Ухвала суду № 136616828, 07.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2841/26

Провадження № 1-кс/202/3192/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

07 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025,

У С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження на автомобіль марки «SUBARU CROSSTREK» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який був вилучений 01.05.2026 року під час обшуку.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, а саме за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів з метою подальшого збуту на території Дніпропетровської області.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості стосовно групи осіб, які за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення створили схему для вчинення тяжких та інших злочинів, пов`язаних з виготовленням, зберіганням та збутом алкогольної продукції, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що дає змогу масово виготовляти товари вказаної вище категорії, що містять в собі спирт та є лікеро-горілчаними напоями, а також збут лікеро-горілчаних напоїв, які були незаконно виготовлені та мають на собі ознаки підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів.

Так, за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій було установлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує транспортний засіб марки «SUBARU CROSSTREK» (VIN-код: НОМЕР_2 ) білого кольору, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Також установлено, що ОСОБА_7 використовує цей транспортний засіб для транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей, для подальшого збут.

Зазначений транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

01 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.04.2026 року був проведений обшук вказаного транспортного засобу.

Під час обшуку автомобіль вилучений та в подальшому визнаний речовим доказом.

Слідчий зазначає, що транспортний засіб «SUBARU CROSSTREK» з державним номерним знаком НОМЕР_1 має значення речового доказу, а також може бути предметом спеціальної конфіскації чи конфіскації майна.

На думку слідчого, невжиття заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до негативних наслідків, тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна.

За цих підстав слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки «SUBARU CROSSTREK» (VIN-код: НОМЕР_2 ) білого кольору, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права на відчуження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, клопотання про арешт майна підтримав.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, посилаючись на те, що автомобіль належить на праві власності ОСОБА_8 , придбаний у вересні 2023 року, під час обшуку в автомобілі нічого не виявлено та не вилучено, він не містить слідів злочину. Клопотання слідчого про арешт майна ґрунтується на припущенні і не містить доказів на підтвердження того, що цей автомобіль використовувався ОСОБА_7 як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Крім того, клопотання подано слідчим із пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме 03.05.2026, що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта».

З огляду на вищевикладене, просила відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв з метою збуту.

01 травня 2026 року в цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.04.2026 був проведений обшук в транспортному засобі марки «SUBARU CROSSTREK», VIN-код: НОМЕР_2 , білого кольору, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_7 .

Постановою слідчого від 01.05.2026 року зазначений транспортний засіб визнано речовим доказом.

Розглядаючи клопотання про арешт цього майна, слідчий суддя керується тим, що відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 1 статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (частина четверта статті 173 КПК України).

Згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право мирно володіти своїм майном.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи; обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті; має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано.

Звернувшись із клопотанням про арешт автомобіля «SUBARU CROSSTREK» номерний знак НОМЕР_1 , слідчий посилається на необхідність його збереження як речового доказу, а також забезпечення можливої спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий суддя вважає, що підстави для арешту майна слідчим і прокурором не доведені.

Слідчий суддя звертає увагу, що сам по собі факт визнання вказаного транспортного засобу речовим доказом не є безумовною підставою для накладення на нього арешту.

Аргументи органу досудового розслідування, викладені у клопотанні, зводяться до загального посилання на необхідність накладення арешту, однак не містять конкретних обставин, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

В обґрунтування свого клопотання слідчим та прокурором було надано в судовому засіданні копію протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за місцем, згідно з яким 03.10.2025 о 07:10 було встановлено візуальне спостереження за місцем, а саме гаражем № НОМЕР_3 гаражного кооперативу «Турист», розташованим за адресою м. Дніпро, житловий масив Придніпровське. О 07:15 за вказаною адресою прибув автомобіль «SUBARU CROSSTREK» номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , під керуванням невстановленої особи чоловічої статі, який під`їхав багажним відділенням автомобіля до воріт гаража, після чого пасажир вийшов та відчинив гараж. З водійської сторони вийшла ще одна людина чоловічої статі, після чого разом з пасажиром з гаража винесли та завантажили в багажник авто 5 ящиків, схожих на горілчані вироби.

Водночас слідчий суддя враховує, що під час проведення обшуку в автомобілі «SUBARU CROSSTREK» номерний знак НОМЕР_1 нічого виявлено та вилучено не було.

На цей час у кримінальному провадженні нікому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлено.

Отже відсутні підстави вважати, що стосовно цього майна може бути застосована спеціальна конфіскація або конфіскація майна як вид покарання.

Таким чином, потреби досудового розслідування не виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на вилучений під час обшуку автомобіль.

На переконання слідчого судді, накладення арешту на автомобіль не відповідатиме засадам розумності та співмірності обмеження права власності та порушуватиме справедливий баланс між інтересами досудового розслідування та правами конкретної особи (власника майна), яка не має будь-якого відношення до кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна- автомобіля марки «SUBARU CROSSTREK» з державним номерним знаком НОМЕР_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_9