Ухвала суду № 136618271, 18.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7560/25

2-з/296/18/26

У Х В А Л А

"18" травня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоуса Романа Андрійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності, -

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білоус Роман Андрійович, звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (бокс для автомобілів) літ «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (бакс для автомобілів) літ «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер запису про право власності: 29487767.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04 серпня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21 жовтня 2025 року у даній справі закрито підготовче судове засідання.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 02.12.2025 зупинено провадження у цивільній справі №296/7560/25 - до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №296/11081/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 27.03.2026 поновлено провадження у цивільній справі №296/7560/25.

15.05.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоуса Романа Андрійовича надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (бокс для автомобілів) літ «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим компетентним органам та особам вчиняти дії щодо відчуження цього майна.

В обгрунтування заяви вказує, що на даний час жодних перешкод у ОСОБА_2 щодо реалізації, чи будь-яким іншим способом відчуження цього майна не має. ОСОБА_2 може, з метою зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду в цій справі, відчужити спірне нерухоме майно без будь-яких перешкод. Тому існує реальна небезпека невиконання рішення суду в цій справі, якщо заходи забезпечення позову вжиті не будуть. В постанові Верховного Суду у справі № 296/11081/19 не наведено мотивів, якими б скасовувались доводи судів першої та апеляційної інстанції у справі № 296/11081/19, зокрема щодо припинення основного зобов`язання позивача в силу 599 ЦК України тощо. Оскільки основне зобов`язання припинилося 10 грудня 2015 року, іпотека за договором іпотеки є припиненою.

У відповідності до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) викладено такий висновок: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.».

Отже, під час дослідження судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у ній є, зокрема, витребування нежитлової будівлі загальною площею 178,9 кв.м, літ. «Р-2», з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки № 182243058 від 24.09.2019, нежитлова будівля загальною площею 178,9 кв.м, літ. «Р-2», реєстраційний номер 1723520318101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,- належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 3264 від 17.12.2018.

Враховуючи досліджені матеріали справи та предмет позову, суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 178,9 кв.м, літ. «Р-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1723520318101, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, накладення арешту на вказане майно включає в себе заборону вчинення будь - яких правочинів щодо спірного майна, реєстрації, розпорядження майном, а тому не потребує додаткової деталізації.

За таких обставин, заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоуса Романа Андрійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності, - задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлову будівлю загальною площею 178,9 кв.м, літ. «Р-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1723520318101.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову невідкладно надіслати учасникам справи та до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Б. Лятошинського, 15-Б).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Повний текст ухвали складено: 18.05.2026.

Суддя М. В. Петровська