Рішення № 136623111, 15.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026м. ДніпроСправа № 904/4853/25

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "Теле-Ком", м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 49 587,76 грн., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн., інфляційної складової у розмірі 6 999,71 грн., 3% річних у розмірі 1 969,84 грн., пені у розмірі 308,09 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Теле-Ком" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 49 587,76 грн., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн., інфляційної складової у розмірі 6 999,71 грн., 3% річних у розмірі 1 969,84 грн., пені у розмірі 308,09 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/4853/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Приватне підприємство "Теле-Ком" є власником нежитлових приміщень № 21 (площею 56,6 кв.м.) та № 22 (площею 32 кв.м.), розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 36.

Позивач стверджує, що будинок № 36 по вул. Косіора є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщень відповідача № 21 та № 22.

Позивач вказав, що Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

Позивач наполягає на тому, що з 05.11.2021 сторони (надавач послуги та споживач) керуються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, від 21 серпня 2019 року №830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Тобто, за твердженням позивача, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Приватним підприємством "Теле-Ком" регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі Індивідуальний договір).

В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, за період з 02.11.2022 по 27.03.2025 надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 49 587,76 грн., а також у період з 01.06.2023 по 30.04.2025 надав послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 793,48 грн., що підтверджується актами про подачу та припинення подачі теплоносія та звітами про споживання.

Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 34 Індивідуального договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача. порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Приватного підприємства "Теле-Ком" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" з оплати спожитої теплової енергії у розмірі 49 587,76 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань, позивач нарахував до сплати інфляційну складову у розмірі 6 999,71 грн., 3% річних у розмірі 1 969,84 грн. та пеню у розмірі 308,09 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність у відповідача перед позивачем суми основної заборгованості за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у розмірі 49 587,76 грн. та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційної складової, 3% річних та пені відповідач вказав, що у претензії, що направлялась позивачем на його адресу, не було наведеного обґрунтованого розрахунку таких сум.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у розмірі 49 587,76 грн., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн., інфляційної складової у розмірі 6 999,71 грн., 3% річних у розмірі 1 969,84 грн., пені у розмірі 308,09 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (який обсяг теплової енергії був поставлений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена поставлена теплова енергія, у якому обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Приватне підприємство "Теле-Ком" є власником нежитлових приміщень № 21 (площею 56,6 кв.м.) та № 22 (площею 32 кв.м.), розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 36.

Будинок № 36 по вул. Косіора є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщень відповідача № 21 та № 22.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

З 05.11.2021 сторони (надавач послуги та споживач) керуються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, від 21 серпня 2019 року № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Тобто, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).

Згідно з п. 2 Індивідуального договору, останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття співвласниками багатоквартирного будинку № 36 по вул. Косіора рішення про вибір моделі договірних відносин з будь-яким постачальником теплової енергії та укладення відповідного договору.

За таких обставин, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Приватним підприємством "Теле-Ком" регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі Індивідуальний договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 51 Індивідуального договору, останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).

Згідно з п. 11 Індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за період з 02.11.2022 по 27.03.2025 надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 49 587,76 грн., а також у період з 01.06.2023 по 30.04.2025 надав послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 793,48 грн., що підтверджується актами про подачу та припинення подачі теплоносія (том 1 а.с. 19 - 27), звітами про споживання (том 1 а.с. 28 - 40).

Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З урахуванням п. 34 Індивідуального договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки.

За таких обставин, у Приватного підприємства "Теле-Ком" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" з оплати спожитої теплової енергії у розмірі 49 587,76 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн.

Після звернення позивача до суду з цим позовом відповідачем було оплачено вартість спожитої теплової енергії у розмірі 49 587,76 грн. та заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1666 від 05.09.2025, № 1670 від 08.09.2025, № 1673 від 10.09.2025, № 1675 від 11.09.2025, № 1676 від 12.09.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач фактично задовольнив вимоги позивача у позасудовому порядку, а також те, що оплата відбулась після звернення позивача до суду з цим позовом, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 49 587,76 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з п. 45 Індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 45 Індивідуального договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за загальний період з 03.01.2023 по 11.08.2025 у розмірі 308,09 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 308,09 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 969,84 грн. за період з 03.01.2023 по 11.08.2025 та інфляційну складову у розмірі 6 999,71 грн. за період з січня 2023 року по червень 2025 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 969,84 грн. та інфляційної складової у розмірі 6 999,71 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором від 05.10.2021 з додатковими угодами (том 1 а.с. 11 - 16), інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с. 17), рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 645 від 13.08.2008 (том 1, а.с. 18), актами про подачу та припинення подачі теплоносія (том 1 а.с. 19 - 27), добовими відомостями (том 1, а.с. 28 - 40), заявою від 17.02.2025 (том 1, а.с. 39), актом від 10.04.2025 (том 1, а.с. 40), рахунками - фактурами (том 1 а.с. 41 - 59), реєстром рахунків (том 1 а.с. 60 - 77), рішеннями Виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення тарифів (том 1, а.с. 78 - 83), наказами КПТМ "Криворіжтепломережа" (том 1, а.с. 84 - 89), претензією з доказами направлення (том 1, а.с. 94 - 95).

Обставини, на які посилається позивач, доводяться платіжними інструкціями (том 1, а.с. 105 - 109), претензією з додатками (том 1, а.с. 110 - 116).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 6 999,71 грн., 3% річних у розмірі 1 969,84 грн. та пені у розмірі 308,09 грн.

Провадження у справі № 904/4853/25 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 49 587,76 грн. та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн. слід закрити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі № 904/4853/25 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 49 587,76 грн. та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 793,48 грн. - закрити.

Стягнути з Приватного підприємства "Теле-Ком" (місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, б. 51А, кв. 34; ідентифікаційний код: 24995967) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (ідентифікаційний код: 03342184; місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9) інфляційну складову у розмірі 6 999,71 грн., 3% річних у розмірі 1 969,84 грн., пеню у розмірі 308,09 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.05.2026.

Суддя М.О. Ніколенко