Рішення № 136624778, 13.05.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2744/25

2/180/248/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Янжули О.С.

секретар Котова Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у місті Марганець Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній Михайло Миколайович звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 22.12.2024 було укладено Кредитний договір №5195995, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 5200,00 грн. строком на 360 днів, з 22.12.2024 року по 17.12.2025 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на погоджених в Договорі умовах. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Кредитний договір укладений між сторонами в електронному вигляді. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання виконало, перерахувавши на зазначену відповідачем картку НОМЕР_1 в сумі 5200,00 грн. Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги не виконала, щомісячні платежі зі сплати тілу кредиту та відсотків не робила, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 19286,80 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту - 5200 грн, заборгованість за процентами - 10966,80 грн. , штрафні санкції- 2600 грн., комісії за надання кредиту - 520,00 грн.

31.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу № 31/07/2025, згідно якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором.

Позивач в межах дії Кредитного договору № 5195995 від 22.12.2024 року здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 0,95% за 139 календарні дні в сумі 6866,60 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позивач був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами, та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в сумі 26 153,40 грн, з яких: сума кредиту - 5200 грн, сума процентів за користування кредитом - 10966,80 грн. , нараховані ТОВ "ФК" ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" проценти за 139 календарних днів - 6866,60 грн. , штрафні санкції- 2600 грн., комісії за надання кредиту - 520,00 грн. Також просить відшкодувати судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу. Справу просив розглядати за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 31 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводи без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач неодноразово у судові засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2198400 відщ 31.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки поштовий конверт повернувся з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", відповідача, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оголошення про виклик відповідача опубліковано 01.04.2026 р.

Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Як встановлено судом, що також вбачається з матеріалів справи, що 22.12.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5195995 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 5200,00 грн. строком на 360 днів, з 22.12.2024 року по 17.12.2025 року, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки на погоджених в Договорі умовах. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Кредитний договір укладений між сторонами в електронному вигляді, підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «54176».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання виконало, перерахувавши на зазначену відповідачем картку НОМЕР_1 кошти в сумі 5200,00 грн.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення Кредитного договору №5195995 від 22.12. року, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

31 липня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №31/07/2025, згідно якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим кредитним договором.

Згідно з кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти згідно з умовами, визначеними цим кредитним договором, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплатити можливу неустойку (штраф/пеню). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №31/07/2025 від 31 липня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняв право вимоги з відповідача за Кредитним договором №5195995 від 22.12.2024 року в сумі 19286,80 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту - 5200 грн, заборгованість за процентами - 10966,80 грн., штрафні санкції- 2600 грн., комісії за надання кредиту - 520,00 грн.

Сума заборгованості підтверджується наданим розрахунком .

Оскільки Кредитний договір №5195995 від 22.12.2024 року укладався строком на 360 днів з моменту укладання, позивач в межах дії Договору здійснив донарахування процентів за стандартною процентною ставкою 0,95% за 139 календарних дні в сумі 6866,60 грн., про що надав відповідний розрахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, позивачем доведено в судовому порядку законність права вимоги до відповідача за згаданим вище кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору не виконав, заборгованість по кредитному договору не сплатив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», до якого перейшло право вимоги за Кредитним договором №5195995 від 22.12.2024 року, підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позову про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., то суд виходить з наступного.

В силу п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Конституційне право на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника гарантується ст. 59 Конституції України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, воно не може бути скасоване, а звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод не допускається.

За ч.2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу суд враховує, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано до суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений між адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"; копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Столітнього Михайла Миколайовича Серія КС №9422/10; копію ордера на надання правничої допомоги Серія АІ №2076823; Рахунок на оплату №14252-22/12-2025 від 22 грудня 2025 року із зазначенням виду наданих робіт та їх вартості; Акт прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; заявку №14252 до Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.

Суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Європейський суд з прав людини зазначив, що присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2, заборгованість за Договором №5195995 про надання коштів на умовах споживчого кредиту споживчого кредиту від 22.12.2024 у загальному розмірі 26 153 гривні 40 копійок, з яких:

- сума кредиту - 5200 грн,

- сума процентів за користування кредитом - 10966,80 грн.,

- нараховані ТОВ "ФК" ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" проценти за 139 календарних

днів 6866,60 грн.,

- штрафні санкції- 2600 грн.,

- комісії за надання кредиту - 520,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2, судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. С. Янжула