Рішення № 136618524, 18.05.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/320/26

Провадження № 2/293/435/2026

18 травня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.

секретар судового засідання Крисюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВУ

09.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.03.2018 у розмірі 64050,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що 12.03.2018 між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «Креді Агріколь банк» укладений кредитний договір №6/2857245, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 83022,00грн. строком на 60 місяців - з 12.03.2018 по 11.03.2023. Відповідно до п.2.1. кредитного договору, з метою обслуговування кредиту АТ «Креді Агріколь банк» відкрив позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості №29098000471583 в банку.

Зазначає, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, зокрема не здійснює повернення кредиту згідно з графіком платежів по кредиту. 23.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал спліт» укладено договір відступлення права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №№6/2857245 від 12.03.2018.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також витрати по оплаті судового збору.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.03.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 11.03.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 11.03.2026 відкрито провадження у справі №293/320/26, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 07.04.2026.

07.04.2026 судове засідання відкладено на 18.05.2026 у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

18.05.2026 позивач в судове засідання не прибув. Про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком. Представник позивача ОСОБА_2 27.03.2026 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі (а.с. 167).

Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув в судове засідання. Причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, про день та час розгляду справи повідомлявся встановленим порядком (а.с. 165,173).

У постанові від 14.03.2020 днів у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 13.04.2026.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 18.05.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що 12.03.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь банк» укладений кредитний договір №6/2857245, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в сумі 83022,00грн. строком на 60 місяців - з 12.03.2018 по 11.03.2023 (а.с.12-16).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (додаток №1 до договору), як день повернення кредиту.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно договору та правил надання споживчого кредиту в ПАТ «Креді Агріколь банк» та умов страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті банку www.credit-agricole.ua.

Відповідно до п. 1.3. договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (надалі - проценти): щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка) за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - комісія) щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 договору.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору з метою обслуговування кредиту банк відкриває позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № №29098000471583 в банку.

Відповідно до п. 2.3 договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що він у письмовій формі і повному обсязі отримав від банку інформацію, визначену Законом України «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання.

Відповідно до підпунктів п. 5 договору, умови страхування: страхова сума - 79370,94 грн. 94 коп.; сума страхової премії (сплачується одноразово у дату укладення договору) - 3 651,06 грн.; страховий тариф - 4,600%; дата початку страхування 00 год.00 хв. 12.03.2018 - дата закінчення страхування: 24 год. 00 хв. 11.03.2023.

Відповідно до п. 5.8 договору, предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника/застрахованої особи, що не суперечить законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю страхувальника/ застрахованої особи.

Відповідно до п. 5.9 договору, сторони домовились, що в рамках програми страхування на випадок смерті страховика виплата здійснюється одноразово банку як вигодонабувачу в розмірі заборгованості страхувальника за кредитним договором (включаючи кредит, нараховані та не сплачені проценти, комісії, штрафи, пеню тощо) на дату смерті страхувальника, але не менше ніж 10% від страхової суми, встановленої договором страхування.

Відповідно до п.п. 6.1. договору, шляхом підписання договору позичальник/ страхувальник підтверджує, що він в день укладення договору особисто отримав свій примірник договору; умови договору йому зрозумілі; з Правилами з Правилами страхування та Програмою страхування, що розміщені на офіційному сайті банку та офіційному сайті страховика, ознайомлений, приймає та погоджується; з тарифами банку і страховика ознайомлений та згодний.

На виконання умов договору, АТ «Креді Агріколь банк» перерахувало позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 79370,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №21860216-1 від 12.03.2018 (а.с.17).

Згідно виписки з рахунку № НОМЕР_1 , клієнт ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач погашав заборгованість за кредитним договором до березня 2022 року (а.с.40-87).

За розрахунком АТ «Креді Агріколь банк» заборгованість за кредитним договором №6/2857245 станом на 04.03.2026 становить 64050,89грн., з яких: 26836,28грн. - заборгованість за основним боргом, 12115,91 грн. - заборгованість за відсотками, 25098,70 грн. - заборгованість за комісією (а.с.11).

23.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт» та Акціонерне товариство «Креді Агріколь банк» уклали договір про відступлення права вимоги №3-2023 (з додатками), за умовами якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами, наведеними у реєстрі прав вимог, та сплатив первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с. 99-114).

Як вбачається з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги №3-2023, який містить реєстр прав вимог №1 від 26.01.2023, первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржників, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6/2857245 від 12.03.2018 у розмірі 64050,89грн. (а.с. 126).

27.01.2023 позивач ТОВ «Глобал спліт» здійснило оплату договору про відступлення права вимоги №3-2023 від 23.01.2023, що підтверджується платіжним дорученням №50(#1173668856111) від 27.01.2023 (а.с.136).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 12.03.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь банк» укладений кредитний договір №6/2857245, відповідно до якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в сумі 83022,00грн. строком на 60 місяців - з 12.03.2018 по 11.03.2023.

Перерахування коштів позичальнику згідно умов кредитного договору № 6/2857245 від 12.03.2018 позивач підтвердив платіжною інструкцією №21860216-1 від 12.03.2018, а також виписками з рахунку, що містяться в матеріалах справи.

Згідно договору №3-2023 про відступлення права вимоги від 23.01.2023 та реєстром прав вимоги №1 від 26.01.2023 право вимоги за кредитним договором №6/2857245 від 12.03.2018 перейшло до позивача ТОВ «Глобал спліт».

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості.

Зазначену вимогу ОСОБА_1 проігнорував та її вимоги не виконав. Доказів, які спростовували наведені обставини, ОСОБА_1 не подав.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач, як правонаступник кредитора за договором №6/2857245 від 12.03.2018 щодо позичальника ОСОБА_1 набув права на отримання від останнього кредитної заборгованості.

Щодо стягнення комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості нарахованої АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал спліт» за період з 12.03.2018 по 11.03.2023, слід зазначити наступне.

10.06.2017 набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором №6/2857245 від 12.03.2018, що передбачене 1.3.2. договору покладалося на Акціонерне товариство «Креді Агріколь банк», але позивачем не подано доказів здійсненням такого обслуговування під час дії вказаного договору, зокрема, що вони здійснювали електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надавали інформацію щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформували ОСОБА_1 про виникнення простроченої заборгованості, консультували ОСОБА_1 (як усно, так і письмово) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не довів факту обслуговування кредитної заборгованості Акціонерним товариством "Креді Агріколь банк», а тому вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 25098,70грн. є безпідставною.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт» підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за основним боргом та відсотками за користування кредитом у сумі 38952,19 грн.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1619,00грн.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт» заборгованість за кредитним договором №6/2857245 від 12.03.2018 в розмірі 38952 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 19 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1619 (одна тисяча шістсот дев`ятнадцять) грн.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»

адреса місцезнаходження: 01135, м.Київ, вул. Казарменна, 4Г

код ЄДРПОУ 41904846

Відповідач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ