з чим претензії матеріального характеру потерпілою юридичною особою до обвинуваченого не заявлялось.

Відповідно до висновку Криворізького районного сектору №2 філії Державної установив «Центр пробації» у Дніпропетровській області областях від 03.04.2026 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється також як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його способу життя, відносин у суспільстві, орган пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі, але з покладенням на останнього певних обов`язків, передбачених відповідними статтями КК України.

Обставинами, які пом`якшують обвинуваченому покарання, суд відповідно до положень ст.66 КК України визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно зі ст.67 КК України судом не встановлено.

При обранні ОСОБА_6 виду та міри покарання відповідно до санкції ч.2 ст.197-1 КК України суд враховує ступінь тяжкості й обставини вчиненого ним злочину, зазначені вище дані, що характеризують його особу, та вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого є призначення йому покарання в виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК України, із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на останнього обов`язків, передбачених положеннями ст.76 КК України.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не застосовувався. Підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання даним вироком законної сили судом під час судового розгляду не встановлені.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження цивільний позов потерпілою юридичною особою не заявлявся.

Також суд вважає, що питання про долю речових доказів підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку та зобов`язавши його: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання даним вироком законної сили не обирати.

Речові докази: 1) комбайн зернозбиральний марки «Class Lexion 6700», 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , який належить ФГ «Мечта», код ЄДРПОУ 23400133, розташованого за адресою: 56009, Україна, Миколаївська область, Баштанський район, село Миколаївка; 2) автомобіль «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , синього кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що були передані під розсписку на зберігання директору ФГ «Мечта» ОСОБА_8 залишити останньому як представнику законного володільця та власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Копію вироку після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

С у д д я: ОСОБА_1