Рішення № 136619014, 18.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3877/26

Провадження №2-о/367/214/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю: секретаря Колодезної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінська міська рада Київської області, про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла зазначена заява.

В обґрунтування підстав звернення до суду ОСОБА_1 зазначає про те, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.07.2019 року, виданого згідно з рішенням від 18.06.2019 року за № 9218, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (нині померлому) та ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/3 частина вищевказаної квартири та автомобіль марки «PEUGEOT» номерний знак НОМЕР_2 червоного кольору, дата реєстрації: 16.08.2023 року, власником якого згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_3 .

Зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі починаючи з 30 жовтня 1992 року по 14 квітня 2010 року.

06.06.1995 року заявниця разом із чоловіком зареєстрували місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстровані і до цього часу. Разом з ними проживав і син заявниці від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У 2010 році наші відносини з чоловіком погіршились через його стосунки з іншою жінкою та 14.04.2010 року шлюб було розірвано. 3 2010 року по 2014 року колишній чоловік заявниці - ОСОБА_3 у квартирі не проживав, так як мешкав з іншою жінкою за іншою адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 29 років помер син заявниці ОСОБА_5 . Ця трагедія зблизила заявницю з колишнім чоловіком, вони відновили спілкування та у січні 2014 року ОСОБА_3 повернувся в спільну квартиру, де вони знову стали проживати однією сім`єю як чоловік та дружина.

Вже після відновлення подружніх відносин вони разом приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Також в приватизації прийняла участь дружина (вдова) сина заявниці - ОСОБА_2 .

Таким чином, починаючи з січня 2014 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали у цивільному шлюбі, мали спільний бюджет та вели спільне господарство, постійно проживали у приватизованій ними квартирі, вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет, несли спільні витрати на життєві потреби родини.

У 2023 році вони придбали автомобіль марки PEUGEOT номерний знак НОМЕР_2 червоного кольору, дата реєстрації - 16.08.2023 року.

Також разом вони зробили косметичний ремонт у кімнаті № 2 площею 19,0 м.кв., купували побутову техніку та інші предмети домашнього вжитку, несли спільні витрати по утриманню даного житла.

В іншій житловій кімнаті №3, площею 11,3 кв.м. проживає невістка заявниці - ОСОБА_6 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 .

Восени 2025 року цивільний чоловік заявниці - ОСОБА_3 раптово захворів та після проходження необхідних обстежень у нього було виявлено злоякісне новоутворення.

Вказує, що їздила з чоловіком по лікарям поки він проходив необхідні обстеження, а потім доглядала за ним вдома у їх квартирі аж до його смерті.

Похованням свого цивільного чоловіка також займалась заявниця, займалась організацією процесу та понесла усі пов`язані з цим втрати.

Додає, що факт спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю починаючи з 2014 року і до його смерті підтверджується Актом депутата Ірпінської міської ради Антонюк Є.П. від 19.02.2025 року та їх спільними сімейними фотографіями, які додаються до заяви.

Зазначає, що крім того, дані обставини додатково будуть підтверджені показами свідків під час розгляду судом даної справи.

Додає, що після смерті ОСОБА_3 у визначений законом строк заявниця звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Мошкіної К.С. із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу до майна померлого за № 53/2025.

У відповідь на своє звернення ОСОБА_1 отримала відповідь приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Мошкіної К.С. за № 12/02-14 від 20.01.2026 року, з якої вбачається, що для оформлення її спадкових прав необхідно встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом п`яти років до часу відкриття спадщини, який має бути встановлений рішенням суду.

Зважаючи на те, що починаючи з січня 2014 року та по день смерті ОСОБА_3 , заявниця проживала з ним однією сім`єю, то відповідно до положення ст.1264 ЦК України має право на спадкування як спадкоємець четвертої черги за законом.

З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою та просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з 14 січня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 року за вказаною заявою відкрито окреме провадження у цивільній справі.

Ухвалою суду від 29.04.2026 року витребувано у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Мошкіної К.С. (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ярославська, 3, офіс 17) належним чином засвідчену копію спадкової справи №53/2025, заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані докази судом отримані.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явились. 06.05.2026 року адвокат Чайка І.В., яка діє від імені та у інтересах заявниці ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідків, заяву підтримала та просила її задовольнити.

10.04.2026 від представника заінтересованої особи - ОСОБА_8 до суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника за доказами, наявними у матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , про що 05.12.2025 року складено відповідний актовий запис №383.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 06.12.2025 року про прийняття спадщини, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Мошкіною К.С. заведено спадкову справу до щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 за №53/2025.

Як вбачається із копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.07.2019 року, виданого згідно з рішенням від 18.06.2019 року за №9218, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить квартира кв. АДРЕСА_1 .

Згідно з наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, померлому ОСОБА_3 належав автомобіль марки «РEUGEOT» моделі «407» державний номерний знак НОМЕР_2 червоного кольору, дата реєстрації - 16.08.2023 року.

Листом-роз`ясненням від 20.01.2026 року за №10/02-14 приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Мошкіна К.С. у відповідь на усне звернення ОСОБА_1 з питань права на спадкування щодо майна, яке належало ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , повідомила заявницю про необхідність звернення до суду для належного підтвердження факту проживання однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 ..

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , 30.10.1992 року зареєстрували шлюб, про що 30.10.1992 року складено відповідний актовий запис №274, та підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Згідно з копією свідоцтва серія НОМЕР_5 від 14.04.2010, шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний, про що складено відповідний актовий запис актовий запис №85.

З наявного у матеріалах справи повного витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, встановлено що ОСОБА_3 немає ані власних ані усиновлених дітей.

Із наявної у матеріалах копії спадкової справи, заведеної до майна померлого встановлена відсутність складених та посвідчених заповітів від імені ОСОБА_3 . Поряд з цим встановлено, що свідоцтва про право на спадщину до майна померлого ОСОБА_3 не видавались.

Як вбачається, зареєстроване місце проживання померлого ОСОБА_3 з 06.06.1995 року значиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою додатково підтверджується відповідною відміткою про місце проживання у паспорті громадянина України ОСОБА_10 .. Як вбачається, останній знятий з реєстрації місця проживання за вказаною адресою 05.12.2025 року.

При цьому, згідно з наявною копією витягу з реєстру територіальної громади, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання заявниці ОСОБА_1 з 06.06.1995 року також значиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.07.2019 року, виданого згідно з рішенням від 18.06.2019 року за №9218, квартира за АДРЕСА_1 , була приватизована та дійсно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

На підтвердження викладених у заяві обставин щодо спільних витрат по утриманню вказаного житла, заявницею долучено копії товарного чеку від 12.04.2021 року та видаткової накладної від 17.02.2021 року.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 21.10.2025 року у ОСОБА_3 було діагностовано злоякісне новоутворення основи черепа з поширенням інтракраніального та в проекцію внутрішньої сонної артерії праворуч, підскроневу ямку, носоглотку праворуч.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, замовником поховання ОСОБА_3 згідно з договором-замовленням №00169 від 03.12.2025 року, була заявниця ОСОБА_1 .. Вартість послуги склала 2987, грн. Оплата наданої послуги підтверджується долученою до справи копією квитанції.

Крім того, свідоцтво про поховання померлого ОСОБА_3 видано на ім`я заявниці ОСОБА_1 ..

З акту депутата Ірпінської міської ради від 19.02.2026 року, складеного за результатами звернення заявниці ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що власниками вказаної квартири на праві спільної часткової власності є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.07.2019 року. Після розлучення з ОСОБА_1 у 2010 році ОСОБА_3 виїхав з вказаного житла та з іншою жінкою за іншою адресою проживання. У січні 2014 року ОСОБА_3 після примирення із ОСОБА_1 повернувся мешкати у вказану квартиру, де знову стали проживати однією сім`єю. З 2014 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній разом із заявницею ОСОБА_1 постійно проживали однією сім`єю, мали спільний бюджет, спільний побут та вели спільне господарство. За час спільного проживання за спільний бюджет було зроблено косметичний ремонт у кімнаті площею 19,0 м.кв., купували побутову техніку та інші предмети домашнього вжитку, несли спільні витрати по утриманню даного житла. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , його похованням займалась цивільна дружина ОСОБА_1 , яка взяла на себе усі витрати з організації поховання та оплатила ритуальні послуги.

Вказані у акті обставини засвідчені підписами сусідів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

З копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 від 03.12.2011 року, син заявниці - ОСОБА_5 зареєстрував шлюб із ОСОБА_14 , про що складено відповідний актовий запис №2970.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син заявниці ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 , про що 25.11.2013 року складено відповідний актовий запис №454.

Так, після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_2 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , про що 26 липня 2022 року складено відповідний актовий запис №282. Прізвище останньої після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ».

У наданих суду письмових пояснення свідок ОСОБА_16 , пояснила, що вона є невісткою ОСОБА_1 та вдовою її померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 сина ОСОБА_5 .. Вказала, що проживають разом у квартирі АДРЕСА_1 , співвласником якої вони стали у порядку приватизації. Підтвердила, що заявниця ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі із померлим ОСОБА_3 до 2010 року. Після припинення шлюбних відносин останній проживав у місті Києві разом з іншою жінкою. У 2014 році після примирення ОСОБА_3 повернувся до родини та почав проживати разом із ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловік і дружина аж до його смерті. Додала, що 2019 року ними було приватизовано вказану вище квартиру як спільну часткову власність. Вказала, що похованням ОСОБА_3 займалась заявниця ОСОБА_1 ..

У наданих суду письмових пояснення свідок ОСОБА_11 , яка проживає у АДРЕСА_3 , вказала, що є сусідкою ОСОБА_1 .. По суті справи підтвердила те, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 будучи офіційно розлученими, проживали однією сім`єю як чоловік та дружина у квартирі АДРЕСА_1 , починаючи з 2014 року та по день смерті ОСОБА_3 , який помер у грудні 2025 року . Вказала, що їй відомо про те, що після примирення ними була приватизована вказана квартира. Додала, що влітку 2025 року ОСОБА_3 раптово захворів на онкологічне захворювання. ОСОБА_1 їздила разом з ним по лікарнях, доглядала за ним, а після смерті займалась його похованням.

У наданих суду письмових пояснення свідок ОСОБА_17 , яка проживає у АДРЕСА_4 , вказала, що є сусідкою ОСОБА_1 та проживає поверхом вище. Вказала, що знає родину ОСОБА_18 з часу заселення в будинок. У шлюбі останні перебували близько 20 років, після чого розлучились, оскільки чоловік пішов жити до іншої жінки, та проживав у місті Києві близько 3-4 років. Після смерті сина заявниці, ОСОБА_3 повернувся у сім`ю, після чого вони разом із заявницею почали проживати однією сім`єю аж по день смерті ОСОБА_3 . Додала, що час спільного проживання ними був придбаний автомобіль та приватизована квартира у якій вони проживали.

Факт спільного проживання заявниці із померлим ОСОБА_3 , окрім досліджених доказів та наданих свідками показань, додатково підтверджуються долученими до матеріалів справи фото-знімками, зокрема з дня святкування реєстрації шлюбу ОСОБА_19 та ОСОБА_20 26.07.2022 року, та родинними фото за 2023-2024 року.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено право спадкоємця прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Установлення юридичних фактів сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України: "У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини". Факт проживання спадкоємця зі спадкодавцем та строк такого проживання має бути встановлений судом.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 Сімейного кодексу Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання з спадкодавцем однією сім`єю.

Згідно роз`яснень, викладених п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 6рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Отже, з огляду на вищевикладене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, надані пояснення свідків, суд знаходить достовірно встановленим факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з 2014 року постійно проживали однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , що становить більш ніж дев`ять років до часу відкриття спадщини. Вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, мали спільний бюджет, купували майно для спільного користування, брали спільну участь у витратах та утриманні житла, надавали взаємну допомогу один одному, тому заява про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81,258, 259, 264, 265,268, 293, 315,319 ЦПК України, ст. 1264 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінська міська рада Київської області, про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини,- задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Ірпінська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 04360600, місце знаходження за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок 2-а.

Повне рішення проголошено 18 травня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий