Ухвала суду № 136617167, 18.05.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/671/26

Судове провадження № 1-кп/938/109/26

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

18 травня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2025 за №12025181010002244, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Верховинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України.

Ухвалою судді від 13.05.2026 по даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачені, захисник обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 . Інші учасники в підготовче засідання не з`явилися, рішення про можливість розгляду у підготовчому судовому засіданні конкретно визначених питань у відсутності цих учасників прийнято ухвалою суду від 18.05.2026.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, яке обґрунтовує тим, що дія запобіжного заходу закінчується 21.05.2026 до закінчення судового розгляду, і на даний час не перестали існувати ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій насильницького характеру щодо військовозобов`язаних, що підриває авторитет Збройних Сил України та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, впливати на свідків і потерпілих, чинити перешкоди судовому розгляду шляхом спілкування з іншими особами, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення протиправних дій, пов`язаних із насильством над військовозобов`язаними, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу. А тому переконаний, що ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою без визначення розміру застави, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Крім того, захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_8 , 18.05.2026 подала клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 є раніше не судимим, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, та офіційно працював до затримання, з початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ, за час перебування під вартою жодних зауважень або порушень процесуальних обов`язків не мав. Станом на день подання клопотання про зміну запобіжного заходу не має жодного негативного відгуку зі сторони службових осіб установи, у якій утримується. Продовження надалі тримання під вартою є необгрунтованим та безпідставним, оскільки ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо нього у данному кримінальному провадженні відсутні, так як на території України посилено контроль органами поліції за правопорядком, зокрема шляхом перевірки паспортних та облікових даних громадян, що унеможливить будь-яке переховування від суду, усі речі та документи, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення вилучені органами досудового розслідування та перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення, що унеможливлює будь-яке знищення, приховування або спотворювання таких речей. Також, у даному кримінальному провадженні свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази та допитані, а з іншими учасниками кримінального провадження, окрім захисника та сторони обвинувачення, її підзахисний не контактує та не має такого наміру, крім того, у разі застосування запобіжного заходу у виді застави на обвинуваченого можуть бути покладені додаткові обов`язки. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то вважає, що зазначений ризик відсутній, оскільки, ОСОБА_5 зацікавлений у законному, повному, всебічному, своєчасному, справедливому розгляді данного кримінального провадження. Раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності ОСОБА_5 не притягувався, має позитивні характеристики з колишнього місця роботи та з місця проживання, а тому також немає жодних підстав вважати, що існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Одночасно, під час вирішення клопотання просить врахувати і стан здоров`я ОСОБА_5 , який об`єктивно погіршився за час перебування під вартою. На думку захисту, подальше тримання його під вартою є формою катування, та спрямована виключно на здійснення психологічного тиску на нього у такий спосіб. А тому, вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави буде абсолютно достатнім як для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, так і для запобігання можливих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які наразі відсутні.

Разом з тим зазначила, що у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити альтернативний захід у вигляді застави.

Заслухавши думку прокурора, який подане клопотання підтримав та заперечив проти клопотання захисника, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити такий на заставу, або в разі його продовження визначити альтернативний вид - заставу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд постановляє ухвалу про наступне.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України.

Ухвалою слідчого судді, в ході досудового розслідування щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 21.05.2026.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України законодавцем визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неможе бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В силу вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

При розгляді клопотання судом встановлено, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.127 КК України. Як вбачається з обвинувального акту, доданого до нього реєстру, ОСОБА_5 на підставі зібраних доказів обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.

При цьому, перевіряючи обґрунтованість підозри (обвинувачення), суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Аналізуючи заявлені прокурором ризики передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя і здоров`я особи, за який передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Перебуваючи під тягарем зібраних доказів на стадії досудового розслідування, усвідомлюючи неминучість настання покарання, у випадку доведення його вини у скоєному злочині може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім цього, маючи можливість вільно пересуватися та оскільки йому відомі реальні анкетні дані потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, може вчиняти незаконний вплив на таких осіб з метою зміни останніми показань, що може створити перешкоди для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні.

Крім цього, на даний час судове слідство у справі не розпочато. З урахуванням принципу безпосередності суд зобов`язаний особисто дослідити усі докази, в тому числі допитати свідків та потерпілих, незалежно від того, чи такі допитувалися на досудовому слідстві.

Також, суд вважає частково доведеним ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, пов`язаний з перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом координування та узгодження своїх дії з іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання судовому розгляду, використати свої зв`язки для незаконного впливу на осіб, які брали участь у першочергових слідчих діях, створення неправдивих показань чи штучних доказів, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на посаді командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , у військовому званні - «сержант», володіє такими зв`язками.

Щодо перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки обвинуваченого на виклик, посилаючись на різні ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, а також симулюванням хвороби, то в цій частині такий не містить належного обґрунтування та не підтверджений жодними доказами.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов`язані із насильством над військовозобов`язаними, суд вважає доведеним, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України, які вчинені 13.08.2025 та 11.11.2025, є віддаленими між собою у часі, їх вчинення пов`язано із насильством над різними військовозобов`язаними.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а судом на даний час судове слідство не розпочато, не допитано потерпілих та свідків, не досліджено інших доказів у кримінальному провадженні, тому суд приходить до висновку, що обвинувачений знаходячись на волі дійсно може ухилятися від слідства та суду, здійснювати тиск на потерпілих та свідків та може в інший спосіб перешкоджати судовому слідству з метою уникнення від кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. У зв`язку із цим, суд погоджується із доводами прокурора про те, що на даний час ризики передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України не перестали існувати, а тому слід клопотання прокурора задовольнити та у відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів без визначення розміру застави, з підстав передбачених ч.4 ст.183 КПК України, зокрема, враховуючи те, що він підозрюється у вчиненні злочину проти життя і здоров`я особи, вчиненного із застосуванням насильства.

При цьому, доводи захисту про наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, сім`ї, позитивної характеристики за місцем роботи, посилення в державі контролю органами поліції за правопорядком, зокрема шляхом перевірки паспортних та облікових даних громадян, що унеможливить будь-яке переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування/суду, попередження свідків в кримінальному провадженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази та те, що такі вже допитані, а з іншими учасниками кримінального провадження, окрім захисника та сторони обвинувачення, її підзахисний не контактує та не має такого наміру, на переконання, слідчого судді не спростовують існування ризиків, що доведені стороною обвинувачення.

Окрім того, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст.2 КПК України є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів всіх учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

А тому, враховуючи встановлені судом обставини, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 314-316, 331 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , без визначення розміру застави - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави, відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, а саме до 16.07.2026 включно, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , його захиснику ОСОБА_8 , прокурору Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , потерпілим для відома.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Копію ухвали направити до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» для її виконання в частині утримання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак в частині продовження застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 19 травня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_9