Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 186/163/26
Номер провадження № 2/0186/721/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
19 травня 2026 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
27 січня 2026 року в провадження суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 січня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська ухвалив рішення по справі № 1203/4431/2012, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/0037/73/112577. від 24 вересня 2007 року в розмірі 110 469,79 гривень. З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства.
Таким чином, рішення, яке виніс Артемівський районний суд м. Луганська не виконувалось відповідачем у період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року.
Кредитний договір № 014/0037/73/112577. від 24 вересня 2007 року було укладено між ПАТ «Вектор Банк» (який в свою чергу отримав право вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору про відступлення права вимоги №114/21 від 17 червня 2016 року) та ОСОБА_1 . В подальшому, право вимоги первісним кредитором було відступлено до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року. Даний факт також підтверджено в судовому порядку - Артемівський районний суд м. Луганська постановив судовий документ (ухвалу) по справі 1203/4431/2012, яким, серед іншого, підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 014/0037/73/112577. від 24 вересня 2007 року до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Тому, відповідно до укладених договорів станом на дату звернення до суду, право вимоги за кредитним договором № 014/0037/73/112577. від 24 вересня 2007 року належить ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).
Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 від 25 липня 2024 року внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.
Рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Інфляційні витрати:
Останній період (25/02/2019 - 23/02/2022) Індекс інфляції:
березень 2019 100,90, квітень 2019 101,00, травень 2019 100,70, червень 2019 99,50, липень 2019 99,40, серпень 2019 99,70, вересень 2019 100,70, жовтень 2019 100,70, листопад 2019 100,10, грудень 2019 99,80, січень 2020 100,20, лютий 2020 99,70, березень 2020 100,80, квітень 2020 100,80, травень 2020 100,30,червень 2020 100,20, липень 2020 99,40, серпень 2020 99,80, вересень 2020 100,50, жовтень 2020 101,00, листопад 2020 101,30, грудень 2020 100,90, січень 2021 101,30, лютий 2021 101,00, березень 2021 101,70, квітень 2021 100,70, травень 2021 101,30, червень 2021 100,20, липень 2021 100,10, серпень 2021 99,80, вересень 2021 101,20, жовтень 2021 100,90, листопад 2021 100,80, грудень 2021 100,60, січень 2022 101,30, лютий 2022 101,60.
Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.21866444
Інфляційне збільшення: 110469,79 x 1.21866444 - 110469,79 = 24 155,81 гривень.
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
з 25/02/2019 до 31/12/2019 285095,34 x 3 % x 310 : 365 : 100 - 310 - 2 814,71 грн; з 01/01/2020 до 31/12/2020 285095,34 x 3 % x 366 : 366 : 100 - 366 - 3 314,09 грн; з 01/01/2021 до 23/02/2022 285095,34 x 3 % x 419 : 365 : 100 - 419 - 3 804,40 грн.
Всього штрафних санкцій: 9 933,20 гривень.
У зв`язку з чим, позивачем було розраховано, виходячи із загальної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 9 933,20 гривень та інфляційні збитки у розмірі 24 155,81 гривень (разом становить 34 089,01 гривень).
Строк позовної давності не пропущено.
Просить суд стягнути з відповідача
збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду 34 089,01 гривень, судовий збір 2 422,40 гривень та витрати на правову допомогу 7 000 гривень.
Ухвалою судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2026 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, однак в позові зазначив, що позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує, просить розглянути справу в спрощеному провадженні.
Відповідач, належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи за зареєстрованим місцем проживання через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала, в зв`язку з чим, на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
У зв`язку з тим, що розгляд даної справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов слід задовільнити, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом, належними доказами по справі встановлено, що рішенням Артемівського районного суду м.Луганська №2/434/197/2013 (провадження № 1203/4431/2012) позов Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Луганської обласної дирекції (91016, Україна, м. Луганськ, вул. Совєтская, 61) заборгованість за кредитним договором № 014/0037/73/112577 від 24 вересня 2007 року у розмірі 110 469,79 гривень, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 79 508,33 гривень; заборгованість за процентами 15 461,46 гривень, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів 15 500 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 107,50 гривень; в іншій частині позову - відмовлено.
Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області №409/2924/16-ц від 27 липня 2018 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача у виконавчому провадженні; замінено стягувача у цивільній справі № 1203/4431/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".
25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).
Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 від 25 липня 2024 року внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, у частині 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/13238/18; від 30 березня 2016 у справі №6-2168цс15.
Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова ВСУ від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс1 1).
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом ст.552, ч.2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.
Рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Інфляційні витрати:
Останній період (25/02/2019 - 23/02/2022) Індекс інфляції:
березень 2019 100,90, квітень 2019 101,00, травень 2019 100,70, червень 2019 99,50, липень 2019 99,40, серпень 2019 99,70, вересень 2019 100,70, жовтень 2019 100,70, листопад 2019 100,10, грудень 2019 99,80, січень 2020 100,20, лютий 2020 99,70, березень 2020 100,80, квітень 2020 100,80, травень 2020 100,30,червень 2020 100,20, липень 2020 99,40, серпень 2020 99,80, вересень 2020 100,50, жовтень 2020 101,00, листопад 2020 101,30, грудень 2020 100,90, січень 2021 101,30, лютий 2021 101,00, березень 2021 101,70, квітень 2021 100,70, травень 2021 101,30, червень 2021 100,20, липень 2021 100,10, серпень 2021 99,80, вересень 2021 101,20, жовтень 2021 100,90, листопад 2021 100,80, грудень 2021 100,60, січень 2022 101,30, лютий 2022 101,60.
Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.21866444
Інфляційне збільшення: 110469,79 x 1.21866444 - 110469,79 = 24 155,81 гривень.
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
з 25/02/2019 до 31/12/2019 285095,34 x 3 % x 310 : 365 : 100 - 310 - 2 814,71 грн; з 01/01/2020 до 31/12/2020 285095,34 x 3 % x 366 : 366 : 100 - 366 - 3 314,09 грн; з 01/01/2021 до 23/02/2022 285095,34 x 3 % x 419 : 365 : 100 - 419 - 3 804,40 грн.
Всього штрафних санкцій: 9 933,20 гривень.
У зв`язку з чим, позивачем було розраховано, виходячи із загальної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 9 933,20 гривень та інфляційні збитки у розмірі 24 155,81 гривень (разом становить 34 089,01 гривень), які, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 31 січня 2013 року, підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.
Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень, що були сплачені позивачем при пред`явленні позову до суду, що підтверджується платіжною інструкцією від 26 грудня 2025 року.
Оскільки позов подано позивачем через підсистему "Електронний суд" 27 січня 2026 року, то сума судового збору при предявленні позову до суду становила 2 662,40 гривень, тому підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 220 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 7 000 гривень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Він Фінанс» та АБ "Анастасії Міньковської" 03 грудня 2025 року був укладений Договір про надання правової допомоги №97. До позову додано копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 17 грудня 2025 року, загальна вартість виконаних робіт склала 7 000 гривень за підготовку позовної заяви, детальний опис робіт.
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Він Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, який фактично складається лише з підготовки позовної заяви для подачі її до суду, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, задоволення позовних вимог, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2 000 гривень.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 2 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення збитків за несвоєчасне виконання рішення суду - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс"суму збитків в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення Артемівського районного суду м.Луганська №2/434/197/2013 (провадження №1203/4431/2012) від 31 січня 2013 року в розмірі 34 089 (тридцяти чотирьох тисяч вісімдесяти дев`яти) гривень 01 копійки, яка складається із: інфляційних втрат за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року включно в сумі 24 155,81 гривень та 3% річних за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року включно в сумі 9 933,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" судовий збір по справі в розмірі 2 422 (двох тисяч чотирьохста двадцяти двох) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (двох тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 220 (двохста двадцяти) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІН ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38750239, адреса: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений 19 травня 2026 року.
Суддя: С.А.Янжула.
Судове рішення № 136616982, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області) було прийнято 19.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 186/163/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: