Рішення № 136623410, 23.04.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1458/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича, с.Вишково Хустського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел", с.Минай Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 612 890,00 грн заборгованості

За участю представників:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Луцак В. Я., адвокат, ордер серія АО № 1224842 від 20.03.2026

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Форкош Адальберт Адальбертович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемелі Плейс Тревел" про стягнення 612 890,00 грн заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 01/28012025 від 28.01.2025 в частині здійснення розрахунків. Також, просить суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1458/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, визнати справу №907/1458/25 малозначною та її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Згідно з частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвала суду від 16.01.2026 про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Натомість, станом на 16.03.2026 у суду відсутні відомості щодо отримання/причини неотримання відповідачем ухвали суду від 16.01.2026 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвали суду від 16.01.2026 про відкриття провадження, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а також забезпечення процесуальних прав учасників процесу, суд дійшов висновку про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін з власної ініціативи, призначивши ухвалою суду від 17.03.2026 справу № 907/1458/25 до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2026 о 10:00 год.

01.04.2026 за вх.№ 02.3.1-02/3054/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву.

09.04.2026 за вх.№ 02.3.1-02/3267/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача, за змістом якої останній просить провести розгляд справи без його участі. Водночас у даній заяві представник позивача зазначає, що підтримує позов та просить вимоги позову задовольнити.

В судовому засіданні 09.04.2026 судом оголошено перерву з розгляду справи до 17.04.2026 об 11:00 год.

В судовому засіданні 17.04.2026 представник відповідача проти позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до статті 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В судовому засіданні 17.04.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та відкладено проголошення скороченого рішення до 23.04.2026 о 12:00 год.

Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні 23.04.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 28.01.2025 № 01/28012025 в частині оплати вартості розміщення осіб, які будуть брати участь у програмі замовника на території "Аквакомплексу "Тюльпан" за адресою: смт Вишково, вул. Гормот, 32, Закарпатська область та надання інших послуг.

Як зазначає позивач, за умовами договору відповідачем були заброньовані всі кімнати на 80 осіб (72 дітей + 8 вожатих з розрахунку 1 вожатий на 10 дітей) за погодженим між сторонами графіком на сім змін у 2025 році.

Позивач вказує, що на передодні заїзду першої зміни (24.06-02.07.2025) відповідач повідомив позивача про зменшення обсягу бронювання (кількість проживаючих осіб зменшилась більше ніж на половину) внаслідок чого йому було запропоновано здавати вільні номері, які раніше були заброньовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фемелі Плейс Тревел", третім особам через сервіси онлайн бронювання.

Наголошує, що за таких обставин позивач змушений був погодився на вказані вище умови. Однак не всі закріплені за відповідачем номери згідно з умовами договору за визначені періоди були здані позивачем, а тому ті які залишилися не заброньованими за домовленістю повинні оплачуватися відповідачем. Крім цього вказує, що позивачем була також зроблена знижка для відповідача за невикористані номери в розмірі 20 %.

Позивач зазначає, що в період заїздів перших трьох змін (24.06-02.07.2025, 03.07-11.07.2025, 12.07-20.07.2025) відповідачем оплачувалася як вартість фактичного харчування, так вартість проживання, яка, в свою чергу, оплачувалися останнім як за використані, так і за невикористані номери.

Водночас, за доводами позивача, за період заїзду 4 зміни (21.07-29.07.2025) відповідачем за грошові кошти як за проживання 32 дітей так і за не використані номери не сплачено повністю, а відтак заборгованість відповідача за цей період заїзду становить 153 600,00 грн та 21 200 грн відповідно. Також вказує і на неповну сплату відповідачем вартості харчування заїзду 4 зміни, внаслідок чого заборгованість відповідача за таку послугу складає 127 050 грн.

Окрім цього, за доводами позивача, в подальшому за ініціативою відповідача як замовника без попередження відбувся зрив заїздів 5-7 змін, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у вигляді несплачених 30 % попередньої оплати від вартості послуг проживання, яку за умовами пункту 4.2.1 укладеного між сторонами договору мав сплатити відповідач, та яку (попередню оплату) у відповідності до пункту 5.7 договору позивач як виконавець вправі не повертати.

Наведені обставини щодо несплати відповідачем відповідної заборгованості за Договором і стали підставою для звернення позивача із даним позовом до Господарського суду Закарпатської області.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач, згідно з поданим суду відзивом на позов, заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про таке.

Так, щодо обставин, які сталися під час перебування 4 зміни на території "Аквакомплексу "Тюльпан", відповідач звертає увагу суду на наступне.

Вказує, що в період з 21.07.2026 по 29.07.2026 відбувся заїзд 4 зміни. Під час заїзду приїхало 32 дитини. Водночас, 23.07.2026 виконавець (позивач) припинив годувати дітей, які перебували на території "Аквакомплексу "Тюльпан".

Відповідач зазначає, що на переконання позивача як Виконавця, дії останнього були пов`язані з наявністю заборгованості у Замовника (відповідача) з оплати харчування, що, в свою чергу, спричинило умови, які були небезпечними для життя та здоров`я дітей. Однак факт заборгованості з оплати харчування відповідач вважає не правдивим, оскільки у Виконавця (позивача) знаходився завдаток за харчування в розмірі 100 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 123 від 06.03.2026. Даний факт про аванс на харчування підтверджений також і самим позивачем в позовній заяві. За доводами відповідача, зазначена подія призвела до погіршення відносин між Замовником (відповідачем) та Виконавцем (позивачем).

Відповідач наголошує, що в подальшому, після врегулювання ситуації було прийнято рішення про те, що 4 зміна відбудеться до кінця, а 5, 6, 7 зміни не відбудуться взагалі, оскільки між Замовником та Виконавцем була досягнута згода про їх скасування у червні 2025 року.

У зв`язку із наведеним відповідач посилається на умови пункту 3.2 договору №01/28012025 від 28.01.2025, за змістом якого усі зміни умов заїзду сторони зобов`язані погоджувати один з одним. Зміни, погоджені не пізніше, ніж за 20 (двадцять) днів до початку зміни, не спричиняють за собою застосування штрафних санкцій.

Також посилається на неотримання відповідачем вимоги позивача від 24.11.2025 про оплату заборгованості за договором № 01/28012025 від 28.01.2025.

Додатково зазначає, що матеріали справи не містять жодних допустимих доказів про те, що позивач як Виконавець надсилав відповідачу як Замовнику на підписання акти виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виїзду учасників програми, чим, за доводами відповідача, порушено умови пункту 4.3 договору № 01/28012025 від 28.01.2025.

Окрім того, відзначає, що відповідно до пункту 4.1 договору № 01/28012025 від 28.01.2025 "вартість послуг, передбачених цим Договором (ціна Договору) зазначається додатково згідно термінів визначених цим договором і буде визначатись (Додаток №2 до Договору). Вартість може бути скоригована при збільшенні об`єму замовлених послуг за погодженням сторін".

Просить взяти до уваги те, що Додаток № 2 є невід`ємною частиною Договору як підстава для нарахування вартості послуг, передбачених договором № 01/28012025 від 28.01.2025. Проте позивачем до матеріалів позовної заяви відповідний Додаток № 2 не додано, що в подальшому позбавить суд можливості встановити, зокрема, обставини дійсного документального підтвердження нарахування вартості послуг Виконавцем.

Відтак, за доводами відповідача, всі нарахування здійснені позивачем (Виконавцем) на власний розсуд, та не знаходять свого документального підтвердження відповідними доказами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25.04.2025 між фізичною особою-підприємцем Форкош Адальбертом Адальбертовичем як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" як Замовником укладено договір № 01/28012025 (далі також - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець приймає на себе зобов`язання по розміщенню осіб, які будуть брати участь у програмі Замовника (надалі - учасники програми), на території "Аквакомплексу "Тюльпан" за адресою: смт Вишково, вул. Гормот, 32, Закарпатська обл. (далі також - комплекс "Тюльпан") та надання інших послуг (далі також - Послуги).

Відповідно до пункту 1.2 Договору ціни на обслуговування, перелік послуг, умови взаємовідносин між Виконавцем і Замовником визначаються цим Договором, а також виставленими рахунками та Додатком № 1.

Розділом 2 Договору визначено обов`язки Виконавця та Замовника.

Так, відповідно до пункту 2.1 Договору Виконавець зобов`язаний надати Замовнику всі місця для розміщення, не менше 80 осіб згідно погоджених заявок на відпочинок в комплексі "Тюльпан".

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання замовлених і своєчасно сплачених послуг на умовах визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1.3 Договору Виконавець зобов`язаний своєчасно інформувати Замовника про усі зміни у вартості і організації обслуговування. При цьому зміна вартості погоджена Сторонами у пункті 4.1 цього Договору допускається лише за погодженням Сторін у разі зміни об`єму послуг.

Відповідно до пункту 2.1.5 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити проживання в номерах згідно з Додатком № 1.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору Замовник зобов`язаний дотримуватися погоджених графіку заїзду:

1 зміна 24.06-02.07.2025;

2 зміна 03.07-11.07.2025;

3 зміна 12.07-20.07.2025;

4 зміна 21.07-29.07.2025;

5 зміна 30.07-07.08.2025;

6 зміна 08.08-16.08.2025;

7 зміна 17.08-25.08.2025.

Заселення: 24.06.2025 з 12:00 год. Звільнення кімнат: 25.08.2025 до 13 год.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору Замовник зобов`язаний сплатити послуги за цим Договором надані місця згідно пунктом 4 цього Договору.

Порядок взаєморозрахунків сторін врегульовано розділом 4 Договору.

Так, відповідно до пункту 4.1 Договору вартість послуг, передбачених цим Договором (ціна Договору) зазначається додатково згідно термінів визначених цим Договором і буде визначатись (Додаток № 2 до Договору). Вартість може бути скоригована при збільшенні об`єму замовлених послуг за погодженням Сторін.

Згідно з пунктом 4.2 Договору оплата послуг робиться Замовником на підставі виставлених рахунків або договору в національній валюті України (гривнах) на наступних умовах:

4.2.1. 30 % від вартості послуг, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю не пізніше ніж за 7 днів до початку кожної зміни;

4.2.2. 40 % вартості послуг, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю у строк перших трьох діб з початку кожної зміни.

4.2.3. 30 % вартості послуг, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю у строк не пізніше ніж 3 дні з моменту завершення кожної зміни.

4.3. Виконавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дати виїзду учасників програми передати на підписання Замовнику, підписаний зі своєї сторони акт виконаних робіт. Замовник протягом 5 робочих днів, за днем отримання підписаного від Виконавця акта виконаних робіт зобов`язаний його підписати та повернути один екземпляр Замовнику, або у цей же строк надати Виконавцю мотивувальну відмові від підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.5 Договору, у випадку зриву заїзду Замовником після підписання цього Договору за 30 календарних днів до дати заїзду, Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані від Замовника грошові кошти, перераховані Виконавцю згідно з цим Договором.

Згідно з пунктом 5.6 Договору, у випадку зриву заїзду Замовником після підписання цього Договору від 30 до 14 днів до дати заїзду, Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані від Замовника грошові кошти, перераховані Виконавцю згідно з цим Договором, а Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 30 % від суми авансу.

У пункті 5.7 Договору сторони погодили, що у разі зриву заїзду Замовником до 14 днів до дати заїзду Виконавець вправі не повертати перераховану Замовником попередню оплату, згідно з пунктом 4.2.1 цього Договору.

Як вбачається з Додатку 1 до Договору, у пункті 1 цього Додатку визначено графік семи змін, який є ідентичним визначеному в пункті 2.2.1 Договору Графіку.

Пунктом 4 Додатку 1 до Договору визначено, що вартість проживання та харчування за добу становить 1 500,00 грн з дитини (900,00 грн харчування, 600,00 грн проживання).

При цьому пунктом 5 Додатку 1 до Договору передбачено, що 72 місця проживання сплачуються по 600,00 грн, харчування сплачується за кількістю дітей.

Відповідно до пункту 6 Додатку 1 до Договору харчування в дні перезмінок сплачується по факту, проживання в номерах 8 вихователів безкоштовно.

Таким чином, відповідно до умов Договору та змісту Додатку 1 до цього Договору (зокрема і пункту 2) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" були заброньовані всі кімнати на 80 осіб (72 дітей + 8 вожатих. Розрахунок 1 вожатий на 10 дітей) у відповідний період заїзду кожної із семи змін.

Також судом встановлено та не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи, що згідно з погодженим графіком в період 24.06-02.07.2025 відбулися заїзди 1-3 зміни.

Відповідачем сплачено вартість проживання та харчування за заїзд 1 зміни.

Так, згідно з рахунком-фактурою № 00051 від 30.06.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 01.07.2025 сплачено за проживання 225 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 233.

Згідно з рахунком-фактурою № 00057 від 30.06.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 08.07.2025 сплачено 60 000,00 за невикористані номери за проживання згідно з платіжною інструкцією № 238.

Згідно з рахунком-фактурою № 00052 від 30.06.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 02.07.2025 сплачено за харчування 306 600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6ЕD3DF01-F.

Згідно з рахунком-фактурою № 00054 від 07.07.2025 та актом виконаних робіт від 03.07.2025 до Договору, відповідачем 08.07.2025 сплачено за харчування 17 250 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 27DDE1F6-9 (копія додається).

В період 03.07-11.07.2025 відбувся заїзд 2 зміни, за який відповідачем сплачено вартість проживання та харчування.

Так, згідно з виставленим рахунком-фактурою № 00058 від 11.07.2025 та актом виконаних робіт від 12.07.2025 до Договору, відповідачем 07.07.2025 сплачено за проживання 137 265,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 237.

Згідно з рахунком-фактурою № 00065 від 11.07.2025 та актом виконаних робіт від 12.07.2025 до Договору, відповідачем 14.07.2025 сплачено 64 720,00 грн за проживання (невикористані номери), що підтверджується платіжною інструкцією № 7DF4CC0-4.

Згідно з рахунком-фактурою № 00064 від 11.07.2025 та актом виконаних робіт від 12.07.2025 до Договору, відповідачем 14.07.2025 сплачено за харчування 216 550,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 630САА57-D.

В період 12.07-20.07.2025 відбувся заїзд 3 зміни, за який відповідачем сплачено вартість проживання та харчування.

Так, згідно з рахунком-фактурою № 00075 від 20.07.2025 та актом виконаних робіт від 21.07.2025 до Договору, відповідачем 23.07.2025 сплачено 99 735,00 грн за використані номери, що підтверджується платіжною інструкцією № 262.

Згідно з рахунком-фактурою № 00073 від 20.07.02025 та актом виконаних робіт від 21.07.2025 до Договору, відповідачем 24.07.2025 сплачено 54 960,00 грн за проживання (за невикористані номери) згідно з платіжною інструкцією № 6АСЕ7ЕF0-2.

Згідно з рахунком-фактурою № 00074 від 20.07.2025 та актом виконаних робіт від 21.07.2025 до Договору, відповідачем 21.07.2025 сплачено 189 500,00 грн за харчування, що підтверджується платіжною інструкцією № 258.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач у відзиві на позовну заяву, в період 21.07-29.07.2025 відбувся заїзд 4 зміни, під час якого перебувало 32 дитини, та за який відповідачем грошові кошти за проживання не сплачено повністю.

Позивач зазначає, що після виставлення рахунку-фактури за № 00077 від 28.07.2025 на суму 153 600,00 грн (за проживання) та відповідного акта виконаних робіт від 30.07.2025 до Договору, відповідачем свій обов`язок зі сплати за договором не виконано.

Також позивач зазначає про несплату відповідачем заборгованості за проживання (за невикористані номери), яка, за доводами останнього, відповідно до виставленого рахунку-фактури № 00077-1 від 28.07.2025 та акта виконаних робіт від 30.07.2025 до Договору становить 21 200,00 грн.

Окрім цього, позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за харчування за 4 зміну, яка складає 127 050,00 грн (від загальної вартості в сумі 227 050,00 грн), що обумовлено врахуванням позивачем здійсненої відповідачем попередньої оплати в розмірі 100 000,00 грн за харчування відповідно до платіжної інструкції № 123 від 06.03.2026.

Позивач вказує, що після виставлення рахунку-фактури № 00078 від 28.07.2025 та акта виконаних робіт 30.07.2025 до договору № 01/28012025 (на залишок суми боргу в розмірі 127 050,00 грн за харчування за 4 зміну) відповідачем обов`язок зі сплати не виконаний, надана послуга також залишена без оплати.

Як зазначає позивач, за ініціативою відповідача відбувся зрив заїздів 5-7 змін без попередження.

Позивач зазначає, що за умовами пункту 4.2.1 Договору відповідач зобов`язаний був сплатити не пізніше ніж за 7 днів до початку кожної зміни попередню оплату (аванс) за проживання за кожну зміну в розмірі 30 % від загальної вартості проживання дітей (103 680,00 грн - сума авансу за кожну зміну), який (аванс) позивач як Виконавець вправі не повертати відповідачу як Замовнику у відповідності до умов, погоджених сторонами в пункті 5.7 Договору.

Судом встановлено, що в подальшому позивач звертався до відповідача з претензією від 24.11.2025 щодо сплати наявної за Договором заборгованості, проте така залишена останнім без відповіді та виконання.

Наведені обставини щодо несплати відповідачем фактичної вартості проживання за заїзд 4 зміни в сумі 153 600,00 грн, вартості проживання (за невикористані номери) за заїзд 4 зміни в сумі 21 200,00 грн, залишку вартості харчування за заїзд 4 зміни в сумі 127 050,00 грн, а також вартості проживання (за невикористані номери) за заїзди 5-7 змін в сумі 311 040,00 грн (103 680,00 грн кожну із трьох змін) і стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положеннями частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (тут і надалі - ГК України в редакції на час існування спірних правовідносин) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в статтях 509, 526 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

Так, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 615 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами Договір є укладений, недійсним судом не визнавався, у встановленому законом порядку сторонами змінений чи розірваний не був, а відтак підлягає до виконання сторонами на визначених ним умовах.

Як встановлено судом, обставини щодо надання позивачем як Виконавцем за Договором послуг з проживання та харчування у період заїздів 1-3 змін, а також порядку та підстав оплати Відповідачем як Замовником таких послуг, у тому числі компенсації вартості проживання за невикористані номери у відповідні періоди заїздів, не є спірними у даних правовідносинах, а тому суд не надає оцінку правовідносинам сторін за Договором щодо обставин, пов`язаних з наданням позивачем та оплатою відповідачем відповідних послуг за вказані періоди заїздів.

Щодо правовідносин сторін пов`язаних з оплатою послуг за проживання (фактичне) та харчування за Договором за період заїзду 4 зміни, суд виходить з такого.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16).

За статтею 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як уже зазначалося, відповідачем у поданому суду відзиві визнається обставина проведення заїзду 4 зміни, а відтак і обставина надання позивачем як Замовником за Договором відповідних послуг з проживання та харчування у період вказаної зміни, що у відповідності до частини 1 статті 75 ГПК України звільняє останнього від обов`язку доведення такої обставини.

Водночас, доказів надання послуг з проживання та харчування за заїзд 4 зміни у обсязі меншому, ніж визначено відповідними актами виконаних робіт від 30.07.2025 на суму 153 600,00 грн (за фактичне проживання 32 дітей) та від 30.07.2025 на суму 127 050,00 грн (за харчування, з врахуванням здійсненого відповідачем 06.03.2025 авансу за цю послугу в розмірі 100 000,00 грн), відповідачем не доведено, власного розрахунку (кількості дітей, обсягу харчування) наданих позивачем послуг за відповідний період, не надано.

Доводи відповідача щодо неотримання актів виконаних робіт спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідні акти в подальшому направлялися відповідачу разом з вимогою від 24.11.2025 про оплату заборгованості за Договором.

Оскільки відповідачем не спростовано надання позивачем у відповідному обсязі послуг за Договором у період заїзду 4 зміни (з фактичного проживання в сумі 153 600,00 грн та харчування в сумі 127 050,00 грн), строк виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати наданих позивачем на момент розгляду справи настав, станом на час прийняття рішення така заборгованість не погашена, а тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо правовідносин сторін пов`язаних з оплатою послуг за проживання (за невикористані номери) за період заїздів 4-7 зміни, суд виходить з такого.

Як уже зазначалося та встановлено судом, у Договорі, зокрема в пункті 4.2.1, сторони погодили, що 30 % від вартості послуги, передбаченої пунктом 4.1 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю не пізніше ніж за 7 днів до початку кожної зміни.

Таким чином, за умовами Договору відповідач як Замовник мав обов`язок здійснити передоплату 30 % від вартості послуги проживання усіх 72-х місць за кожну зміну, не пізніше ніж за 7 днів до початку відповідної зміни (4 зміна - 21.07-29.07.2025; 5 зміна - 30.07-07.08.2025; 6 зміна - 08.08-16.08.2025; 7 зміна - 17.08-25.08.2025), що за розрахунком суду складає: 600,00 грн (вартість доби проживання) * 8 діб (тривалість зміни) * 72 (загальна кількість викуплених місць за кожну зміну) / 100 % * 30 % (розмір авансу за кожну зміну) = 103 680,00 грн (сума передоплати в розмірі 30 % за кожну зміну) * 3 (кількість змін з 5 по 7) = 311 040,00 грн.

Проте, як встановлено судом, в порушення умов пункту 4.2.1 Договору відповідачем не виконано відповідний договірний обов`язок зі здійснення передоплати послуги з проживання не пізніше ніж за 7 днів по початку кожної зміни.

При цьому судом враховується, що обов`язок відповідача зі здійснення попередньої оплати у розмірі 30 % вартості проживання за кожну зміну умовами Договору не ставиться в залежність від отримання останнім відповідного рахунку від позивача, оскільки пунктом 4.2 Договору обумовлено, що оплата послуг робиться Замовником на підставі виставлених рахунків або Договору, в розділі 5 якого зазначено відповідні банківські реквізити позивача як Виконавця за Договором.

Натомість, у відзиві відповідач зазначає, що після врегулювання ситуації, пов`язаної з проведенням 4 зміни, між сторонами було прийнято рішення про те, що 4 зміна відбудеться до кінця, а 5-7 зміни не відбудуться взагалі, оскільки між Замовником та Виконавцем була досягнута згода про їх скасування у червні 2025 року.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано будь-яких доказів у розумінні статті 73 ГПК України, з яких вбачалося б досягнення між Замовником та Виконавцем згоди про скасування відповідних змін (5, 6 та 7) ще у червні 2025 року (тобто за 30 календарних днів до початку відповідної зміни) та визначало б обов`язок Виконавця повернути відповідно до умов пункту 5.5 Договору грошові кошти, які, в свою чергу, Замовник зобов`язаний був сплатити як сума авансу за кожну зміну.

При цьому даний аргумент відповідача (щодо досягнення ще у червні 2025 року між Замовником та Виконавцем згоди про скасування 5-7 змін) також оцінюється судом критично, позаяк відповідач сам собі протирічить, зазначаючи у відзиві про те, перші три зміни (1 зміна - 24.06-02.07.2025 року, 2 зміна - 03.07-11.07.2025 та 3 зміна - 12.07-20.07.2025) відбулися відносно добре, та були оплачені відповідачем, і тільки під час перебування 4 зміни (яка, в свою чергу, відбулася лише 21.07-29.07.2025) на території Аквакомплексу "Тюльпан", між Замовником та Виконавцем погіршилися відносини, пов`язані (як зазначає відповідач) з наданням позивачем послуги харчування під час перебування 4 зміни.

Водночас, за умовами пункту 5.7 Договору у разі зриву заїзду Замовником до 14 днів до дати заїзду Виконавець вправі не повертати перераховану Замовником попередню оплату, згідно з пунктом 4.2.1 цього Договору.

Доказів зворотного, а саме зриву кожного окремого заїзду (з 5-го по 7-й) з вини позивача як Виконавця, відповідачем не надано та матеріалами справи не спростовано.

Посилання ж відповідача у відзиві на позовну заяву на пункт 3.2 Договору (в контексті обов`язку сторін погоджувати одна з одною усі зміни умов заїзду, а також граничного строку, у який погоджені зміни не спричиняють за собою застосування штрафних санкцій) визнається судом необґрунтованим, оскільки, по-перше, у даному спорі позивач звернувся із позовом до відповідача не про стягнення штрафних санкцій, а по-друге, доказів погодження між сторонами скасування (відміни) заїздів 5-7 зміни у строк до 14 днів до дати кожного із заїздів, відповідачем не надано.

Наведені обставини стосується і заявленої до стягнення позивачем суми 21 200,00 грн у вигляді вартості проживання за 4 зміну за невикористані номери.

Як уже зазначалося та встановлено судом, під час заїзду 4 зміни в період 21.07-29.07.2025 перебувало 32 дитини, а отже невикористаними залишилися 40 місць з обумовлених Додатком 1 до Договору 72 місць за кожний заїзд.

Таким чином, за розрахунком суду, сума передоплати, яка мала бути сплачена за 40 місць за період заїзду 4 зміни складає: 103 680,00 грн (сума передоплати у розмірі 30 % за кожну зміну) / 72 (кількість місць за зміну) * 40 (кількість невикористаних місць) = 57 600,00 грн.

В свою чергу, позивач в межах заявлених позовних вимог просить стягнути з відповідача вартість проживання за 4 зміну за невикористані номери в сумі 21 200,00 грн.

Водночас, за змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених нею вимог.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином та у повній мірі не виконав, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 612 890,00 грн, що не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з Замовника заборгованості за Договором підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Довід відповідача про неотримання останнім вимоги позивача від 24.11.2025 про оплату заборгованості за Договором, визнається судом необґрунтованим, оскільки, виходячи з положень статті 124 Конституції України, у спірних правовідносинах законом не встановлено обов`язкового дотримання досудового порядку врегулювання спору як можливість звернення до суду.

Інший довід відповідача про відсутність в матеріалах позовної заяви відповідного Додатку № 2 до Договору, на який міститься посилання в пункті 4.1 Договору щодо визначення вартості послуг за Договором, також визнається судом необґрунтованим, оскільки така істотна умова як вартість надання послуг (проживання та харчування за добу), а також інші умови, як то кількість місць проживання, які закріплюються за відповідачем, та відповідний графік заїздів кожної зміни, визначено сторонами саме у Додатку 1 доданого позивачем до Договору, посилання на який також міститься у пункті 1.2 Договору. Отже, на переконання суду, посилання в пункті 4.1 Договору на Додаток під номером 2 є очевидною опискою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

За загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості для реалізації стандарту більшої переконливості (такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 645/5557/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначив про те, що реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фемілі Плейс Тревел" (89427, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 45197767) на користь фізичної особи-підприємця Форкош Адальберта Адальбертовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 612 890,00 грн (шістсот дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.) заборгованості, а також 7 354,68 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 68 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 18.05.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко