Рішення № 136619792, 15.05.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/388/26

Провадження № 2/553/871/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Гресь А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Лесі Олександрівни до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про визнання трудових відносин припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 року представник позивача звернулась до суду з цивільним позовом до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про визнання трудових відносин припиненими. В позовній заяві вказує на те, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою у зв`язку із збройною агресією російської федерації. Зараз фактично проживає у м. Полтава, що підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО № 1602-5003187188 від 25.03.2024 року та є пенсіонером згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 08.12.2009 р. Наказом № 70к від 13.04.2009 р. позивача 01.12.2015 р. прийнято на посаду прохідника підземного (запис трудової книжки №30) ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Згідно записів трудової книжки № НОМЕР_2 та № 32 був переведений машиністом підземних установок та учнем гірничого з ремонту горних виробок підземного відповідно. Юридична та фактична адреса відповідача: АДРЕСА_1 . За даною адресою позивач виконував свої трудові обов`язки. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, м. Вугледар Вугледарської міської територіальної громади Донецької області, на території якого розташоване Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», з 01.10.2024 року віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. У відповідь на адвокатський запит представником позивача отримано лист Міністерства енергетики України № 26/1.5-8.3-824 від 13.01.2026 року, де зазначається, що до окупації, безпосередньо з початку активної фази російської агресії 24.02.2022 року, м. Вугледар відносилось до території активних бойових дій, що унеможливило повноцінну евакуацію матеріальних цінностей, документації та архівів ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на безпечну територію. У зв`язку із зазначеними обставинами та неможливістю відновлення виробничої діяльності, пов`язаною з особливостями роботи вугледобувної галузі, перереєстрація ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на підконтрольній українській владі території не здійснювалась. Таким чином, підприємство не здійснює діяльності на підконтрольній території України. З довідки Пенсійного фонду України форма ОК-5 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування» щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 встановлено, що з травня 2022 року позивач не отримував заробітну плату та роботодавцем страхувальником за кодом ЄДРПОУ 34032208 не сплачувались страхові внески. У позивача відсутній зв`язок з підприємством на даний момент. У своєму листі Міненергетики зазначає, що на даний час, питання припинення дії трудового договору між гр. ОСОБА_1 та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» має вирішуватись відповідно до норм чинного законодавства шляхом звернення до адміністрації вказаного підприємства. Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 11.03.2024 № 7-к/к тимчасово виконання обов`язків директора Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» покладено на ОСОБА_2 . Електронні адреси для листування з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»: dpud1@ukr.net, ugnodon1@gmail.com. Таким чином, наразі м. Вугледар є тимчасово окупованою територією, де органи влади України не здійснюють свої повноваження, тому подати письмову заяву про звільнення позивач не мав можливості, адреса релокації відповідача невідома. Поштова кореспонденція для відправки на окуповану територію не приймається. Ще 04.11.2025 року позивачем написано заяву про звільнення, керуючись ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв`язку з переїздом на нове місце проживання з 06.11.2025 року. Заяву про звільнення відправлено на електронну адресу відповідача, про яку зазначає Міненергетики України у своєму листі: dpud1@ukr.net, що підтверджується знімком екрану з електронної пошти, що додано до матеріалів позовної заяви. Станом на січень 2026 року відповіді на лист не надійшло. Припинення трудового договору необхідно позивачу для подальшого зняття всіх обмежень стосовно його пенсії органами ПФУ як працюючого пенсіонера (індексування його пенсійних виплат тощо). Жодних відносин у позивача з відповідачем немає, він не отримує коштів та не працює, не перебуває в простої. Позивач хотів скористатися можливістю звільнення через центр зайнятості, однак отримав лист № 16/46/2661-25 від 27.10.2025 року Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, однак при зверненні до Філії з наміром розірвати трудові відносини з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» позивач надав пенсійне посвідчення, що підтверджує його статус пенсіонера. Таким чином, центр зайнятості зазначає, що враховуючи норми чинного законодавства позивач позбавлений права набувати статус безробітного, що унеможливлює застосування механізму припинення трудових відносин в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання відповідну заяву. Таким чином, реалізувати своє право на звільнення в адміністративному порядку позивач не має можливості і єдиним способом захисту його прав є звернення до суду. Просить суд: визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208) припиненими з 06.11.2025 року у зв`язку із звільненням з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без їх участі, в якій зазначили, що позов підтримують, просять задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву. Також відповідача згідно з ч. 10 ст. 187 ЦПК України повідомлено про розгляд справи судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою у зв`язку із збройною агресією російської федерації. Зараз фактично проживає у м. Полтава, що підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО № 1602-5003187188 від 25.03.2024 року та є пенсіонером згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 08.12.2009 р. Наказом № 70к від 13.04.2009 р. позивача 01.12.2015 р. прийнято на посаду прохідника підземного (запис трудової книжки №30) ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». Згідно записів трудової книжки № НОМЕР_2 та № 32 був переведений машиністом підземних установок та учнем гірничого з ремонту горних виробок підземного відповідно. Юридична та фактична адреса відповідача: АДРЕСА_1 . За даною адресою позивач виконував свої трудові обов`язки. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, м. Вугледар Вугледарської міської територіальної громади Донецької області, на території якого розташоване Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», з 01.10.2024 року віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. У відповідь на адвокатський запит представником позивача отримано лист Міністерства енергетики України № 26/1.5-8.3-824 від 13.01.2026 року, де зазначається, що до окупації, безпосередньо з початку активної фази російської агресії 24.02.2022 року, м. Вугледар відносилось до території активних бойових дій, що унеможливило повноцінну евакуацію матеріальних цінностей, документації та архівів ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на безпечну територію. У зв`язку із зазначеними обставинами та неможливістю відновлення виробничої діяльності, пов`язаною з особливостями роботи вугледобувної галузі, перереєстрація ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на підконтрольній українській владі території не здійснювалась. Таким чином, підприємство не здійснює діяльності на підконтрольній території України. З довідки Пенсійного фонду України форма ОК-5 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування» щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 встановлено, що з травня 2022 року позивач не отримував заробітну плату та роботодавцем страхувальником за кодом ЄДРПОУ 34032208 не сплачувались страхові внески. У позивача відсутній зв`язок з підприємством на даний момент. У своєму листі Міненергетики зазначає, що на даний час, питання припинення дії трудового договору між гр. ОСОБА_1 та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» має вирішуватись відповідно до норм чинного законодавства шляхом звернення до адміністрації вказаного підприємства. Відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 11.03.2024 № 7-к/к тимчасово виконання обов`язків директора Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» покладено на ОСОБА_2 . Електронні адреси для листування з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»: dpud1@ukr.net, ugnodon1@gmail.com. Таким чином, наразі м. Вугледар є тимчасово окупованою територією, де органи влади України не здійснюють свої повноваження, тому подати письмову заяву про звільнення позивач не мав можливості, адреса релокації відповідача невідома. Поштова кореспонденція для відправки на окуповану територію не приймається. Ще 04.11.2025 року позивачем написано заяву про звільнення, керуючись ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв`язку з переїздом на нове місце проживання з 06.11.2025 року. Заяву про звільнення відправлено на електронну адресу відповідача, про яку зазначає Міненергетики України у своєму листі: dpud1@ukr.net, що підтверджується знімком екрану з електронної пошти, що додано до матеріалів позовної заяви. Станом на січень 2026 року відповіді на лист не надійшло. Припинення трудового договору необхідно позивачу для подальшого зняття всіх обмежень стосовно його пенсії органами ПФУ як працюючого пенсіонера (індексування його пенсійних виплат тощо). Жодних відносин у позивача з відповідачем немає, він не отримує коштів та не працює, не перебуває в простої. Позивач хотів скористатися можливістю звільнення через центр зайнятості, однак отримав лист № 16/46/2661-25 від 27.10.2025 року Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, однак при зверненні до Філії з наміром розірвати трудові відносини з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» позивач надав пенсійне посвідчення, що підтверджує його статус пенсіонера. Таким чином, центр зайнятості зазначає, що враховуючи норми чинного законодавства позивач позбавлений права набувати статус безробітного, що унеможливлює застосування механізму припинення трудових відносин в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання відповідну заяву. Таким чином, реалізувати своє право на звільнення в адміністративному порядку позивач не має можливості і єдиним способом захисту його прав є звернення до суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

У рішенні Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004 зазначається, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України).

Частиною першою статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до положень статей 47, 48 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Правила ведення трудових книжок, внесення записів та їх виправлення у трудових книжках працівників мають виконуватися з урахуванням чітко визначених правил встановлених Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерством юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.27 Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час позивач не має фактичної можливості направити поштою заяву про звільнення, оскільки листування з територіями, де ведуться активні бойові дії, не здійснюється і фактичне місце розташування роботодавець не змінював.

Усі визначені законодавством вимоги позивачем дотримано.

На теперішній час рішення про звільнення позивача з роботи відповідачем не прийнято, відповідний запис до трудової книжки не внесено.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 77-81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 36, 38, 47 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Лесі Олександрівни до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ) та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, 85670, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4) припиненими з 06.11.2025 року у зв`язку із звільненням з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Р. І. Тимчук