Рішення № 136626662, 18.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1359/25

Провадження № 2/185/4395/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитними договорами № 3297824 від 08.10.2021, №77264775 від 17.10.2021 в розмірі 55573,65 грн та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 08.10.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №297824, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 3600 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість.

09.02.2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» (первісним кредитором) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняв останні.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Окрім цього, 17.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №77264775, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 2692 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість.

22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняв останні.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.

Відповідно до відзиву відповідач визнала частково позовні вимоги, щодо стягнення з неї заборгованості в розмірі 7945,93 грн в межах строку кредитних договорів, а також витрати на правову допомогу не більше 5000 грн.

Відповідно відповіді на відзив, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні просив частково задовольнити позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, 08.10.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» (первісним кредитором) було укладено кредитний договір №3297824, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 3600 грн, строком на 23 дні, з базовою процентною ставкою 1,99 % на добу. Зазначений договір був підписаний відповідачем _в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 10.01.2023 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 46 827,71 грн, з яких: 3600 грн - тіло кредиту, 43227,71 грн сума заборгованості за відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» (первісним кредитором) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняв останні.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.

Окрім цього, 17.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір №77264775, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 2692 грн, строком на 23 дні, з базовою процентною ставкою 1,99 % на добу. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 10.01.2023 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 8745,94 грн, з яких: 2692 грн - тіло кредиту, 6053,50 грн сума заборгованості за відсотками, 0,44 грн 3 % річних.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняв останні.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3297824 від 08.10.2021, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається строком на 23 дні, тобто до 31.10.2021. Сума кредиту складає 3600 грн. За користування кредитом клієнт сплачує товариству за стандартною процентною ставкою 1,99% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначено в пункті 2.4.4. цього Договору 23 дні.

Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3297824 від 08.10.2021 року не передбачено нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Окрім цього, докази, що відбулася пролонгація такого строку відповідно до умов договору суду не надані.

Згідно з умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 77264775 від 17.10.2021, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається строком на 23 дні, тобто до 09.11.2021. Сума кредиту складає 2692 грн. За користування кредитом клієнт сплачує товариству за стандартною процентною ставкою 1,99% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Пунктом 5.2. договору зазначено, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https//mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Проте у відзиві на позов відповідач зазначає, що вона не була ознайомлена з Правилами надання грошових коштів.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3297824 від 08.10.2021 року проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,99% можуть бути нараховані лише упродовж 23 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає: 1 647,72 грн (3600 х 1,99% х 23).

За договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 77264775 від 17.10.2021 року проценти за користування кредитними коштами в розмірі 1,99% можуть бути нараховані лише упродовж 23 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає: 1 232,12 грн (2692 х 1,99% х 23).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, законодавцем заборонено нарахування неустойки (штрафів, пені) на період воєнного стану (з 24.02.2022 року по теперішній час), а тому позовні вимоги про стягнення неустойки за цей період задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 3297824 від 08.10.2021 року в розмірі 5247,72 грн, яка складається з: 3600 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1647,72 грн - заборгованість за відсотками;

за кредитним договором № 77264775 від 17.10.2021 року у розмірі 3924,12 грн., яка складається з: 2692 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1 232,12 грн - заборгованість за відсотками.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідач не заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000.

За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем вказаних ним витрат, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 3297824 від 08.10.2021 року в розмірі 5247,72 грн, яка складається з: 3600 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1647,72 грн - заборгованість за відсотками;

за кредитним договором № 77264775 від 17.10.2021 року у розмірі 3924,12 грн., яка складається з: 2692 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1 232,12 грн - заборгованість за відсотками; а всього стягнути заборгованість в розмірі 9171,84 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати у розмірі 5 499,62 грн, що складаються: судовий збір - 499,62 грн, витрати на правничу допомогу - 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М. М. Перекопський