Ухвала суду № 136618555, 18.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7424/26

Провадження № 2/357/6029/26

У Х В А Л А

18.05.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) ОСОБА_2 ; 2) Білоцерківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Мачковський Віталій Сергійович, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частку в майні в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить: 1) визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, (кадастровий номер 3210300000:06:015:0261, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наступним чином: за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - 69/100 часток; за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 31/200 часток, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - 31/200 часток; 2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована та проживає за адресою по АДРЕСА_2 , право власності на частку у розмірі 69/100 (шістдесят дев`ять сотих) часток земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 3210300000:06:015:0261), цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ціна позову визначається з урахуванням ст. 176 ЦПК України. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 вказаної статті, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

У даній справі предметом спору є визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку та визнання права власності на 69/100 часток вказаної земельної ділянки.

З позовної заяви вбачається, що остання містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Згідно з довідкою Фонду державного майна України № 201-20260323-0011386797 від 23.03.2026 про оціночну вартість об`єкта нерухомості, вартість спірної земельної ділянки становить 395 519, 32 грн.

Позивачем ОСОБА_1 на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжної інструкції «ОТПбанк» від 14.04.2026 на суму 2 729,08 грн.

За таких обставин, на підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати суду докази (квитанцію) про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру окремим платіжним документом в розмірі 1 331,20 грн (3328 х 0,4) або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Окрім цього, відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

В силу ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільній справі є позивач і відповідач, які на час участі у справі, відповідно до ст.ст. 46-47 вказаного Кодексу, мають володіти цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю.

У свою чергу, цивільну процесуальну правоздатність мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також, неповнолітні, у випадках, прямо передбачених законом.

Таким чином, позов може бути пред`явлено тільки особою, яка на час вчинення названої процесуальної дії володіє цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю та, яка звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за правилами ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У позовній заяві позивачем жодним чином не обґрунтовано та/або не вказано правову підставу обраного способу захисту порушеного/невизнаного права, яке підлягає захисту саме шляхом визначення відповідних часток у спільному сумісному майні за: 1) ОСОБА_3 ; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 , враховуючи, що правоздатність ОСОБА_3 припинилась у момент її смерті, а ОСОБА_2 не є позивачем у даній справі.

За таких обставин, позивачу слід обрати належний спосіб захисту її цивільних прав та інтересів, визначити належний склад учасників справи та звернути увагу на розмір судового збору, який необхідно сплатити при зверненні до суду.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про прийняття зустрічної позовної заяви, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 13, 175, 176, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позову протягом чотирьох днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов