Рішення № 136625277, 18.05.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1227/25

Провадження № 2/474/203/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18.05.26р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

26.12.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором позики № 73389316 у розмірі 26 680 грн. 00 коп., з яких: 16 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу; 600 грн. 00 коп. - сума відсотків; 7 680 грн. 00 коп. - сума відсотків за понадстрокове користування кредитом; 2 400 грн. 00 коп. - сума комісії за надання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.01.2025р. між ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів (далі - ТОВ 1БАНК) та ОСОБА_1 укладено електронний Договір надання коштів у кредит № 73389316, згідно з пунктом 2.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27.03.2025р. між ТОВ 1БАНК та ТОВ ЄАПБ було укладено договір факторингу № 27/03/25 на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідачки, згідно реєстру боржників № 8 у сумі 26 680 грн. 00 коп., з яких: 16 000 грн. 00 коп. - сума основного боргу; 600 грн. 00 коп. - сума відсотків; 7 680 грн. 00 коп. - сума відсотків за понадстрокове користування кредитом; 2 400 грн. 00 коп. - сума комісії за надання.

Таким чином, ТОВ ЄАПБ вказувало, що наділене правом вимоги до відповідачки за договором № 73389316, а тому просило позов задовольнити.

Представниця позивача Кудіна А В. в судові засідання 09.03.2026р. та 18.05.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві просив розглядати справу у відсутність представника позивача, дав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судові засідання 09.03.2026р. та 18.05.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням за зареєстрованою адресою місця проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

18.05.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

30.01.2025р. ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 41246 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту).

30.01.2025р. між ТОВ 1БАНК та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73389316, за умовами якого, п.п. 2.1-2.3, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит у день закінчення строку кредиту чи достроково, та сплатити проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Параметри та умови кредиту: дата надання кредиту - 30.01.2025р.; строк позики - 30 днів; дата повернення позики - 28.02.2025р.; сума позики - 16 000 грн. 00 коп.; процентна ставка в день 0,125% (фіксована), денна процентна ставка 0,625% в день, проценти за понадстрокове користування кредитом 4% в день, пеня 4% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 769,67%, орієнтовна загальна вартість позики - 19 000 грн. 00 коп. Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту (2 400 грн. 00 коп.). Що узгоджується з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій визначено розмір процентів - всього у сумі 600 грн. 00 та комісії за надання кредиту - 2 400 грн. 00 коп. (додаток № 1 до договору № 73389316). Всі трати розраховані з припущення, що строк кредитування залишиться незмінним та сторони виконають свої обов`язки у строки визначені в договорі.

Згідно положень п. 2.5 кредитного договору № 73389316 визначено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи зі строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п.2.2 Кредитного договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи зі строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості за договором (п.6.1 Кредитного договору № 73389316).

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору № 73389316 - комісія за надання кредиту нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті в останній день користування кредитом.

У п.п. 5.1-5.9 договору № 73389316 позичальник підтвердив, що перед укладенням договору він ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, Офертою, що містить проект договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та його послуги, у вигляді електронного документу, у тому числі на сайті товариства. Договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Оферта оформлюється за зазначеними позичальником в Заявці параметрами кредиту, із зазначенням істотних умов, реквізитами та іншою інформацією, що передбачена чинним законодавством. Оферта включає інформацію та документи про кредитодавця та його послуги. Прийняття позичальником оферти (акцепт) та укладення (підписання) договору здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення про акцепт оферти, підписане одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що акцепт позичальника є повним та безумовним.

Відповідно до положень п. 7.1 Кредитного договору № 73389316 передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою.

Пунктами 10.5.1, 10.5.2 розділу 10 Кредитного договору № 73389316 «Відповідальність сторін, порядок вирішення спорів» передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальником, зокрема: 1) якщо сума кредиту перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі визначеному п. 2.2. договору за кожен день такого користування, з врахуванням обмежень встановлених законом Про споживче кредитування; 2) якщо сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, нараховується пеня в розмірі визначеному п. 2.2. договору з першого дня понадстрокового користування кредитом за кожен день такого користування, з врахуванням обмежень встановлених законом Про споживче кредитування.

Згідно положень розділу 12 Кредитного договору № 73389316 - у графі Позичальник, після реквізитів відповідачки, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: 60020. Крім того зазначений розділ Кредитного договору містить реквізити банківської картки позичальника як електронного платіжного засобу, а саме: НОМЕР_1 .

У платіжному документі банка - еквайєра АТ Таскомбанк № bece03bc-e881-4059-9eac-cd88cc7e04ed від 30.01.2025р. 21:40:02 міститься інформація про перерахування у вказані дату та час коштів у сумі 16 000 грн. на номер платіжної карти НОМЕР_2 від платника з ЄДРПОУ 39861924 (належить ТОВ 1БАНК).

У додатки до позовної заяви позивачем надано виготовлений ТОВ 1БАНК розрахунок заборгованості за період з 30.01.2025р. до 26.06.2025р., з якого вбачається, що заборгованість відповідачки на кінець періоду становить 16 000 грн. - тіло кредиту, 600 грн. - строкові проценти, 7 680 грн. 00 коп. - відсотки за понадстрокове користування, та 2 400 грн. 00 коп. - комісія. З нього ж вбачається, що строкові проценти нараховувалися відповідачці у період з 30.01.2025р. до 28.02.2025р. (погоджений у п. 2.2.2 договору строк кредитування - 30 днів) у розмірі 20 грн. 00 коп. щодня (0,125% в день, згідно з п. 2.2.3 договору). Починаючи з 01.03.2025р. до 12.03.2025р. (12 днів) кредитодавець нараховував відповідачці відсотки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 640 грн. в день (за ставкою 4% в день відповідно до п.п. 2.2 та 10.5.1 договору). Комісія за надання кредиту - нарахована одноразово у день видачі кредиту. Погашення боргу відповідачкою не вчинялися.

27.03.2025р. між ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів (клієнт) та ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (фактор) укладено договір факторингу № 27/03/2025, згідно якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників відображаються у відповідному реєстрі боржників (додаток № 1 до договору). Право вимоги до фактора переходить в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників.

26.06.2025р. укладено Додаткову угоду № 5 до договору факторингу № 27/03/2025 якою внесли зміни до договору щодо загальної суми прав вимоги згідно реєстру боржників № 7 та № 8, та ціни продажу за ними.

26.06.2025р. між сторонами договору факторингу № 27/03/2025 підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників та 30.06.2025р. проведено фінансування згідно договору факторингу № 27/03/2025, про що надано платіжне доручення № 736.

Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.06.2025р. до договору факторингу № 27/03/2025 у ньому під порядковим номером 5539 значиться боржниця ОСОБА_1 договір № 73389316, сума боргу за тілом 16 000 грн. 00 коп., за процентами строковими - 600 грн. 00 коп., за процентами за понадстрокове користування - 7 680 грн. 00 коп. та комісії 2 400 грн. 00 коп.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі - Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі логін-пароль, або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставин, враховуючи те, що договір № 73389316 укладений між його сторонами, встановлював обов`язок відповідачки повернути позику та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, в тому числі і щодо сплати комісії за надання (видачу) кредиту та процентів за ставками та в порядку визначеному у цих договорах, доведеність обставин видачі кредитних коштів відповідачці, обставин невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту, доведеність переходу прав вимоги за вказаними кредитними договорами до позивача, суд приходить до наступного висновку.

У додатки до позовної заяви позивачем надано виготовлений ТОВ 1БАНК розрахунок заборгованості за період з 30.01.2025р. до 26.06.2025р., з якого вбачається, що заборгованість відповідачки на кінець періоду становить 16 000 грн. - тіло кредиту, 600 грн. - строкові проценти, 7 680 грн. 00 коп. - відсотки за понадстрокове користування, та 2 400 грн. 00 коп. - комісія. З нього ж вбачається, що строкові проценти нараховувалися відповідачці у період з 30.01.2025р. до 28.02.2025р. (погоджений у п. 2.2.2 договору строк кредитування - 30 днів) у розмірі 20 грн. 00 коп. щодня (0,125% в день, згідно з п. 2.2.3 договору). Починаючи з 01.03.2025р. до 12.03.2025р. (12 днів) кредитодавець нараховував відповідачці відсотки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 640 грн. в день (за ставкою 4% в день відповідно до п.п. 2.2 та 10.5.1 договору). Комісія за надання кредиту - нарахована одноразово у день видачі кредиту. Погашення боргу відповідачкою не вчинялися.

При цьому, суд вважає, що строкові проценти у заявленому до стягненні розміру 600 грн. 00 коп. нараховані позивачем правомірно, виходячи із процентних ставок погоджених сторонами у п. 2.2.3 договору № 73389316, як 0,125% в день, та у погоджений ними строк кредитування п. 2.2.2 цього договору, як 30 днів. Та вважає правомірним нарахування їй одноразової комісії за видачу кредиту у розмірі 2 400 грн. 00 коп. відповідно до п. 2.2.4 цього ж договору.

А тому, наданий позивачем розрахунок є зрозумілим і доступним та відповідає умовам укладеного сторонами договору.

А тому позов в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 73389316 за тілом кредиту у розмірі 16 000 грн., за строковими процентами у розмірі 600 грн. 00 коп. та за одноразовою комісією за надання кредиту у розмірі 2 400 грн. 00 коп. підлягає повному задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за договором № 73389316 за відсотками за понадстрокове користування кредитом у розмірі 7 680 грн. 00 коп., то вони не підлягають задоволенню.

Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Щодо пролонгації договору, то автоматична можливість такої не передбачена, а докази пролонгації договору в порядку визначеному розділом 7 договору № 73389316 (ініціювання відповідачкою продовження строку кредитування, шляхом подання кредитору відповідного звернення в електронній формі з застосуванням одноразового ідентифікатора, та наступним укладенням додаткової угоди) - позивачем не надані.

Із дослідженого судом розрахунку заборгованості вбачається, що після узгодженого умовами договору строку кредитування, тобто після 28.02.2025р., позивачем здійснювалось нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом за ставкою 4% в день (п.п. 2.2, 10.5.1 кредитного договору). При цьому, зазначені за договором позики проценти за понадстрокове користування позикою за своєю правовою природою не є платою за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, а виступають способом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, тобто фактично мають характер неустойки (штрафної санкції), незалежно від їх формального найменування у договорі.

Згідно підпункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову слід стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 724 грн. 99 коп. (71,21%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73389316 від 30.01.2025р., станом на 26.12.2025р., в сумі 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., з них: 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 600 (шістсот) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками та 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту.

Відмовити в задоволенні позову у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованості за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73389316 від 30.01.2025р., станом на 26.12.2025р., в сумі 7 680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів судовий збір в сумі 1 724 (одна тисяча сімсот двадцять чотири) грн. 99 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 697 (шістсот дев`яносто сім) грн. 41 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 19 травня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол