Рішення № 136619841, 15.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/513/26

Провадження № 2/539/931/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.05.2026 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Гуменюк Г.М.

за участі секретаря судового засідання Ануфрієвої Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 7516,35грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області перебував відповідач ОСОБА_1 як отримувач пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб». Пенсія відповідачу була призначена згідно з виписки з акту огляду обласної транспортно-радіологічної медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №4114809 про встановлення третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби з 24.11.2023 по 31.10.2024. Починаючи з 01.11.2024 по 31.07.2025 виплата пенсії по третій групі інвалідності була продовжена на період дії військового стану у відповідності до пп.14-6.1 розділу ХV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2025 №15/25/44/ВП, яка надійшла до ГУ ПФУ в Полтавській області 23.01.2025 року, гр. ОСОБА_1 група інвалідності не встановлена. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не був визнаний інвалідом, виникла переплата пенсії з 01.02.2025 по 28.02.2025 в сумі 7516,35 грн. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 15.02.2025 №1600-0404-8/14888 відповідачу було повідомлено про дану переплату з проханням повернути дані кошти добровільно. На даний час відповідачем кошти не внесено на рахунок ГУ ПФУ в Полтавській області, що і стало причиною звернення до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.03.2026 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подано заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги просять задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав.

На підставі вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до копії виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ №4114809 відповідачу ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 24.10.2023 року до 01.11.2024 року, пов`язану з проходженням військової служби.

Згідно протоколу за пенсійною справою 1601024440 від 28.10.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України №15/25/44/ВП від 16.01.2025 року ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено.

Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601024440 визначено, що за лютий місяць 2025 року здійснено виплату 7516,35 грн. пенсії.

З метою досудового врегулювання спору та повернення переплати пенсії управлінням відповідачу направлено лист №1600-0404-8/14888 від 24.02.2025 року про повернення коштів, проте кошти не надходили.

Отже, з 01.02.2025 року по 28.02.2025 року відповідачу нараховувалась та виплачувалась пенсія, право на яку відсутнє.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо повернення надміру виплаченої відповідачу пенсії, яка, була призначена та виплачувалась за період з 01.02.2025 року по 28.02.2025 безпідставно.

Про утворення переплати пенсії ОСОБА_1 повідомлено листом №1600-0404-8/14888 від 24.02.2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного листа.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно приписів ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 р. № 6-4.

Відповідно до пункту 3 Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються па підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії повертається пенсіонером добровільно або стягується на підставі рішень пенсійного органу чи в судовому порядку.

В цілях вирішення спору в досудовому порядку на адресу відповідача направлявся лист, в якому повідомлено розмір переплати пенсії та необхідність її сплатити на рахунок Управління, однак зазначене повідомлення залишено без відповідного реагування.

Згідно із ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язання повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно висновків, які викладені у постанові Верховного Суду України Верховного суду України від 02.07.2014 № 6- 91цс14, за змістом частини першої ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Аналіз положень ст.1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою пенсія не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Отже, виходячи із характеру та суті даного спору, вимог діючого законодавства, суд вважає, що обов`язковому доказуванню під час розгляду даної справи підлягає факт рахункової помилки позивача при виплаті пенсії відповідачу та недобросовісності (зловживань) з його боку.

На правильне застосування вказаних норм звертав увагу Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі №545/163/17.

Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми пенсії передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо є рахункова помилка позивача при виплаті пенсії та така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

З огляду на зазначене вище, беручи до уваги всі обставини справи, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для встановлення порушеного права позивача та його захисту в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» («Suominen v. Finland», заява №37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, п. 30).

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що оскільки, відповідач доказів щодо погашення переплати пенсії не надав, не спростував того, що з його боку як набувача пенсії присутня недобросовісність, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суму надмірно виплаченої пенсії у розмірі 7516,35грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 259, 263- 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суму надмірно отриманих коштів в розмірі 7516,35грн. (сім тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 35 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження; 36000, м.Полтава, вул.Гоголя, 34.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк