Ухвала суду № 136616830, 07.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2841/26

Провадження № 1-кс/202/3194/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

07 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025,

У С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти в загальній сумі 3090 грн, що належать ОСОБА_7 , та мобільний телефон Redmi imei НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , які були вилучені під час проведення обшуку в приміщенні магазину за адресою: м. Дніпро, вул. Новокримська, буд. 3б.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, а саме за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів з метою подальшого збуту на території Дніпропетровської області.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості стосовно групи осіб, які за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення створили схему для вчинення тяжких та інших злочинів, пов`язаних з виготовленням, зберіганням та збутом алкогольної продукції, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що дає змогу масово виготовляти товари вказаної вище категорії, що містять в собі спирт та є лікеро-горілчаними напоями, а також збут лікеро-горілчаних напоїв, які були незаконно виготовлені та мають на собі ознаки підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів.

За результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій установлено, що приміщення, в якому здійснюють безпосередню реалізацію зазначеної незаконно виготовленої алкогольної продукції, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_7 .

01 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді в приміщенні магазину за вказаною адресою був проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено значну кількість пляшок з рідиною з запахом алкоголю, грошові кошти в загальній сумі 3090 гривень, чорнові записи, а також мобільний телефон Redmi imei НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначені речі постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що вилучені грошові кошти та мобільний телефон є доказами кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, свідчать про збут алкогольних напоїв, можуть містити інші відомості, які мають значення речових доказів.

Отже, посилаючись на необхідність збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти в загальній сумі 3090 грн та мобільний телефон, що належить ОСОБА_8 .

В судовому засіданні слідчий і прокурор ОСОБА_4 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, клопотання підтримали.

Представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість.

Вважав, що слідчим не надано доказів, що вилучений мобільний телефон містить відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Крім того, на його думку, клопотання про арешт майна подано з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

Тому просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, повернувши майно власнику.

Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд клопотання, будь-яких заперечень проти клопотання слідчого не надав.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв з метою збуту.

01 травня 2026 року в цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 24.04.2026 проведено в присутності ОСОБА_8 обшук у приміщенні магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_7 .

Під час обшуку вилучено пляшки з рідиною з запахом алкоголю, чорнові записи, грошові кошти в загальній сумі 3090 грн та мобільний телефон Redmi imei НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчого від 01.05.2026 року вилучені речі, в тому числі мобільний телефон і грошові кошти, визнані речовими доказами.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя керується тим, що згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин, оскільки це підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема матеріалами оперативної закупки: протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду речей пляшок із прозорою рідиною з запахом спирту, а також висновком експерта, згідно з яким надані зразки прозорої безбарвної рідини містять спирт етиловий та є лікеро-горілчаними (алкогольними) напоями, які не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2021 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови» за органолептичними ознаками та міцністю (вмістом спирту етилового). Надані лікеро-горілчані (алкогольні) напої виготовлені кустарним способом.

Також слідчий суддя вважає доведеним, що вилучені під час обшуку грошові кошти та мобільний телефон відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки такі грошові кошти могли бути отримані від збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, так як під час обшуку вилучено значну кількість пляшок із рідиною з запахом алкоголю.

Крім того, вилучений у ОСОБА_8 мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема контакти, листування та інші відомості незаконного виготовлення та збуту алкогольних напоїв, у тому числі осіб, причетних до цього кримінального правопорушення, так як саме вона знаходилася в місці реалізації таких товарів та їй можуть бути відомі особи, причетні до кримінального правопорушення, зокрема незаконного виготовлення та збуту алкогольної продукції.

Слідчий суддя вважає, що в разі не накладення арешту на вилучені речі існує ризик їх приховування, знищення, перетворення, оскільки особи, причетні до кримінального правопорушення, можуть бути заінтересованими в результатах цього кримінального провадження.

Отже, матеріали клопотання доводять наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти та мобільний телефон, який належить ОСОБА_8 .

Твердження представника власника майна про те, що клопотання про арешт майна подано слідчим із порушенням визначеного кримінальним процесуальним законом строку, а тому вилучене майно підлягає поверненню, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки згідно з абз 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна.

В даному випадку обшук проведено та майно вилучено на підставі ухвали слідчого судді в п`ятницю 01.05.2026, а клопотання про арешт майна подано до відділення «Укрпошта» у неділю 03.05.2026. Відтак строк подання клопотання про арешт майна слідчим не пропущений.

На переконання слідчого судді, накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти та мобільний телефон відповідає потребам досудового розслідування, засадам розумності і співмірності та не матиме негативних наслідків для власників та інших осіб, оскільки арешт носить тимчасовий характер, зумовлений заходами забезпечення кримінального провадження та необхідністю збереження речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого необхідно задовольнити та накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучені під час обшуку в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти в загальній сумі 3090 грн та мобільний телефон Redmi imei НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 .

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти в загальній сумі 3090 (три тисячі дев`яносто) грн та мобільний телефон Redmi imei НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , які були вилучені під час проведення обшуку в приміщенні магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ОСОБА_7 .

Роз`яснити, що накладений арешт може бути скасований у порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_9